Інна Воробйова, головний редактор сайту Elevatorist.com
Цього року АгроЕкспедиція елеваторами, яку провів сайт Elevatorist.com, за п’ять днів побувала на 8 зерносховищах у 4 областях України – Хмельницькій, Вінницькій, Кіровоградській та Миколаївській. Одразу слід зауважити, що всі елеватори, які були включені до маршруту, входять до складу великих агрохолдингів, що в кожному конкретному випадку по-своєму впливає як на способи вирішення проблем на елеваторі, так і на економічну діяльність зерносховищ загалом. Представляємо вашій увазі три основних тенденції елеваторного ринку цього сезону, про які агроекспедитори дізналися в ході своєї подорожі.
Гаряча тема – вагони
Проблеми з вагонами в цьому сезоні для елеваторників – тема номер один. Вона торкнулася всіх без винятку. Однак елеваторам, які відвідали агроекспедитори, певною мірою пощастило, дефіцит зерновозів їм вдавалося вирішувати за допомогою головних компаній. Правда, варіанти рішень у всіх були різні.
Наприклад, Війтовецькому елеватору «Волочиськ-Агро», що належить компанії «Астарта-Київ», довелося змінити тактику відвантаження зерна.
«Якщо раніше подавали на навантаження до 5 вагонів на добу, то сьогодні зернові відразу вантажать складами. Перед елеватором нерідко стоїть завдання за 2 доби завантажити 53 вагони», – пояснив директор елеватора Василь Колісник.
Таку кількість вагонів за один раз доводиться відвантажувати через те, що важко дістати зерновози.
«Українських вагонів немає, наша компанія орендує зерновози навіть у Молдавії!» – бідкається директор елеватора.
Як і всі інші, цього сезону, дефіцит вагонів відчули на елеваторі «Агродар-Бар», який входить у компанію «Агропросперіс». Керівник зерносховища Роман Андрейків зізнався, через цю проблему елеватор, можливо, не добрав зерна, бо його просто ніде було зберігати. Проблему з нестачею потужностей для зберігання тут намагалися вирішувати за допомогою сілобегів, які розкладали прямо на території елеватора. А для більшої мобільності елеватор придбав навіть маневровий локомотив.
«Бувало таке, що ми цілий день чекали локомотив, або він просто розвертався прямо від воріт елеватора, позаяк у нього закінчувалася робоча зміна чи йому потрібно було їхати в Жмеринку для дозаправлення. Тепер, за наявності порожніх вагонів на станції, ми гарантовано і без простоїв їх завантажуємо», – розповідає пан Андрейків.
На цьому елеваторі також намагаються збирати великі партії зерна для відвантаження. Максимальний показник відвантаження в залізничні вагони, якого елеватору вдалося досягти, – 70 вагонів на добу.
А ось на Шарівському елеваторі ГК «УкрАгроКом» та «Гермес-Трейдинг», за словами директора Андрія Груші, через «Укрзалізницю» загрожував зрив багатьох контрактів. Виходити з ситуації довелося завдяки автотранспорту.
«Через те, що з залізничним транспортом були проблеми, всі відразу почали шукати автоперевізників. Тому був навіть неабиякий ажіотаж, тож, звісно, ціни на послуги зросли», – зазначив керівник ПАТ «Шарівський».
Акцент на економіку
Як вже було сказано, цього року всі елеватори з маршруту агроекспедиторів – власність великих агрохолдингів зі своїм потужним земельним банком (виняток – Вознесенський елеватор ГК «Прометей»).
Компанії, в яких є своє виробництво, будували або купували зерносховища переважно для власного зерна і мало замислювалися про сторонніх поклажодавців. У одних приймати чуже зерно не було змоги через брак потужностей, у других – у цьому не було жодної економічної потреби. Втім, цього сезону ситуація почала змінюватися. Елеватори, які раніше були замкнуті на зерні своїх компаній, почали нарощувати прийом продукції від третіх осіб.
Показовим у цьому плані є приклад компанії «Кернел». Учасники АгроЕкспедиції відвідали два зерносховища цього агрохолдингу – Кіровоградський і Балинський елеватори – обидва мають амбітні цілі – в рази збільшити кількість приймання зерна від сторонніх поклажодавців.
Наприклад, Кіровоградський елеватор, орієнтований спочатку тільки на соняшник, розширив перелік культур, із якими сьогодні працює, до 8. Що ж стосується соняшнику, то тут його приймають і успішно досушують із такою вологістю, з якої відмовляються брати на інших зерносховищах (до 35% вологості за базисного показника 8%).
«Ми хочемо «розігнати» елеватор із перевалювання й робимо для цього все можливе: запрошуємо до співпраці дрібних і середніх фермерів; створюємо для них комфортні умови – надаємо можливість бути присутнім у лабораторії під час проведення аналізів зерна; надаємо послуги без тривалого зберігання», – пояснює директор елеватора Олександр Семенюк.
Цікаво, що практично в усіх елеваторів, які відвідала АгроЕкспедиція цьогоріч, збільшилась кількість прийнятого зерна від сторонніх поклажодавців.
Прискорення процесу приймання зерна
Якщо зовсім нещодавно вельми гарячим і актуальним було питання сушіння зерна, то сьогодні всі визначилися з вибором зерносушарок, навчилися сушити і поставили іншу мету – прискорити приймання та відвантаження зерна. Ці процеси є важливим ланцюжком у формуванні позитивної економіки підприємства. Що більше зерна прийме і відвантажить елеватор, то вищий він отримає прибуток.
Тому на елеваторах поступово автоматизують цей процес. Приміром, на елеваторі «Агродар-Бар» вагар не бере участь у процесі зважування. Водій зважує свій автомобіль самотужки за допомогою магнітної картки, яку йому видають на зерносховищі, і бачить всю інформацію на дисплеї.
За словами директора елеватора Романа Андрейківа, таке технологічне рішення значно прискорило прийом автотранспорту на елеваторі. Раніше термінал приймав по 4–5 автомобілів на годину, а тепер оформлення транспорту, зважування, взяття проб і оперативний аналіз зерна з однієї машини займає лише 5 хвилин. Тобто за годину підприємство пропускає 10–15 одиниць автотранспорту.
Прагнучи збільшити кількість зерна, що проходить через елеватор, автоматизацію цих процесів поступово впроваджують і на інших зерносховищах.
Це основні висновки з АгроЕкспедиції 2016 елеваторами, яку провів сайт Elevatorist.com разом із партнерами: шведською компанією TORNUM, яка виготовляє елеваторне обладнання та монтує елеватори під ключ; фінансовим партнером аграріїв ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», а також компанією, що спеціалізується на проектуванні елеваторних комплексів – DELTA enginеering.
