За матеріалами доповіді Пола ХеннінгаРатк’єна, доктора вет.медицини, фахівця із здоров’я свиней (Данія), VIII Міжнародний конгрес «Прибуткове свинарство»
Основне, що потрібно знати стосовно вірусу респіраторно-репродуктивного синдрому свиней – інфекцію слід попередити, а за можливості намагатися її взагалі уникнути. А це безпосередньо залежить від біобезпеки на підприємстві та від того, яким чином господарствозабезпечує переміщення свиней.
У питанні підвищення імунітету ми говоримо про тих свиноматок, які потім зможуть захистити своє потомство. Тобто ми маємо максимально підвищити імунітет (застосовуючи вакцини) тварин, перш ніж з’явиться небезпека зараження. Другий крок – це мінімізувати або зменшити вплив інфекції: звести нанівець контакт із джерелом зараження. Втім, це також стосується біобезпеки. Для цього застосовують п’ятикроковий процес, який можна назвати основою контролю цього вірусу.
Перший етап– мета
Вірус РРСС має складні прояви, може передаватися між тваринамита навіть фермами. Тому слід розуміти, яким чином він діє, як хвороба протікає і як з нею боротися.Для лікування цієї хвороби фахівці розробили 5-ступеневу програму. Для цього насампередварто зрозуміти чого саме ми хочемо досягти. Тобто,провакцинувавши тварин, ми вважаємо, що цим їх убезпечили, але треба оцінити детальніше статус здоров’я поголів’я,проаналізувавши ситуацію на фермі.Потім потрібно виробити правильне рішення і далі –відслідковувати, як воно впливає на процес.
Яка у вас мета? Це залежить від того, що відбувається на сусідніх фермах, у вашому регіоні,і чи є змога позбутися цього вірусу на вашій фермі. І, звісно,для цього застосовують різні інструменти: вакцинація, контроль (треба слідкувати за своїм стадом). Потрібно контролювати РРСС або мінімізувати ризик зараження. Звичайно, кожен прагне скоротити витрати на це. Але для того щоб ризик звести нанівець, слід вжити певні кроки.
Другий етап – поточний статус
Другий крок – визначення поточного статусу РРСС. Необхідно з’ясувати, що відбувається зі статусом здоров’я тварин. Для цього треба взяти аналізи крові, визначитистатус оральних рідин або наявність вірусу в них. Варто впевнитися, що більшість тварин має негативний результат. Та навіть за такого результату, ми повинні знати чи піддавалися тварини впливові зараження або вірусу. Отже, слід комбінувати тест ELISA йаналіз крові, щоб напевно це дізнатися.
Звісно, насамперед потрібна високоякісна діагностика. Не можна просто взяти аналіз крові, тканин або калу і шукати там вірус РРСС,вважаючи, що таким чином дізнаєтеся, що коїться у вас на фермі. Результати діагностики треба звіряти з ситуацією на фермі – чи співпадають вони із тим, що ви бачите? Чи може у вас частина тваринуже заражена РРСС і там є клінічні прояви, можливо у свиней є діарея або супутні інфекції?Аджезазвичай вірус не діє самостійно. Він завдає багато шкоди, бо до нього приєднуються інші захворювання. Це можуть бути різні збудники, але домінуватиме стрептокок. Тому, щоб контролювати вірус РРСС, необхідно взяти під контроль інші захворювання.
Постійно точаться дискусії з приводу того, наскільки детальну слід проводити діагностику. Ясна річ, потрібно отримати якомога більше інформації. У США зразки відбирають дуже часто, проводять велику кількість видів діагностики (ПЦР-тести тощо). Це не дуже легко зробити в умовах України і навіть Європи. У Данії також таких тестів проводили мало. Проте можназробити кілька різних незалежних тестів у меншому обсязі. Це може бути і ELISA, і ПЦР-реакції у поросят під час відлучення йу старшого покоління. Лише так достеменно можна взнати статус здоров’я поголів’я.
Говорячи про інфекцію РРСС, дуже велику роль відіграє час, позаяк необхідно знати, яким чином виробляються антитіла і як «поводиться» вірус сьогодні.Варто чітковизначитись в який час потрібно відбирати проби для того, щоб вони були достовірними. Отже, слід вирахувати, коли свині були заражені. Це можна встановити лабораторним шляхом, але кожна свиня має свій певний час зараження, і вона передає вірус у певний час іншим свиням. Через 2 тижні або 7–10 днів у хворої тварини вже можна виявити антитіла. Отже, вже відомо, що певна тварина піддалася дії вірусу. Танаявність у крові антитіл ще не свідчить про те, щотварина сильно інфікована, чи вона взяла вона цей вірус з інфекції, чи може з ослабленої вакцини. Власне, дуже легко взяти кров на аналіз, досить просто виявити антитіла. Та що можна сказати, коли є позитивна реакція? Лише єдине – тварина підпалапід дію вірусу.
Інфекція доволі швидко розвивається. У свиноматок зазвичай менше тижня, можливо 2–3 дні. У поросят вірус може розвиватися 60 днів перш ніж з’являться симптоми. Тому не варто робитипередчасних висновків якщо у молоднякуза результатами аналізу у крові не виявили вірус, це ще не означає, що вірусу у них немає.
Та можна говорити й про наявність вірусу РРСС у тканинах, а не лише у крові. На гландах може довго «жити» вірус і якщо у свиней виражений тонзиліт, то вірус у них може розвиватися досить довго (250 днів або й 300 днів!).Тож вірус є, але він «захований» у вигляді тонзиліту.
Якщо ви вирішили провести діагностику, то варто знати з чим саме ви маєте справу на фермі, яка має статус начебто вільної від вірусу.Щоб перевірити статус поголів’я, беруть аналізи крові наантитілапротягом4-х місяців, за їх результатами можна точно відстежити наявність вірусу. Якщо ферма заражена або має якісь позитивні результати, то тестують наявність вірусу РРСС у поросят, яких незабаромвідлучать. Слід брати зразки і у кнурів також. Щодо тварин на відгодівлі, дорощуванні, то якщо доведено, що на етапі відлучення реакція негативна, як і на дорощуванні та відгодівлі, то додатково варто провести ПЦР-тести. Лише цього разу можна стверджувати, що ферма справді «негативна».
Третій етап – зрозуміти наявні обмеження
Коли складають програму вакцинації важливо покладатися на об’єктивну оцінку можливостей та обмежень системи виробництва. Програма вакцинації, яка враховує ці обмеження і працює за таких умов, має найбільше шансів для успіху.
Працівники на ферміповинні сумлінно виконувати свою роботу і слідкувати за поведінкою свиней. Можливо, треба змінити процес виробництва і відділити групу тварин в іншеприміщення. Втім, варто знати, яким чином вірус передається від свині до свині. Способів інфікування є декілька:передача між тваринами, від ферми до ферми, від стада до стада. Також можливе поширення людьми або механізмами (машинами). Найчастіше вірус передається за прямого контакту між свинями. Наприклад, коли молодняк із останньої фази відгодівлі помістити до інших свиней, вони можуть передати вірус повітряно-крапельним шляхом, трансплацентарно – через сперму і потім плаценту, (після 70-го дняпоросності). Також можливе зараженнячерез молоко та ін’єкційні голки.
Як довго хворий організм виділяє вірус? Як відомо, свині заразні21 день, оральні рідини – 42 дні, а якщо говорити про тканини, то ще довше. Сперма потребує значно тривалішого періоду. На жаль,короткий карантинний період не убезпечить тварин від зараження вірусом, адже вінзалишається активним упродовж 150 днів.
Четвертий етап – розробити варіанти рішень
Варто знати, що віруси можуть бути навіть на приладах, взутті. Якщо робочий одяг торкався зараженої свині, інша тварина може його пожувати і це також своєрідний шлях передачі.
Високачисельність свиней на певній території – також чинник ризику. Надто обережно слід працювати із мертвими свинями. Насамперед це питання безпеки. Про біобезпеку можна говорити дуже багато, але якщо ви будуєте нові ферми, думайте не лише про приміщення, але й про біобезпеку. Тому ще на етапі планування, слід розмістити все таким чином, аби мативільний доступдо всього, але при цьому ззовні вплив має бути мінімальним.
Якщо ви практикуєте підгодовування поросят у інших свиноматок, то це слід робити лише за потреби. До речі, для такої свиноматки має бути підготовлений порожній бокс.
Під час вакцинації потрібно використовувати одноразові голки для кожного гнізда, адже вірус може передаватися через голки. Порося з ознаками захворювання слід вакцинувати останнім. Не треба переносити хворих поросят, так можна викликати у них стрес. Аби мінімізувати передачу вірусу, поросят потрібно залишати під свиноматкою.
Усіх поросят бажано відлучати в один і той самий час табільше не повертати їх у цех опоросу.
Слід суворо дотримувати режим «порожньо-зайнято» і не передавати будь-який інвентар чи матеріали, що залишилися від однієї партії до другої. Варто уникати контакту тварин між різними віковими групами, а також між поросятами віком до 6 місяців і свиноматками.
П’ятий етап – контролювати виконання рішень
Моніторинг має 2 складові: перевірка того, що програма проведена як слід (вакцинація, контроль факторів ризику, біобезпеки, менеджменту) і моніторинг ефективності програми (показники виробництва, клінічні ознаки, результати діагностики). Рішення, що стосуються всього стада, мають охоплювати і всі етапи виробництва.
