Ольга Сидоренко, Agroexpert (Україна)
Філіп Гідез, заступник голови спостережної ради ПАТ, упродовж кар’єри банкіра багато уваги присвятив аграрному сектору. Пан Гідез працював із французькими експортерами, а в Україні налагоджував роботу аграрного банку, який посів лідерські позиції у галузі кредитування сільського господарства. У липні цього року його було нагороджено орденом від Міністерства сільського господарства та лісівництва Франції «За сільськогосподарські заслуги». Пан Гідез – персона дуже активна, тож нашу зустріч ми планували заздалегідь.
Кор.: Пане Гідез, як Ви ставитесь до того, що Україні необхідно вибирати між Митним союзом із Росією та Асоціацією з ЄС?
Ф. Г.: Звичайно, це питання важливе для мене, проте, я можу бути лише зацікавленим спостерігачем. Я вважаю, що це більше політична проблема. Упевнений, що український народ зробить правильний вибір.
Кор.: Скільки років Ви вже в Україні?
Ф. Г.: Уже п’ять з половиною і все ще не втомився.
Кор.: Тож Ви бачили різні часи для країни. Як Ви оцінюєте сучасний стан економіки загалом та агросектору зокрема?
Ф. Г.: Загальна економічна ситуація непроста: зниження рівня резервів центрального банку, прес вимог Міжнародного валютного фонду, тиск із боку російських фітосанітарних і митних органів. Таке відчуття, що Україна перебуває на перехресті, тож усі сподіваються, що країна зможе вдовольнити вимоги МВФ і переконати інвесторів повернутися в Україну.
Я не знаю країни, де бізнес вести легко. Нині бізнес-середовище в Україні досить чутливе. У сільському господарстві становище більш-менш нормальне, хоча, як правило, за доброго врожаю ціни мають тенденцію до зниження, що ми й спостерігаємо цього сезону. Маю надію, що 2014 рік буде кращим, Євросоюз розв’яже власні економічні проблеми і зможе підтримати експортні ініціативи України.
Кор.: Credit Agricole знаний своєю агроспеціалізацією у Франції. А як Ви працюєте з українським агросектором?
Ф. Г.: Банк Credit Agricole робить добрий внесок у розвиток сільського господарства в Україні, адже частка кредитів агросектору становить 30% кредитного портфеля юридичних осіб. Наші клієнти з агросектору поділяються на кілька категорій – ті, хто вже інвестував у розвиток бізнесу, будівництво нових об’єктів і продовжує розвиватися, й тих, хто лише починає будувати елеватори, купувати комбайни і трактори, змінювати технології. П’ять років тому ситуація з технічним оснащенням була значно гіршою, ніж тепер.
Кор.: Як банк оцінює потреби клієнтів у фінансуванні?
Ф. Г.: Процедура роботи з клієнтами є стандартною. Ми аналізуємо підприємство з фінансового і технічного боку, розглядаємо баланс за 3 роки. Наш радник з питань сільського господарства разом із фахівцями перевіряє фактичний стан справ і допомагає скласти бізнес-план. Наприклад, оцінює, чи доцільно для конкретного фермера збудувати елеватор не лише для себе, а й для сусідів.
Кор.:Чи є сенс вкладати гроші в агросектор України?
Ф. Г.: Я би запрошував інвесторів вкладати гроші у сільське господарство України, точніше, у механізацію та зерносховища. Нині якість зібраного збіжжя погіршується через незадовільне зберігання. Багато фермерів змушені продавати врожай з коліс за низькою ціною через брак обігових коштів та елеваторів. Адже сушити і зберігати зерно у сторонніх сховищах недешево. Хороший заробіток мають ті підприємства, які продають продукцію доброї якості (очищену від домішок, певної вологості) на піку попиту.
Кор.: Які спецпрограми для агросектору пропонує банк?
Ф. Г.: Програми підтримки малого та середнього бізнесу для нас дуже важливі. У травні минулого року ми розпочали програму фінансування разом з одним із найбільших виробників засобів захисту рослин – компанією Bayer та Міжнародною фінансовою корпорацією. Відповідно до цієї програми Credit Agricole авалює векселі сільгоспвиробників, за допомогою яких вони можуть розрахуватись за придбані у Bayer засоби захисту рослин. А з МФК у нас є угода про розподіл ризиків у рамках цієї програми.
За рік клієнти вже оцінили всі переваги цієї програми. Передусім, безресурсне фінансування набагато дешевше за класичний кредит. Якщо вартість векселя становить 5% річних, то ставки за кредитами іноді сягають 20%. У 2013 році фінансування, яке ми надавали для посівної кампанії навесні, вже на 50% складалось із векселів.
Інші виробники ЗЗР – BASF, Limagrain, Syngenta – вже зацікавились роботою з таким інструментом, як вексель. Ми збільшили кількість партнерів.
У цьому випадку працює формула, де усі сторони у виграші.
Кор.: Чи надаєте якісь преференції в роботі з французькими компаніями?
Ф. Г.: Як правило, ні, але рішення з фінансування, наприклад, можемо приймати швидше, оскільки нам легше перевірити кредитну історію французької фірми.
Кор.: До України Ви працювали у різних кінцях світу. Що спільного у бізнес-підходах?
Ф. Г.: Так, понад 30 років я працюю у банківській сфері за кордоном, і мені довелося працювати в Сербії, Болгарії, Нідерландах, Сенегалі, Єгипті, Еміратах і, звісно, у Франції. Україна, як, наприклад, Болгарія, – дуже аграрна країна, тому клієнти, в основному, брали кредити під розвиток бізнесу. Оточення різне, різні мови, та потрібно мати талант роздивитися можливості для розвитку. Слід вивчати потреби клієнтів. Особисті відносини з партнерами скрізь відіграють однаково важливу роль. Якось у Сербії протягом одного дня потрібно було заїхати до двох клієнтів. І перший запропонував пообідати. Довелося відмовлятися, бо поспішали до іншого клієнта. Перший не на жарт засмутився. Відтоді або планували лише один візит на день, або не зізнавалися про інші. Бувало, що по кілька разів обідали, а потім ще й вечеряли – чого не зробиш заради клієнта. Головне правило нашого бізнесу у будь-якій країні – «ми працюємо для клієнта».
Кор.: Чи вистачає кількості відділень банку, щоб задовольнити потреби ринку?
Ф. Г.: Банк має в Україні розгалужену мережу – 205 відділень і точок продажу, де працює понад 2800 осіб. Ми маємо висококваліфікований персонал, проте, часом у певних регіонах співробітників знайти нелегко. Регулярно проводимо тренінги для персоналу, багато вкладаємо у створення команди.
Кор.: Чи маєте секрети управління?
Ф. Г.: Може, й маю, та не відкрию. А якщо серйозно, то мій підхід – вміти слухати людей. Я маю достатньо витримки, щоб дати співрозмовникові висловити свою ідею. Тоді легше приймати рішення. Намагаюся також якомога більше делегувати, даю шанс підлеглим приймати власні рішення.
Кор.: Ви так багато працюєте, то чи вистачає часу для себе і родини?
Ф. Г.: О, я маю четверо онуків, яких із задоволенням відвідую під час відпусток і вихідних та коли буваю у відрядженнях до Франції. Тут в Україні моїх улюблених двох собак доглядає дружина. До речі, маю тут ще й чотирьох котів. Минулого року колеги подарували папугу – жако, він уже зі мною вітається. Три місяці тому під Полтавою знайшов нещасне, скалічене котеня, забрав додому, й зараз воно має цілком щасливий вигляд. Тож можу сказати, що люблю проводити час з онуками, опікуватися тваринами, а ще читати хороші книжки. Із задоволенням граю у гольф, хоча тут не часто маю таку нагоду.
Кор.: І наостанок, чи подобається Вам в Україні?
Ф. Г.: Так, ми збудували добрий банк, маємо успішну історію. Тож мені подобається працювати в Україні, бути тут і спостерігати за розвитком цієї країни.
Опубліковано у № 11(64) журналу Agroexpert
