Анна Назаренко, Agroexpert (Україна). За матеріалами Farmers Weekly
Виявлення та своєчасне лікування хворих тварин є ключовою частиною забезпечення високої ефективності тваринництва в господарстві. При цьому великі можливості для підвищення добробуту тварин дає доступність знеболювальних засобів, ліцензованих для запобігання та полегшення болю.
Особливо для підприємств із високим ризиком виробництва, як-от у свинарстві, фахові знання та впевненість у лікуванні є вирішальними для підтримки здоров’я тварин і досягнення мети щодо зменшення використання антимікробних засобів.
Використання анаболіків у свинарстві вважають доцільним, оскільки свині в основному переносять введення знеболювального без побічних ефектів, тобто це не впливає на їхній загальний стан та на виробничі показники. Опитування, проведене у Великобританії, щодо ставлення до знеболювання серед фермерів та ветеринарів, які працюють зі свинями, опубліковане в The Veterinary Journal у 2014 році, показало, що загалом респонденти не погоджуються із твердженням, що «свині не так чутливі до болю, як люди». Фахівці твердо погодилися з тим, що тварини швидше одужують із полегшенням болю, а знеболення є важливою частиною виробничого процесу в свинарстві.
Тому для свинарів важливо дізнатися якомога більше про вчасне розпізнавання хвороби загалом і болю зокрема у свиней, а також про варіанти того, які саме препарати використовувати, доступні види знеболення та випадки, коли полегшення болю не є хорошим способом дій.
Коли з твариною щось не так
Свині часто збиваються у купи, тому зазвичай одним із перших сигналів того, що щось не так, є те, що тварина відокремлюється від основної групи. Ключовими індикаторами порушень її здоров’я слугують також:
- кульгавість,
- кашель або важке дихання,
- рідкі випорожнення,
- погане споживання корму й води.
У випадку свиноматок у поросному відділенні корм та вода (або їх відсутність) є особливо важливими сигналами, на які слід звертати увагу, як і на особливості будь-яких виділень із організму. Будь-який з перерахованих вище пунктів може бути ознакою певних вірусних інфекцій, як-от репродуктивно-респіраторний синдром свиней (РРСС) або грип, і новий випадок цього може бути потенційно руйнівним для здоров’я всього поголів’я.
Відчутний біль у свиней неможливо виміряти безпосередньо, навіть у експериментальних умовах. Утім, часто можна зробити висновок лише за змінами їхньої поведінки або з наших власних знань про фізіологічні процеси, як-от запалення.
Запалення внаслідок травми або певного захворювання характеризується почервонінням, набряком, місцевим підвищенням температури, болем і зниженням функції ураженого органу.
Хоча деякі з цих ознак можна легко помітити, приміром, у разі кульгавості через набряк інфікованої стопи, вони можуть бути менш очевидними за маститу всієї молочної залози або хронічної «скутості» у старіючих кнурів. Тож тварина може відчувати біль через різні інфекційні хвороби та випадкові травми. І хоча в країнах ЄС і Великобританії дедалі частіше проводять кастрацію зі знеболенням, українським свинарям усе ж не варто забувати, що стандартна процедура (хірургічна кастрація) також є болючою для поросят.
Ознаки болю у тварин деяких вікових груп важко оцінити, оскільки більшість здорових свиней реагують на огляд та пальпацію ветлікарем голосними, різкими вересками, навіть коли не відчувають болю.
Якщо біль слабкий або хронічний, свині намагатимуться приховати його ознаки, щоб не опинитися в невигідному становищі або піддатися знущанням сильніших тварин у групі. Також ознаки болю можуть бути пов’язані з погіршенням поведінки під час споживання корму, підвищеною агресією, якщо тварину розбудити та більшою кількістю часу, проведеного лежачи (можливо, у неприродній позі), якщо є біль у кінцівках. Біль у свиноматки під час опоросу може проявлятися як часті зміни в положенні лежачи та стоячи, змінена інтонація рохкання й часті повороти голови, щоб подивитися/вдарити себе по боках.
Популярні ліки на свинофермі
Ліки вводять свиням різними способами, включаючи ін’єкції, місцево, перорально, з водою, через пряму кишку або піхву, але важливо впевнено володіти всіма цими методами, аби уникнути зайвого дискомфорту чи стресу. Що стосується окремих препаратів, є широкий спектр доступних для використання методів, і найвідповідніший із них слід визначити шляхом обговорення з ветеринарами та наявності протоколу лікування, якого суворо дотримуються.
До кінця 2020 року був встановлений рівень досягнення цільових показників зменшення кількості антимікробних препаратів до менше 99 мг, тож їх слід застосовувати лише тоді, коли це вважатимуть абсолютно необхідним.
Якщо ви не впевнені щодо найкращого курсу лікування, не бійтеся звернутися за консультацією до позаштатного ветеринара – це набагато ефективніший підхід, ніж потенційно неправильне лікування тварини.
Ліки, які використовують для практичного знеболювання на фермі, можна розділити на три типи: нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), сполуки парацетамолу/аспірину, що вводять перорально з водою, та кортикостероїди.
НПЗП – препарати, на яких найчастіше зупиняють свій вибір ветеринари серед ін’єкційних ліків у свинарстві для лікування болю й полегшення запалення, хоча різні типи НПЗП відрізняються за своєю основною дією. Наприклад, мелоксикам зменшує біль, викликаний запаленням, але менше впливає на високу температуру. Його найефективніше використовувати перед хірургічним втручанням, а за введення його свиноматкам під час опоросу, може зменшити випадки маститу і покращити виживаність поросят.
Інший НПЗП, кетопрофен, краще застосовувати для лікування кульгавості, й до того ж він добре знижує високу температуру тіла, тому ним радять доповнювати антибіотикотерапію за таких станів, як хвороба Глессера.
НПЗП, що вводять шляхом ін’єкції, як правило, мають доволі тривалий термін дії та цілеспрямовану дію, що робить їх зручними для окремих випадків кульгавості або як підтримувальне лікування у разі спорадичних випадків канібалізму (кусання хвостів). Мелоксикам також ліцензований для індивідуального перорального дозування.
Форми парацетамолу й аспірину доступні для давання з водою групам тварин. Їхня дія спрямована на зниження високої температури і проти подальшого зниження апетиту внаслідок інфекційних захворювань, як-от репродуктивно-респіраторний синдром свиней (РРСС) або грип. Вони також можуть бути корисними для підтримки здоров’я тварин під час перегрупування і стресів, пов’язаних із відлученням.
Кортикостероїди, як-от дексаметазон, нещодавно заново відкриті медичними працівниками для кращого відновлення після важкої інфекції Covid-19, мають перевагу в тому, що вони швидко починають проявляти сильну протизапальну дію. Ця їхня здатність надзвичайно корисна у разі гострого набряку, який може призвести до серйозних проблем із самопочуттям тварин (напр., менінгіт або токсичний мастит).
Їх найкраще використовувати як одноразову невідкладну терапію, і ніколи не слід вводити поросним тваринам через високий ризик переривання вагітності.
Довгострокове застосування кортикостероїдів не рекомендоване, також їх ніколи не варто застосовувати одночасно з НПЗП.
Правильне поводження з ліками
Усі фермери країн ЄС та Великобританії зобов’язані щоквартально записувати інформацію про використання антибіотиків у електронній формі, інколи дублювати ці записи на папері. В Україні наразі розробляють механізми й інструменти контролю використання антибіотиків та інших ліків у тваринництві.
Усі ліки на фермі необхідно безпечно зберігати в закритому приміщенні за температури від 2 до 8°C. Препарати мають бути задокументовані та підписані особою, яка їх застосовує, і ця особа повинна зробити запис про тип, кількість та період виведення з організму використаного препарату. Всі записи повинен додатково перевіряти головний ветеринарний лікар під час щоквартального звітування, щоб переконатися, що ліки застосовують відповідно до протоколів на фермі.
Якщо ви не впевнені ні щодо типу медикаментів, ні щодо того, як їх безпечно використовувати, зверніться до свого консультанта для проведення додаткового навчання на фермі. Навіть якщо ви вже досвідчений виробник, особливості використання ліків час від часу змінюються, тому завжди варто за змогою інвестувати в курси підвищення кваліфікації.
Важливим є застосування правильних методів ін’єкції, але загалом більшість ветеринарів і фермерів вибирають шию як оптимальне місце для ін’єкції – головним чином через те, що тут більше м’язів, ніж де-небудь ще на тілі.
Обрати голку правильного розміру теж дуже важливо, тому тваринники повинні бути уважними та переконатися, що розмір тварини відповідає розміру використовуваної голки. Нині доступні пристрої для ін’єкції без голок, але вони в основному призначені для вакцинації, а не для медичного лікування. Щоб запобігти перехресному зараженню, голки слід утилізувати після кожної ін’єкції, та в жодному разі не використовувати їх на кількох тваринах.
Якщо знеболення недостатньо
Важливо також розуміти, коли полегшення болю недостатньо, а травма або хвороба є достатньо серйозними, щоб вдатися до евтаназії тварини з гуманних міркувань. Прикладами таких ситуацій можуть бути переломи кінцівок, великі розриви з відкритими ранами або якщо свиня не може витримувати власну вагу та ходити. Навіть за умови найкращої госпіталізації й знеболення це означає непотрібні страждання та неприйнятну якість життя тварини. Тому техпрацівникам у разі будь-яких сумнівів необхідно негайно звернутися до ветеринара. Також, якщо тварини не одужують від серйозного захворювання протягом «розумного» періоду часу (максимум три дні), то з точки зору їхнього добробуту, їх слід забити.
Станки для лікування
Госпіталізація – важлива частина лікування хворої тварини. Станки для лікування мають бути легкодоступними для переганяння тварин зі звичайних станків, а також легкими у використанні. У них має бути обов’язково підстилка, аби забезпечити тепло та запобігти протягам знизу, але вона жодним чином не має перешкоджати руху тварин. Приміром, мати слід укласти на щілинну підлогу.
Догляд за хворими тваринами і менеджмент відділення лікування (лазарету) відрізнятиметься на кожній фермі, залежно від застосованих там протоколів, але варто пам’ятати, що здоровим свиням загрожує перебування зі своїми хворими одногрупниками в одному станку, тому останніх слід ізолювати від стада та розмістити в спеціальних приміщеннях (лазаретах).
Проблема із станками для лікування ще полягає в тому, що існує ймовірність поєднання різних захворювань, а це означає, що навіть якщо тварина одужує від початкової хвороби, вона все одно може бути носієм інших хвороботворних бактерій. В ідеалі, тільки-но тварину переміщають у лазарет, вона не має права повертатися в основне стадо, тому її слід тримати окремо аж до забою.
Щодня працівники повинні перевіряти, чи хвора тварина має вдосталь місця, а також її слід забезпечити хорошою, свіжою солом’яною підстилкою, можливо, лампою обігріву, а також легким доступом до корму та води. Бажано, аби станки для лікування працювали за системою «порожньо-зайнято», щоб запобігти подальшим проблемам зі здоров’ям.
Якщо потрібне медикаментозне лікування, його слід проводити регулярно, й використовувати той препарат, який найкращим чином може вирішити проблему. Згідно з багатьма дослідженнями та практичним досвідом свинарів, полегшення болю, на додачу до лікування та антибіотиків, де це необхідно, скорочувало час одужання тварин із тяжким перебігом та сприяло поліпшенню стану хворої тварини.
Спостереження за тваринами в станках для лікування слід проводити принаймні один раз на день, залежно від тяжкості захворювання, і пам’ятайте, що деякі проблеми можуть означати, що свиням потрібна додаткова допомога зі споживанням корму й води, щоб запобігти зневодненню організму.
