Українській владі та бізнесу не варто приймати радикальні та швидкі рішення відносно зниження допустимих норм залишків хлорпірифосу у сільгосппродукції, адже вони не дадуть результату. Потрібен чіткий перехідний період.
Таку думку висловив президент Фітосанітарної асоціації України Владислав Седик, пише АПК-Інформ.
«Я розумію, що ми повинні відмовлятися від використання пестицидів другої групи токсичності, так само як і те, що ми маємо виконувати вимоги Євросоюзу, щоб і надалі постачати туди свою сільгосппродукцію. Питання є лише відносно того, як саме приймається це рішення, і як стимулювати сільгоспвиробників, щоб вони дотримувалися цих вимог. У 2020 році в Україні ринок хлорпірифосу склав близько $27 млн. Це величезні гроші. Якщо говорити про площу, на якій застосовувався цей препарат, то вона сягає 3 млн га. І це досить велика площа для цього пестициду. Взяти хоча б одну культуру – ріпак, площа якого у 2020 в країні перевищила 1 млн га, то близько 700 тис. га були оброблені цим препаратом», – зазначив він.
Експерта хвилює, що буде, коли МОЗ затвердить зниження допустимих норм залишків хлорпірифосу у сільгосппродукції до 0,01 ppm. Адже, як йдеться у Законі України «Про пестициди та агрохімікати», усі препарати, які зареєстровані, дозволені до використання.
«Може вийти розбіжність між чинним законодавством та прийнятими нормами Міністерства охорони здоров’я. Заборонити або скасувати реєстрацію препарату – не вихід, а внесення змін до реєстраційних даних – додаткові фінансові та часові витрати, яких ніхто не захоче», – додав Седик. За його словами, поки незрозуміло, як в українських реаліях буде відбуватися контроль. Тож різкої відмови від використання хлорпірифосу бути не може, переконаний президент ФАУ.
