Погода у кінці третьої декади листопада-на початку першої декади грудня була нестійкою. Майже на всій території країни середня температура повітря була вищою за норму на 1-7ºС і становила 0,8-8ºС.
Про це повідомляє прес-служба Національної академії наук України.
”За звітний період погода в південних областях внаслідок проходження теплих повітряних мас із Атлантики була теплою, як для цієї пори року; у західних — холодною, з незначними опадами у вигляді снігу; на решті території — прохолодною, хмарною (з незначними проясненнями в деякі дні) і вологою. Відносна вологість повітря становила 84−90%”, — йдеться в повідомленні.
При цьому ґрунт промерзав на глибину 1−5 см, його середня температура на глибині 5 і 40 см становила 2ºС і 4,2ºС відповідно. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої (3 см) під час найбільшого похолодання не була нижчою 1−6ºС морозу. Розрахункові критичні температури вимерзання цієї культури на 30 листопада для середньозимостійких сортів у фазі «кущіння» становили мінус 14,4ºС, за наявності 3-х листків — мінус 12,4ºС, у фазі «сходів» — мінус 11,4ºС.
Зазначається, що опади протягом останнього тижня були у вигляді дощу, мокрого снігу та снігу. Їх кількість становила від 0,4 до 22 мм. Майже на всій території країни, крім південного регіону, тимчасово утворився сніговий покрив висотою 0,5−4,2 см, який внаслідок підвищеного температурного режиму погоди зруйнувався і на кінець третьої декади листопада вже був відсутній.
Однак опади не покращили ситуацію з вологозапасами ґрунту. Забезпечення ґрунту вологою не відбулося, вона навпаки втрачалася на транспірацію при проходженні рослинами ростових процесів.
“У цілому погодні умови були задовільними для перезимівлі озимих зернових культур. Разом з тим, на незначній частині посівів відмічається затримка росту й розвитку рослин через гострий дефіцит вологи як в орному, так і підорному горизонтах ґрунту. На момент припинення осінньої метеорологічної вегетації, більшість посівів мали фазу розвитку “початок кущіння”, значна частина посівів перебувала у фазі “2−3 листків”, а подекуди “шилець”, — розповіли експерти.
Вони нагадали, що для доброї перезимівлі пшениці озимої рослини перед входом у зиму повинні пройти 2-й етап органогенезу, сформувати по 2−3, а сильнокущисті сорти — 3−4 стебла й загартуватися. Для цього необхідно 50−55 днів осінньої вегетації (залежно від сорту) та близько 460−580ºС активного тепла (сума активної температури вище +5ºС) за умови достатнього вологозабезпечення.
За таких умов формуються найстійкіші до несприятливих умов перезимівлі рослини озимих колосових культур. Більшу небезпеку низькі температури нестимуть рослинам озимих зернових, які увійшли в зиму у фазі “1−3 листків”. Адже найвища кількість розчинних вуглеводів акумулюється у вузлах кущіння, менша — у листках.
У НААН відзначили, що в останні роки в Україні спостерігаються неодноразові перепади температур від мінусових до плюсових, невисокий, нестійкий або відсутній сніговий покрив, від незначного промерзання ґрунту чи його талий стан. Під час відлиг, які тривають більше ніж 5 діб поспіль, озимі тимчасово відновлюють вегетацію.
“Таке неодноразове порушення зимового спокою знижує морозостійкість рослин, веде до втрат ними запасних пластичних речовин (цукрів) і на час відновлення весняної вегетації вони будуть виснаженими й вразливими до будь-яких стрес-факторів”, — підсумовували науковці.
