Обмеження, передбачене в Законі України «Про пестициди та агрохімікати» в 2016 році, блокує проведення наукових досліджень та випробувань новітніх ЗЗР, провокуючи суттєві збитки для галузі та гальмуючи технологічний розвиток агросектору.
Про це йдеться в повідомленні асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”.
Зазначається, що з 2016 року виробники інноваційних оригінальних засобів захисту рослин втратили можливість проводити наукові дослідження та державні випробування зразків ЗЗР. Інтегрована до ЗУ «Про пестициди та агрохімікати» ст. 4 забороняє проведення випробувань пестицидів до моменту їхньої реєстрації в країні виробництва.
«Раніше європейський виробник ЗЗР міг паралельно проводити реєстрацію препарату в ЄС, США і Україні, – коментує радник президента УКАБ Володимир Лапа. – Тепер реєстрація в Україні почнеться лише через 4-5 років, коли європейські і американські фермери вже використовуватимуть ЗЗР».
За підрахунками асоціації, затримка із реєстрацією нового препарату в 4-5 років провокує значні фінансові збитки для галузі. Якщо оцінити економічний вплив лише на прикладі зерна, то в попередні роки врожай становив в Україні близько 75 млн тонн. Мова йде про заниження врожайності, доходів і експорту в порівнянні із показниками, можливими за умови застосування сучасних ЗЗР. Щорічні втрати експерти УКАБ оцінюють на рівні 108,3 млн доларів США.
Дана норма запустила процес зменшення реєстрації оригінальних препаратів, збільшивши реєстрацію генериків. Для порівняння, у 2016 році реєстрація інноваційних препаратів становила 14,2% від загальної кількості зареєстрованих ЗЗР, у 2017 році цей показник впав до 5,4 %, а минулого року він становив 3,5%. Тенденція до скорочення зберігається і в 2020-му.
Суттєвих втрат зазнає й українська наука, стверджують в асоціації. Дослідження інноваційних хімічних і біологічних речовин, які потенційно можуть використовуватися в українському сільському господарстві, є одним із основних чинників розвитку української агрохімічної науки. Ще на початку 2018 року провідні виробники оригінальних ЗЗР скоротили обсяг інвестицій у науково-дослідну діяльність в Україні на 60%, а в 2019 році – на понад 80%. Заблокованими залишаються близько 95% інноваційних препаратів.
«Конкурентоспроможність агросектору визначається не абстрактною аграрною політикою, а цілком прикладними аспектами, де серед головних – доступ до сучасних аграрних ресурсів, внутрішня ефективність виробництва в агросекторі, а також доступ до ринків збуту і ефективність логістики. В розвинутих країнах – це ще і розмір держпідтримки. Обмежуючи можливості доступу до сучасних ЗЗР ми робимо українських аграріїв менш конкурентоспроможними в порівнянні із закордонними фермерами в частині доступу до сучасних ресурсів. У результаті знижуються темпи виробництва і експорту, тобто страждає економіка України в цілому» – підсумували в УКАБ.