Covid-19 показав, наскільки нестійкими та незахищеними виявилися агропродуктові ланцюжки: з одного боку – голодні покупці, з іншого – фермери, завалені власною продукцією.
Таку думку висловила членкиня експертного комітету з розвитку сфери штучного інтелекту Міністерства цифрової інформації України Ірина Кравець.
“Настав час для об’єднання сектору, узгодження стратегічних пріоритетів та спільної праці для виправлення зламаної продовольчої системи та створення ланцюжків доставки продуктів харчування від фермера до споживача якнайшвидше та якнайдешевше” – зазначає вона.
За словами пані Ірини, при продовженні роботи в умовах пандемії основною проблемою стала відсутність робочої сили через заборону пересування. На ланцюжки постачання також впливає зниження обсягів переробленої продукції.
“Перший шок від Covid-19 та міри по його блокуванню поступово слабнуть, але треба пристосовуватися до нових реалій та зробити оргвисновки з тієї халепи, у яку потрапили українські фермери. Ми були не готові. І гарантії, що не прийде нова пандемія теж нема. Тож треба перебудувати, а вірніше, побудувати нові та надійні ланцюжки реалізації фермерських продуктів. Треба захищати власних виробників, а не нарощувати в 6 разів імпорт того, що і в нас росте на кожному городі” – наголошує Ірина Кравець.
Експертка переконана, що в такій ситуації допоможе діджиталізація – онлайн площадки, де зустрінуться виробник та покупець. Наприклад, можна створити простий мобільний застосунок, де будь-який фермер зможе викласти інформацію про продаж свого врожаю. Далі налагодити транспортну логістику, а саме проїхати по району, зібрати товар, розрахуватися, привезти на склад та забезпечити видачу готової фасованої фермерської продукції за попереднім замовленням від споживачів через той самий мобільний застосунок.
“Ми маємо розраховувати самі на себе, тому що наступні 10 років населення планети зросте на 1 млрд осіб. Температура планети підвищиться на 1,5 градуса, що змінить географію виробництва продуктів харчування. Україна так само постане перед труднощами. Йдеться про посуху й обмеження в логістиці. Є розрахунки, що проєкти в AgTech дозволять до 30% підвищити врожайність з гектара” – стверджує пані Ірина.
Вона вважає що Україні потрібно вкладатися не тільки у вирощування, а й у переробку продукції. Особливо екологічно чистої, яка в Європі коштує у 2-5 разів дорожче.
Так як Україна перебуває на перетині кількох логістичних коридорів, треба будувати логістичні потужності та робити інвестиції у створення нових виробництв. Разом із цим йдеться про створення нових робочих місць, а не про поневіряння по заробітках на чужині, переконує Кравець.
“Ми не зможемо збільшити економіку, не підвищивши продуктивність праці. Це зростання продуктивності можливе у разі застосуванні нових технологій: робототехніка, безпілотні пристрої, штучний інтелект і автоматизація всіх процесів, IT тощо. Тут важливу роль відіграє державна політика стимулювання інвестицій та захисту інтелектуальної власності. Найважливішим кроком до світлого майбутнього є цифровізація України” – підсумовує вона.
