Анатолій Окоча, канд. техн. наук, доцент, Олександр Лавріненко, канд. техн. наук, доцент, НУБіП України
Міжнародна рада зі стандартизації, метрології й сертифікації Співдружності Незалежних Держав (СНД) прийняла новий міждержавний стандарт із класифікації та позначення трансмісійних олив ГОСТ 17479.2-2015 (протокол №47-П від 18 червня 2015 р.), який чинний із 1 січня 2017 р. Оскільки значна частина трансмісійних олив в Україну завозиться із Росії та Білорусі, то розглянемо основні положення цього стандарту.
ГОСТ 17479.2-2015 «Масла трансмиссионные. Классификация и обозначение» замінив ГОСТ 17479.2-85. Стандарт встановлює класифікацію і позначення трансмісійних олив для агрегатів трансмісій автомобілів, тракторів, тепловозів, сільськогосподарських, дорожніх, будівельних машин та суднової техніки. Він не поширюється на оливи, які використовують у зубчастих передачах промислового обладнання, а також на оливи для гідромеханічних і гідрооб’ємних передач.
Основними параметрами, за якими класифікують й позначають трансмісійні оливи, є рекомендована сфера їхнього застосування й експлуатаційні властивості та кінематична в’язкість.
Залежно від рекомендованої сфери застосування й експлуатаційних властивостей оливи поділяють на групи (табл. 1).
Таблиця 1. Групи трансмісійних олив за рекомендованою сферою застосування й експлуатаційними властивостями згідно з ГОСТ 17479.2-2015
| Група | Склад | Рекомендована сфера застосування |
| 1 | Трансмісійні оливи без присадок |
Циліндричні, конічні й черв’ячні передачі, що працюють за контактних напружень від 900 до 1600 МПа і температури оливи в об’ємі не вище як 90°С |
| 2 | Трансмісійні оливи з протизношувальними присадками |
Також за контактних напружень до 2100 МПа та температурі оливи в об’ємі до 130°С |
| 3 | Трансмісійні оливи з протизадирними присадками помірної ефективності |
Циліндричні, конічні, спірально-конічні та гіпоїдні передачі, що працюють за контактних напружень до 2500 МПа і температури оливи в об’ємі не вище як 150°С |
| 4 | Трансмісійні оливи з протизадирними присадками високої ефективності | Циліндричні, спірально-конічні й гіпоїдні передачі, що працюють за контактних напружень до 3000 МПа і температури оливи в об’ємі не вище як 150°С |
| 5 | Трансмісійні оливи з протизадирними присадками високої ефективності та поліфукціональної дії, а також універсальні оливи | Гіпоїдні передачі, що працюють з ударними навантаженнями за контактних напружень вище 3000 МПа і температури оливи в об’ємі не вище як 150°С |
Примітка. Допускається під час позначенні оливи у дужках вказувати орієнтовну групу трансмісійної оливи згідно з класифікацією АРІ (табл. 4).
Залежно від кінематичної в’язкості за температури 100°С і температури, за якої динамічна в’язкість не перевищує 150 Па·с, трансмісійні оливи поділяють на класи (табл. 2).
Таблиця 2. Класи в’язкості трансмісійних олив згідно з ГОСТ 17479.2-2015
| Клас в’язкості | Кінематична в’язкість за температури 100°С, мм2/c | Температура, за якої динамічна в’язкість не перевищує 150 Пас, °С, не вище |
| 5з
9з 12з 18з 9 12 18 34 |
>4,1
>7,0 >11,0 >13,5 >7,00 – 11,0 >11,00 – 13,5 >13,5 – 24,0 >24,0 – 41,0 |
-55
– 40 – 26 – 12 – – – – |
Примітка. Допускається в позначенні класу оливи у дужках вказувати клас трансмісійної оливи згідно з SAE J306 (табл. 3).
Класи в’язкості трансмісійних олив залежно від сезону експлуатації поділяються на види: зимові, літні й всесезонні, які позначаються:
зимові – числовим значенням з літерою «з» (зимова). Наприклад «9з»;
літні – лише числовим значенням («18»);
всесезонні – у вигляді дробу, при цьому цифра в чисельнику вказує на низькотемпературні властивості оливи, в знаменнику – на високотемпературні.
Згідно з класифікацією SAE J 306:2005 трансмісійні оливи залежно від значення кінематичної в’язкості поділяють на класи. Передбачено випуск літніх і зимових сортів трансмісійних олив. Останні позначають літерою W (табл. 3). Останніми роками намітилась тенденція більш широкого застосування всесезонних трансмісійних олив, які мають подвійне позначення (75W-90; 80W-90; 85W-140) і відповідають одночасно вимогам як до літніх, так і зимових сортів.
Таблиця 3. Класи в’язкості трансмісійних олив згідно з SAE J 306:2005
| Клас в’язкості (SAE) | Максимальна температура за в’язкості 150 Пас, °С | В’язкість за 100°С, мм2/c | |
| мінімальна | максимальна | ||
| 70W | – 55 | 4,1 | – |
| 75W | – 40 | 4,1 | – |
| 80W | – 26 | 7,0 | – |
| 85W | – 12 | 11,0 | – |
| 80 | – | 7,0 | < 11,0 |
| 85 | – | 11,0 | < 13,5 |
| 90 | – | 13,5 | < 18,5 |
| 110 | – | 18,5 | < 24,0 |
| 140 | – | 24,0 | < 32,5 |
| 190 | – | 32,5 | < 41,0 |
| 250 | – | > 41,0 | – |
Згідно з класифікацією API, трансмісійні оливи залежно від конструкції механізмів, умов їхнього використання, типу й концентрації присадок поділяють на групи (табл. 4).
Таблиця 4. Групи трансмісійних олив згідно з класифікацією АРІ
| Позначення | Умови роботи оливи | Тип передачі | Концентрація присадок, % |
| GL-1 | Легкі | Спірально-конічні, черв’ячні передачі, коробки передач (КП) із ручним перемиканням | – |
| GL-2 | Середні | Черв’ячні передачі | 1,5 |
| GL-3 | Середні | Спірально-конічні передачі, КП із ручним перемиканням | 2,7 |
| GL-4 | Від легких до жорстких |
Гіпоїдні передачі, КП із ручним перемиканням |
4 |
| GL-5 | Жорсткі | Гіпоїдні передачі | 6,5 |
| GL-6* | Дуже жорсткі | Гіпоїдні передачі, максимальний рівень експлуатаційних властивостей |
10 |
| MT-1
|
Дуже жорсткі | Оливи для важконавантажених агрегатів. Несинхронізовані КП потужних комерційних автомобілів (тягачів, автобусів) | ** |
| PG-2 | Дуже жорсткі | Для передач ведучих мостів потужних комерційних автомобілів (тягачів, автобусів) і мобільної техніки | *** |
Примітка: * Використання олив цієї групи припинено, оскільки вважається, що група GL-5 достатньо добре забезпечує найсуворіші вимоги.
** Еквівалентні оливам GL-5, але мають підвищену термічну стабільність.
*** Еквівалентні оливам GL-5, але мають підвищену термічну стабільність і поліпшену сумісність із еластомірами.
Враховуючи кліматичні умови на території України краще застосовувати трансмісійні оливи класів 80W і 85W – взимку, 90 – влітку, 80W-90 і 85W-90 – всесезонно; оливи, які відповідають вимогам груп GL-3 і GL-4 – у коробках передач, а групи GL-5 – у ведучих мостах.
Стандарт передбачає позначення трансмісійних олив трьома групами знаків: перша – двома літерами ТМ (трансмісійна олива), вона не залежить від складу й властивостей оливи; друга – цифри, які характеризують належність оливи до групи за сферою застосування; третя – цифри, що характеризують клас кінематичної в’язкості.
Приклади позначення трансмісійних олив:
ТМ-3-18 (типу API GL-3, SAE 90), де ТМ – трансмісійна олива; 3 – група олив за сферою застосування згідно з табл. 1; 18 – клас в’язкості літньої трансмісійної оливи, згідно з табл. 2. У дужках вказано орієнтовну відповідність трансмісійної оливи до групи згідно з АРІ і класу згідно з SAE.
ТМ-5-9з/18 (типу API GL-5, SAE 75W-90), де ТМ – трансмісійна олива; 5 – група олив за сферою застосування згідно з табл. 1; 9з/18 – клас в’язкості всесезонної трансмісійної оливи, згідно з табл. 2. У дужках вказано орієнтовну відповідність трансмісійної оливи до групи згідно з АРІ і класу згідно з SAE.
Орієнтовну відповідність класів в’язкості та груп трансмісійних олив згідно з ГОСТ 17479.2-2015, SAE і API наведено в табл. 5.
Таблиця 5. Орієнтовна відповідність класів в’язкості та груп трансмісійних олив згідно з ГОСТ 17479.2-2015, SAE і API
| Клас в’язкості за стандартом |
Клас в’язкості за SAE |
Група за стандартом |
Група за АРІ |
| 5з
9з 12з 18з 9 12 18 34 |
70W
75W 80W 85W 80 85 90 – 110 140 – 190 |
ТМ-1
ТМ-2 ТМ-3 ТМ-4 ТМ-5 – – – |
GL-1
GL-2 GL-3 GL-4 GL-5 GL-6 МТ-1 PG-2 |
