Олена Нінуа, Agroexpert (Україна)
Актуальність теми якісного внесення препаратів не зникала ніколи, адже ефективність боротьби зі шкідниками і хворобами посівів лише наполовину залежить від якості обраних препаратів.
Основні фактори впливу на якість обробки – це механізм дії препарату, норма та час внесення, партнери в баковій суміші, культура, на якій препарат застосовують та її фаза розвитку, фаза розвитку шкодочинного об’єкта, погодні умови, калібрування обладнання, техніка, якість води й безпека операторів і обладнання. Давайте звернемо свою увагу на деякі із перерахованих чинників.
Температура
Температура має неабияке значення при застосуванні засобів захисту. Адже більшість препаратів поглинає саме надземна частина рослин. Однак листя та стебла мають захисні покриви, через які речовина має потрапити до провідних систем. Температура своєю чергою може посприяти швидшому проникненню та поглинанню препарату, а відтак і швидшій його дії, через те, що хімічні процеси в рослині прискорюються. Наприклад гербіциди, які інгібують фотосинтез (фенмедифам, бентазон), діють швидше за сонячної погоди, що забезпечує вищу температуру листків і водночас швидше протікання процесів, з якими пов’язана дія цих гербіцидів. Вплив регуляторів росту й деяких грамініцидів також посилюється завдяки теплу, але скорочується в часовому інтервалі.
За використання ґрунтових гербіцидів зростання температури ґрунту в комплексі з підвищеним вмістом вологи прискорює розщеплення діючих речовин ґрунтовою біотою. Якщо говорити про інсектициди, то вірогідність їхньої дії посилюється зі зростанням активності комах, оскільки останні більше контактують із продуктом. Але обов’язково варто звертати увагу на характеристики фотостабільності обраної хімічної речовини, оскільки більшість інсектицидів такої властивості не має і досить швидко розпадається під впливом сонячної енергії. А от стосовно фунгіцидів, то тривалість їхньої лікувальної та профілактичної дії перебуває в оберненій залежності від тепла. За прохолодної погоди обидві властивості фунгіциду зберігаються протягом тривалого часу, скажімо 20 днів, за температури 10°С. Але якщо денна температура піднімається вдвічі, то тривалість дії фунгіциду скорочується на стільки ж. Щодо суто технологічних аспектів, то для більшості пестицидів температурний оптимум перебуває в межах 20°С. При температурі 25°С і більше розчин починає кристалізуватися безпосередньо у розпилювачі
Вологість
Усі засоби захисту, які поглинаються листок (листові гербіциди, фунгіциди й інсектициди системної дії, які не мають гідрофільних властивостей), ефективніші, коли кутиновий шар у тканинах розбухає. Чому це так? Якщо повітря жарке і сухе, кутиновий шар рослини тоншає й рослина намагається збільшити його шляхом зсування воскових шарів, аби убезпечити себе від надмірної втрати вологи. В таких умовах гідрофобність підвищується і краплі робочого розчину замість того, щоб поглинатися, залишаються на поверхні листка. Протилежний ефект спостерігається, коли навколишнє середовище не вимагає відс рослинного організму надмірної витрати вологи. Є ще один аспект, за якого слід враховувати вологість – обробка рослин дрібнодисперсним розчином. Через турбулентність висхідних повітряних потоків існує величезний ризик знесення крапель, у процесі чого ці краплі завдяки маленькому розміру можуть просто випаруватися. Фахівці радять розпочинати будь-які обприскування за вологості більше 30%.
Агресивність середовища
Зазвичай пестициди мають слабо-кислий, близький до нейтрального або слабо-лужний рН. Більшість препаратів, із представлених на ринку, найкраще працюють у слабо-кислому середовищі (рН 4–6,5) і деякий час можуть зберігатися в резервуарі. Пестициди групи сульфонілсечовин ліпше працюють у злегка лужній воді (рН вище 7). Але коли рН води виходить за межі оптимального значення, то є вірогідність того, що препарат не спрацює належним чином. Також показник рН може впливати на те, як довго молекула пестициду залишатиметься неушкодженою в розчині. Значення рН вище чи нижче норми здатне викликати деградацію пестициду або гідроліз. Відтак більшість препаратів, змішаних у лужній воді, варто розпилювати негайно. Багато пестицидів мають слабкий електричний заряд, тож рН може змінювати хімічний склад молекули пестициду, обмежуючи його здатність проникати в шар кутикули і досягати мети, що, звісно, знижує його ефективність.
Якість води
Особливу увагу слід приділяти властивостям води, яка додаватиметься до бакового розчину, адже саме вона на 95% може заповнювати бак і зрештою зіграти основну роль у ефективності використаних пестицидів. Інколи вплив води на пестицид несуттєво знижує його продуктивність, однак призводить до поганого контролю чисельності бур’янів, комах і хвороб. Структурні частки (мул, глина, органічні речовини) незалежно від ступеня їх розчинності у воді все одно осідатимуть на дно бака, забруднюючи його, а також можуть зв’язуватися з молекулою діючої речовини препарату, послаблюючи властивості останньої. Слід також пам’ятати про жорсткість води. З технічної точки зору жорсткість води є одиницею виміру загальної кількості іонів кальцію магнію, які здатні утворювати з іншими речовинами нерозчинні осади. Що більша концентрація цих та подібних металів (Al+++,Fe+++, Fe++), то жорсткіша вода. Як наслідок отримуємо каламутний розчин із осадом, що може забити магістралі або форсунки та відкластися у вигляді нальоту.
Порядок змішування речовин
Здавалось би, така проста деталь, як порядок змішування речовин, про яку легко можна забути, може звести нанівець старання будь-якого агронома захистити свої посіви. Тут треба чітко дотримуватися правил послідовності змішування препаратів із врахуванням препаративної форми кожного із компонентів. Спочатку розчиняють сипучі гранульовані препарати, потім – рідкі. Після введення в суміш кожного наступного інгредієнта розчин ретельно перемішують. Експерти наголошують на тому, що не слід поєднувати між собою більше 3-х препаратів.
Запобігти знесенню крапель
Знесення робочого розчину залежно від погодних умов може коливатися від 15 до 50%. Максимальна швидкість вітру, за якої можна проводити обприскування, становить 5–6 м/с на висоті 50 см від рівня ґрунту. Відповідно, й оптимальна висота штанги до цільового об’єкта має бути в межах 50 см. Це перешкоджає дрейфу крапель та утворенню так званих «мертвих зон». Правильно сформовані факели розпилення рівномірно розподіляють розчин по робочоій поверхні. Важливо враховувати кількість крапель на 1 см2. Зокрема, для продуктів системної дії – 20–30 крапель/см2, контактної дії – 50–70, гербіциди – 30–40 крапель/см2. У будь-якому разі кількість крапель не повинна бути меншою ніж як 20 на 1 см2.
Швидкість руху техніки
Швидкість руху агрегату має забезпечувати прямий кут для розпилення рідини, і таким чином максимально покривати культуру робочим розчином. Оптимальна швидкість, за словами експертів, перебуває в межах 14–15 км/год. За підвищення швидкості утворюється гострий кут падіння крапель на поверхню рослини, за якого обробляється лише верхня частина надземної маси рослин.
Розмір краплі
Цю тему розглянемо детальніше. Розмір краплі може варіювати залежно від мети обробки та характеристики діючих речовин. Наприклад, за внесення ґрунтовних гербіцидів доцільно використовувати великі краплі, оскільки вони найменш чутливі до впливу вітру. А от При робот з листковими гербіцидами краще орієнтуватися на невеликі крапл. За використання контактних фунгіцидів головне завдання – домогтися максимально рівномірного покриття рослинної поверхні. Дрібнодисперсні фракції можуть впоратися з цим завданням найліпше. У системних фунгіцидів ситуація дещо інша – оскільки тут метою є максимально можливе проникнення діючої речовини в рослинні тканини. Більші краплі не лише покривають більшу площу, а й забезпечують більшу площу поглинання. Зі зменшенням величини краплі збільшується площа покриття, але водночас так само збільшується й ризик їхнього знесення, а ступінь проникнення у цьому випадку перебуває в обернено-пропорційній залежності. Дрібна дисперсія завдяки турбулентності може потрапляти до важкодоступних місць на рослині, і ця властивість дуже доречна за використання інсектицидів, коли важливо забезпечити максимальний контакт із комахою. Великі краплі важчі й довше зберігають свою швидкість завдяки високій кінетичній енергії. Отже, маємо деяку залежність: великі краплі – менше знесення, а більше крапель – краще покриття.
Перевірка спрацювання та справності
Зношеність розпилювачів неможливо помітити візуально, це завжди треба перевіряти. Орієнтирами цього слугують відхилення в кількості виливання робочої рідини, спектрі розпилу, швидкості крапель та зростаючому тиску. Наприклад, перевірку можна здійснювати шляхом фіксування об’єму виливу з форсунки за 30 с. Якщо отримані дані мають розбіжності з технічними характеристиками в 6% і більше – форсунку слід замінити. Краще використовувати стійкі інертні до впливу середовища матеріали – приміром кераміку або поліацеталь. Своєчасна перевірка розпилювачів може зберегти час і кошти, а найголовніше не призведе до пестицидного перенавантаження оброблюваних площ.
Таблиця 1. Агресивність середовища – Час розпаду препаратів в агресивному середовищі (Джерело: «Сингента Україна»)
pH 9 | pH 7 | pH 5 | |
Гербіцид | 10 хвилин | 17 годин | 16 днів |
Фунгіцид | 2 хвилини | 3 години | 10 годин |
Інсектицид | 24 години | 10 днів | стабільний |
Таблиця 2. Вологість – Фахівці радять розпочинати будь-які обприскування за вологості понад 30% (Джерело: «Сингента Україна»)
Відносна волога | Випаровування крапель діаметром 200 мкм (у % залежно від пройденої відстані) | ||||
20% | 40% | 60% | 80% | 100% | |
0% (теоретично) | 0,9 м | 1,9 м | 3,0 м | 4,3 м | 5,8 м |
60% | 1,2 м | 2,6 м | 4,1 м | 5,8 м | 7,7 м |
90% | 4,0 м | 8,5 м | 13,3 м | 19,0 м | 25,0 |
Таблиця 3. Порядок змішування – Існує послідовність розчинення препаратів залежно від їх формуляції (Джерело: «Сингента Україна»)
Тверді речовини | ||
1 | ДГ | Дисперговані у воді гранули < 100 г/га |
2 | ВДГ | Розчинні у воді пакети |
3 | ДГ | Дисперговані у воді гранули 100 г/га |
4 | ЗП | Порошки, що змочуються |
Рідини | ||
5 | Компоненти, що підвищують сумісність | |
6 | СК | Суспензійний концентрат |
7 | СЕ | Суспензійна емульсія |
8 | ЕО | Емульсія олії у воді |
9 | КЕ | Емульгований концентрат |
10 | РК | Розчинний концентрат |
11 | Інші допоміжні засоби | |
Інші | ||
12 | Мікробіологічні елементи/ Компост |