Ось що слід робити з пліснявим зерном

Катаріна Форінґер, Landwirt (Австрія)

Низькі прирости, діарея, неспокій, прохолости, малочисельні приплоди… Мікотоксини мають багато облич. Аби ваш власний корм не зіграв злої гри зі свиньми, його якість має бути на висоті. Однак: що робити з пліснявим зерном?

Існує понад 500 видів різних мікотоксинів. Це отруйні речовини, утворені фузаріями, виявляють у зерні пшениці, жита, ячменю, тритикале і кукурудзи. Найпоширенішими мікотоксинами є ДОН (дезоксиніваленол), ЗЕН (зеараленон) і фумонізин. Якщо тест на ці основні види токсинів позитивний, цілком вірогідно, що у кормі містяться також інші отруйні речовини грибів.

Саме свині особливо чутливо реагують на мікотоксини. До того ж високий рівень забруднення корму може впливати на його смак. У такому разі свині споживають корм мало або навіть повністю перестають його вживати. Симптоми так званих мікотоксикозів у свиней бувають найрізноманітніших форм і тому часто їх важко класифікувати однозначно. Якою мірою тварини реагують на забруднений корм насамперед залежить від таких чинників, як вік, порода, стан здоров’я, гігієна у свинарнику, температура, а також від ступеня забрудненості корму і тривалості його згодовування. Здорові свині в ідеальних умовах утримання здатні витримувати без втрат середній ступень забруднення корму мікотоксинами. Однак якщо тварини, наприклад, піддаються стресу чи змушені справлятися зі спекою, уже навіть низька концентрація отрути грибів у кормі може призвести до захворювання.

Порушення стану здоров’я у свиней може настати, починаючи від граничних показників вмісту отруйний речовин: ДОН – 0,5 мг і ЗЕН – 0,05 мг/кг корму (орієнтовні норми див. у таблиці).

Висока концентрація ДОН у кормі призводить до…

…зменшення рівня споживання корму, блювання, діареї, оціпеніння, ослаблення імунного захисту, уразливості до інфекцій (наприклад дихальних захворювань), неспокою/агресивності, абортам, дефіциту молока у свиноматок.

За високої концентрації ЗЕН можна спостерігати такі симптоми:

Порушення відтворної функції, збільшення матки, кісти в яєчниках, болісне сечовипускання, набрякла і можливо почервоніла вульва, набряклість пакетів молочної залози, випадіння матки або прямої кишки, слабкі симптоми прояву охоти або їх відсутність, охота без рефлексу нерухомості, прохолости чи затяжна охота, несправжня поросність, аборти, народження мертвих поросят, малочисельні приплоди, мала маса новонароджених поросят, загибель поросят через ослаблений смоктальний рефлекс, поросята з вродженими вадами, розповзанням кінцівок, набрякла вульва і/або молочні залози у поросят.

Урожай зібрано, що далі?

Одразу після збирання врожаю слід попіклуватися про те, щоб належним чином очистити зернові й закласти їх на зберігання. Очистіть зерно перед закладанням щонайменше раз, а ліпше – двічі. Це зменшить рівень забруднення його токсинами принаймні на 40%. Пошкоджене і недорозвинене зерно, а також частки соломи мають бути видалені, оскільки саме вони зазвичай найсильніше заражені отрутою грибів. Щоб уникнути розвитку складських грибів, вологість зерна має становити не вище 13%. Якщо вона вища, зерно варто досушити. Плісняві гриби для свого розвитку потребують повітря, вологості та температури понад 20°С. Тому важливо регулярно перевіряти температуру у зернових силосах. За потреби зерно можна перевезти в інше сховище, аби мати змогу слідкувати за достатнім провітрюванням збіжжя. Систематично перевіряйте зерносховища на наявність гризунів і довгоносиків, адже останні в процесі дихання утворюють вологу, яка своєю чергою сприяє росту пліснявих грибів.

Якщо ви підозрюєте, що ваше зерно у зв’язку з несприятливими погодними умовами заражене фузаріями – відразу після збирання врожаю відберіть пробу зерна і відправте у лабораторію. На жаль, мікотоксини не можна ані побачити, ані відчути на запах. Точні дані може надати лише лабораторний аналіз. Якщо у вас солом’яна підстилка або ви згодовуєте тваринам солому, то її теж необхідно контролювати на можливе забруднення грибами.

До отримання результатів аналізів може минути кілька днів. Якщо ви маєте підозру, що власний корм може бути забруднений токсинами або у тварин уже спостерігаються симптоми отруєння, згодовувати такий корм слід вкрай обережно. Принаймні не давати його основним свиноматкам і поросятам. Варто зазначити, що відгодівельні свині менш уразливі до мікотоксинів, ніж поросята та свиноматки. Особливо чутливо на отруту грибів реагують молоді свиноматки.

Якщо показники вищі за гранично допустимі…

За можливості не слід використовувати сильно забруднене зерно для годівлі тварин. Однак якщо ви вже вирішили згодовувати такий корм відгодівельним свиням, потрібно постійно стежити за рівнем його споживання. Щойно свині почнуть поїдати корм менше, це може бути ознакою високого рівня забрудненості його отруйними речовинами. У такому разі вміст компонентів, забруднених токсинами, потрібно зменшити і за можливості замінити іншими видами зернових. Як екстрені заходи – можна змішати сильно забруднений корм із кормом відмінної якості. Втім, це лише поліпшить смакові якості корму. Щоб покращити рівень здоров’я і продуктивності тварин експерт із мікотоксинів Сімоне Шаумберґер пропонує у корм одразу додавати адсорбенти мікотоксинів. Іншою порадою фахівця є розподілення добової норми корму на більшу кількість порцій. Таким чином, свині споживатимуть лише незначну дозу мікотоксинів за один прийом. Це менше навантажуватиме обмін речовин свиней, а рівень споживання корму загалом стає вищим.

Якщо ви згодовуєте забруднений корм, підвищте вміст вітамінів і мікроелементів у ньому. У такому разі вміст вітаміну Е має становити 100 мг/кг, вітаміну С – 200 мг/кг корму. Забруднений корм, крім того, має містити близько 0,5 мг/кг селену, 150 мг/кг заліза і 100 мг/кг марганцю.

Однак до симптомів отруєння може призвести не лише забруднений корм. Забрудненою може бути також солома. За підозри на захворювання внаслідок отруєння мікотоксинами, ретельно перевірте компоненти корму і підстилку. Особливо важливо мінімізувати стрес для тварин, слідкувати за гігієною і статусом їхнього здоров’я. Відтак організм тварини зможе краще впоратися із забрудненим токсинами кормом.

Рекомендації Єврокомісії щодо орієнтовних норм мікотоксинів у кормі