21 лютого пройшов VIII Київський агрохімічний форум, на якому зібралися представники агрохімічних і насінних компаній, профільних асоціацій, експерти аналітичних агентств та вчені, аби обговорити ринкові і законодавчі умови весняної посівної.
Форум, організований ІА “Інфоіндустрія”, уперше пройшов в “Науковому центрі превентивної токсикології, харчовій і хімічній безпеці ім. Л.И. Ведмедя” – єдиній установі в Україні, яка отримала сертифікат GLP на польові дослідження пестицидів.
На чому ж акцентували найбільшу увагу?
- Європейськийдосвід, або “зелені” настають
Європа посилює вимоги до пестицидів. Вектор на екологізацію агровиробництва останніми роками призвів до того, що 2/3 діючих речовин пестицидів були заборонені. Тільки впродовж 2019 року з переліку дозволених пестицидів зникли 45 найменувань. Така політика веде до посилення резистентності пестицидів й утворення “технологічних дір” в агрономії в розрізі захисту рослин, повідомив угорський фахівець, незалежний експерт ЄС Янош Молнар. За його словами, ймовірно, що три основні групи пестицидів не будуть перереєстровані в ЄС впродовж наступних 5 років. “У результаті буде їх незаконне використання й посилення резистентності”, – упевнений пан Янош.
Він констатує посилення лобі зелених в Європі і зазначає, що політичні рішення часто приймаються на шкоду професійним рішенням в агросекторі. Так як одна третина світового врожаю втрачається через шкідників, патогенів та бур’янів, то сільському господарству ще належить адаптуватися до нових умов, коли більшість пестицидів будуть заборонені.
У зв’язку з цим цікавим є досвід Угорщини, де створено професійне об’єднання “Палата лікарів рослин”. Експерт ЄС повідомлє, що п’ять аграрних університетів Угорщини видають випускникам дипломи не агрономів із захисту рослин, а докторів для рослин з метою підняти престиж професії агронома.
- Озимі 2020
Так як стан озимих в кінці зими й необхідність пересіву завжди були та є інтригою для аграріїв і трейдерів основних матеріально-технічних ресурсів, «Інфоіндустрія консалтинг» провела відповідне опитування 240 аграріїв з ріллею від 100 га в лютому 2020 року. Александріна Овдієнко, керівниця «Інфоіндустрія консалтинг» стверджує, що в цілому, за результатами опитування, аграрії не скаржаться на стан озимих. Проте, не дивлячись на м’яку безморозних зиму, 20% респондентів заявили про незадовільний стан посівів або про необхідність пересіву. Якщо ще кілька років тому основною причиною пересіву було вимерзання озимих, то тепер – захворювання рослин.
Аномально тепла осінь 2019 року і відсутність опадів змусили аграріїв провести сівбу в суху землю. Фермери вже фіксують на полях поразки посівів септоріозом, борошнистою росою і різними видами гнилей. Однією з головних особливостей поточної зими стала велика кількість мишей на полях. У деяких західних і центральних областях аграрії все-таки фіксували промерзання посівів зернових культур та ріпаку. Зокрема, 26% аграріїв в Одеській області повідомили про різного ступеня пошкодження септоріозом озимої пшениці. «Соняшник і кукурудза стали найбільш часто званими культурами для пересіву, але більшість опитаних поки не прийняли остаточного рішення про вибір культур», – повідомила Александріна Овдієнко.
- Харчування – це здорові рослини і високі врожаї
Ефективність використання азоту є наріжним каменем високих врожаїв зернових колосових культур. Азот – головний чинник в системі живлення рослин, але дефіцит азоту посилюється при нестачі фосфору, цинку, міді, бору, марганцю, заліза. Тому професор Віктор Швартау з Інституту фізіології рослин і генетики НАН України присвятив свою доповідь підвищенню ефективності використання азоту на зернових.
На його думку, основними шляхами для вищевказаної мети є: узгодження доз мінерального азоту з рівнем органічного вуглецю в грунті, застосування рідких азотних добрив, розподіл дози внесення азоту, інтеграція мінерального живлення та захисту посівів.
«Фосфор, сірка, бор, цинк, мідь, хлор – це головні елементи в рослинництві України, удосконалення харчування якими веде до зростання продуктивності сільськогосподарських культур», – впевнений пан Віктор. Найкращим варіантом добрива для озимої пшениці він вважає карбамідно-аміачну суміш (КАС), а серед гранульованих добрив виділяє карбамід.
Уявлення про стартове харчування культур зазнало ряд істотних змін: сьогодні воно передбачає не тільки забезпечення рослин необхідними на початку росту елементами живлення, але й створення сприятливих умов для проходження процесів у ризосфері. Тож Сергій Полянчиков, директор з розвитку НВК «Квадрат», представив концепцію так званого ризосферного менеджменту. За його словами, для досягнення високої ефективності добрив необхідно збільшити поглинання елементів живлення і знизити їх втрати шляхом добрива коренів, а не ґрунту.
- Український ринок добрив
Згідно з опитуванням «Інфоіндустрія консалтинг», восени 2019 роки аграрії внесли лише 15% від норми добрив. За словами Олександри Овдієнко, 10% респондентів скоротили обробки і внесення через посуху, 13% опитаних послалися на фінансовий стан.
Експерт ІА «Інфоіндустрія» Костянтин Кинжалов оцінив причини зниження закупівель NPK українськими сільгоспвиробниками і наслідки введення ембарго на поставки NPK з РФ. На його думку, основними факторами, які сприяли зниженню закупівель NPK восени 2019 року, були наступні: очікування щодо відкриття ринку землі та акумулювання грошових коштів фермерами для можливої покупки земель сільськогосподарського призначення; низька вартість сільгосппродукції на внутрішньому і зовнішніх ринках; несподівана ревальвація гривні; тепла осінь з недостатньою кількістю опадів.
Наслідки зниження закупівель NPK восени 2019 року позначилися як на стані озимих, які недоотримали поживні речовини, так і на фінансовому стані трейдерів мінеральних добрив. Останні отримали значні залишки непроданих добрив на складах, частина яких втратила якість під час зберігання.
Пан Костянтин стверджує, що незважаючи на ембарго РФ, розширення каналів поставок NPK, оптимізація логістичної складової і нарощування обсягів сприятиме здешевленню добрив. Усі експерти також відзначили продовження зростання популярності рідких форм добрив (ЖКП).
- Нестійкий трон селітри
Відкриттям Київського агрохімічного форуму стала нова королева полів. Аграрії звикли називати так кукурудзу, посівні площі якої складають щорічно 4-5 млн га. Дмитро Гордейчук, керівник ІА «Інфоіндустрія» вважає, що в Україні є ще одна «біла королева» – це селітра. Позиція зазначеного добрива дуже зміцнилася в 2019 році. Ємність ринку аміачної селітри в Україні в 2019 році перевищила 2 млн тонн, показавши зростання в порівнянні з 2018 роком. При цьому споживання селітри в 2019 році, за розрахунками ІА «Інфоіндустрія», склало не менше 1767 тис тонн.
Селітра зійшла на трон, але як довго вона на ньому протримається? Нестійкість положення створюють ряд причин: відсутність стабільності цін на добриво і постійних сезонних відвантажень, низький ступінь кредитування закупівель селітри в агросекторі та ін. «Розхитує трон білої королеви м’яка безморозна зима, нарощування виробництва альтернативних продуктів в регіоні Східної Європи, падіння цін на газ, геополітичні ризики. Низька ціна газу відкриває все більші можливості для карбаміду. У теплих країнах саме карбамід визнаний кращим азотним добривом. Селітра, яка пошкоджує крижану кірку, відходить в минуле. Увага аграріїв вже змістився у бік інших добрив. До аміачну селітру їх може повернути тільки широка програма розвитку, – вважає Дмитро Гордейчук. – Час покаже, наскільки довгим виявиться етап зростання ринку селітри в Україні ».
