Анна Назаренко, Agroexpert (Україна)
Майже половина європейських фермерів не отримують дотацій від ЄС, хоча такі передбачені в рамках Спільної сільськогосподарської політики Європейського Союзу. Наразі понад 40% бюджету ЄС виділяється на аграрну сферу, але невдовзі ця сума має зменшитися, хоча під час створення Європейського Союзу саме Європейська аграрна політика була визначальною.
Дискусії про «Новітні підходи до організаціїСпільної аграрноїполітики (ССП) в ЄС – перспективи для України» за ініціювання АПД відбулися19.08.2019р. у вузькому колі спеціалістів зі сфери аграрної політики України разом із німецьким експертом проф., д-р Томасом Герцфельдом з Лейбніц-Інституту аграрного розвитку в країнах із перехідною економікою (IAMO). Під час заходу експерти аналізували можливості ССП на наступний період (із 2020 р.).та шукали можливі виклики й перспективи для аграрної галузі України.
Поточний стан аграрної політики ЄС
За словами пана Герцфельда, ССП ЄС має багато слабких місць та часто піддається критиці. Основна мета Спільної сільськогосподарської політики – регулювання сфери виробництва і торгівлі сільськогосподарською продукцією на території Європейського Союзу. Створена в 1962 р. вона спрямована на те, щоб:
- підтримувати фермерів та підвищувати продуктивність сільського господарства, забезпечуючи стабільне постачання доступного продовольства, збільшення доходів;
- захищати фермерів ЄС ізабезпечувати їм належні умови життя, сприяти зміні поколінь;
- боротися зі змінами клімату йзабезпечувати стале управління природними ресурсами – захист довкілля;
- підтримувати сільські території та зберігати сільський ландшафт на території ЄС;
- підтримувати сільську економіку шляхом сприяння створенню робочих місць у сільському господарстві, агропродовольчій та суміжних галузях.
ЄС застосовує інструмент багаторічних рамкових умов – бюджет розглядають що 5 років. Під час цього розгляду також обговорюють аграрну стратегію ЄС, частиною якої є забезпечення економічної конвергенції між територіями. Однак розміри прямої підтримки агровиробництва в різних країнах ЄС наразі коливаються від 100–200 до понад 800 євро/га. Найнижчі прямі виплати від ЄС отримують фермери з країн Балтії. Тому в контексті зменшення різниці субсидійних виплат Комісія ЄС розробила пропозиції для реформи ССП.
Країни-члени ЄС також бажають гнучкішої ССП, аби отримати більшу свободу дій в інтересах власних фермерів. Тому Європейська комісія має на меті спрощення цієї політики та її механізмів.
Власне, наявні інструменти Спільної політики дуже обмежено сприяють досягненню цих цілей. Деякі дослідження також свідчать про те, що прямі виплати – дотації фермерам на га сільгоспугідь – не завжди доходять до отримувача, але однозначно позначаються на цініземлі. Тобто таким чином ЄС підтримує лише власників землі, а не сільгоспвиробників, які переважну більшість угідь орендують. До того ж лише 56% фермерів отримують підтримку із Брюсселя. А для ефективного сприяння розвитку сільських територій доцільно обрати територіальний (специфічний для кожної країни) підхід, утім, це суперечить загальній політиці ЄС. Критиці також піддають інструменти самої ССП, а зокрема й технологій озеленення – зобов’язання фермерів робити певні сівозміни з проміжними культурами, які практично не сприяють поліпшенню стану довкілля, а також завеликі витрати на адміністрування.
Що нового в ССП
З наступного року Європейська комісія має оновлені цілі у рамкахСпільної сільськогосподарської політики:
- Просування/надання підтримки «розумному», стійкому до криз та диверсифікованому аграрному сектору:
- сприяння сталому/надійному доходу з сільського господарства,
- посилення ринкової орієнтації й підвищення конкурентоспроможності,
- управління ризиками.
- Посилення захисту довкілля і клімату, а також внесок у досягнення кліматичних цілей ЄС.
- Посилення соціо-економічної структури у сільських регіонах:
- економічне зростання сільських територій та працевлаштування у регіонах,
- сприяння зміні поколінь – стимуляція нових фермерів.
- Задоволення суспільних очікувань щодо виробництва продуктів харчування, особливо безпечності та якості харчових продуктів, екологічних і стандартів щодо добробуту тварин.
Тож загалом новий проект СПП буде спрямований на підтримку 2 основних сфер: прямі виплати фермерам та розвиток сільських територій. Причому бюджет однієї сфери може переходити до другої, а парламент ЄС також пропонує збільшити підтримку сімейних і малих фермерських господарств.
Комісія ЄС запропонувала обов’язкове обмеження прямих виплат до 100 000 євро/господарство. Виплати нараховуватимуться діючим фермерам, а також після вирахування з доходу господарства виплат зарплати, таким чином підтримуватиметься працевлаштування громадян у селах. До того ж, за словами пана Томаса Герцфельда, продовжуватиметься й підтримка сільгоспвиробників через квоти, мита тощо. Це означає, що загальна підтримка аграрної сфери ЄС становитиме 70–75 млрд євро. Працюватиме також і нова екологічна програма із бонусною системою.
Аграрна політика ЄС та України: спільне й розбіжне
Та чи можуть принципи та механізмиССП ЄС слугувати прикладом для України? З точки зору економістів – не все ідеально. До того ж умови розвитку аграрних сфер різних країн історично різні, а викликів для аграріїв в Україні набагато більше, аніж уЄвропейському Союзі.
Свою думку з цього приводу висловила Марія Дідух, Всеукраїнський аграрний форум: в аграрній політиці ЄС, як і України, є дещо спільне та й дещо різне. Багато спільного, за її словами, у формуванні та механізмі розподіленнябюджету аграрної галузі, а також у виникненні певних складнощів у комунікації між ланками законодавчої влади йсуспільством, у підтримці молодих аграріїв і сімейних фермерських господарств, у ринковій орієнтації сільгоспвиробництва й підвищенні його конкурентоспроможності, та ще одне – неповне використання виділених на підтримку коштів сільгоспвиробниками (в Україні, приміром, через низьку поінформованість останніх). Що ж до різниці,то, на жаль, підтримка українського сільгоспвиробника у фінансовому вираженні суттєво менша, порівняно з європейською.Сільське господарство в Україні, порівняно з ЄС, є домінуючою галуззю економіки, і ще одне «на жаль» – Україна не має програми підтримки розвитку сільських територій. Аналіз програмССП для українців є позитивним для вивчення можливостей подальшої реформи або оновлення ваграрній сфері.
Пан Микола Стрижак із Асоціації фермерів та приватних землевласників Українивважає, що насамперед важливо визначити конкретну мету та план дій програми аграрної політики. Позитивним у ССП ЄС він бачить підтримку малого і сімейного фермерства. Це, на його думку, формує середній клас суспільства, що своєю чергою є основою демократії. Однак, порівняно з країнами ЄС, Україна має свої обмеження зобов’язань за СОТ.
Утім, українські політичні та економічні умови ще дуже різняться від європейських, і вітчизняна аграрна галузь подекуди може й перевершити європейську за економічною ефективністю. Та придивитися до досвіду європейських колег усе ж варто, адже для перспективи поліпшення вітчизняної аграрної політики можна, приміром, скористатися прикладом інструментів регулювання підтримки цієї галузі в ЄС.
