Щоб прогодувати населення планет, яке до 2030 року повинно сягнути 8,5 мільярдів людей, у першу чергу необхідно на стійких засадах домогтися підвищення продуктивності.
Про це повідомляють у продовольчій та сільськогосподарській організацій ООН (ФАО).
Менш ніж за 10 років до встановленого строку 2030 року для досягнення Цілей сталого розвитку ООН (ЦСР), уряди повинні активізувати свої зусилля для досягнення глобальних цілей продовольчої безпеки та охорони навколишнього середовища, – йдеться у новому звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Хоча очікується, що прогрес у напрямку ЦСР буде досягнутий у найближче десятиліття –припускаючи швидке відновлення після глобальної пандемії COVID-19, стабільні погодні умови та політичну ситуацію – минулий рік потрясінь від COVID-19 віддалив світ ще далі від досягнення ЦСР. Це вимагає термінової уваги до факторів та сил, що зумовлюють ефективність руху в агропродовольчих системах.
Сільськогосподарський прогноз ОЕСР-ФАО на 2021-2030 рр. надає директивним органам консенсусну оцінку десятирічних перспектив 40 основних сільськогосподарських та рибних продуктів на національному, регіональному та глобальному рівнях, аналізуючи фактори ефективності діяльності сільськогосподарських ринків та допомагаючи інформувати про перспективний аналіз та планування політики. Базові прогнози описують очікувані тенденції на основі чинної політики, виділяючи сфери, де для досягнення ЦСР необхідні додаткові зусилля.
Забезпечення продовольчої безпеки та здорового харчування для зростаючого світового населення залишатиметься проблемою. Прогнозується, що глобальний попит на сільськогосподарські товари – у тому числі для використання у вигляді харчових продуктів, кормів, палива та промислових виробництв – зростатиме на 1,2 відсотка на рік протягом наступного десятиліття, хоча і зростатиме щороку повільніше, ніж протягом попереднього десятиліття. Демографічні тенденції, заміщення домашньої птиці червоним м’ясом у багатих країнах і країнах із середнім рівнем доходу та зростання споживання молочних продуктів на душу населення в Південній Азії, як очікується, сформує майбутній попит.
Стійке зростання продуктивності має ключове значення
Підвищення продуктивності буде ключовим фактором для стійкого харчування зростаючого світового населення, яке, за прогнозами, досягне 8,5 мільярдів до 2030 року. Зі збільшення світового виробництва рослинництва, яке очікується у 2030 році, 87 відсотків передбачається за рахунок зростання врожайності, тоді як 6 відсотків мають надходити від розширення землекористування та 7 відсотків від підвищення інтенсивності землеробства. Подібним чином, велика частка прогнозованого зростання виробництва продукції тваринництва та риби, як очікується, буде зумовлена підвищенням продуктивності. Однак, як очікується, збільшення стада також суттєво сприятиме зростанню виробництва худоби в країнах, що розвиваються, та країнах з низьким рівнем доходу.
Торгівля продовжуватиме мати вирішальне значення для глобальної продовольчої безпеки, харчування, доходів фермерських господарств та подолання бідності у сільській місцевості. Близько 20 відсотків того, що споживається на внутрішньому ринку по всьому світу, імпортується. Забігаючи на 2030 рік, прогнозується, що імпорт становитиме 64 відсотки загального внутрішнього споживання в регіоні Близького Сходу та Північної Африки, тоді як Латинська Америка та Карибський регіон, як очікується, експортуватимуть більше третини всього свого сільськогосподарського виробництва.
«Ми маємо унікальну можливість спрямувати агропродовольчий сектор на шлях стабільності, ефективності та стійкості, – заявляють Генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн та Генеральний директор ФАО Цюй Дуньюй. – Без додаткових зусиль ціль «Подолання голоду» буде упущена, а викиди парникових газів від сільського господарства будуть збільшуватися далі. Час діяти зараз. Надзвичайно необхідно трансформувати агропродовольчісистеми», – підкреслили вони в передмові до доповіді.
Прогнозується, що загальносвітові викиди парникових газів у сільському господарстві протягом наступних 10 років збільшаться на 4 відсотки, в основному за рахунок збільшення виробництва продукції тваринництва. Це незважаючи на той факт, що очікується, що викиди на одиницю продукції – вуглецева інтенсивність виробництва – значно зменшаться протягом10-річного періоду.
Очікується, що загальна забезпеченість продовольством зросте на 4 відсотки протягом наступного десятиліття, досягнувши трохи більше 3 000 калорій на людину в день. Прогнозується, що споживання жиру на душу населення найшвидше зростатиме серед основних груп продуктів харчування, через збільшення споживання обробленої їжі та продуктів швидкого приготування та зростаючу тенденцію їсти поза домом, що пов’язано як із триваючою урбанізацією, так і зі зростанням участі жінок у трудовій діяльності. Дефіцит доходів та інфляція цін на продукти харчування внаслідок пандемії COVID-19 посилюють цю тенденцію.
У країнах із високим рівнем доходу не передбачається суттєвого збільшення доступності продуктів харчування на душу населення з її і без того високого рівня. Однак зростання доходів та зміна споживчих уподобань впливатиме на перехід від основних продуктів та підсолоджувачів до продуктів, що мають більшу цінність, включаючи фрукти та овочі та, меншою мірою, до продуктів тваринного походження.
За прогнозами, у країнах з низьким рівнем доходу доступність продуктів харчування збільшиться на 3,7 відсотка, що дорівнює 89 калоріям на людину в день, та переважно складається з основних продуктів та підсолоджувачів. Економічні труднощі обмежать збільшення споживання продуктів тваринного походження, фруктів та овочів. Через обмеження доходів прогнозується незначне зниження споживання білка тваринного походження на душу населення в країнах Африки на південь від Сахари, – регіону, десамозабезпеченість основними продовольчими товарами, за сучасними тенденціями, як очікується, зменшиться до 2030 року.
У середньостроковій перспективі погода, економічне зростання та розподіл доходів, демографічні показники та зміни режиму харчування, технологічний розвиток та політичні тенденції будуть визначати ціни на продовольство та сільськогосподарську продукцію. ХочаІндекс продовольчих цін ФАО сильно зріс за останній рік, очікується, що за цим зростанням настане період коригування в сторону зниження. Прогноз демонструє, що ціни на продовольство поступово відновлять спад у реальному вираженні, відповідно до уповільнення зростання попиту та очікуваного зростання продуктивності.
Хоча Прогноз зосереджений на середньострокових тенденціях, широкий спектр факторів може створити умови для короткострокових коливань цін на сільськогосподарських ринках. Наприклад, розвиток енергетичних ринків, який впливає на ціни на сировину та більша волатильність цін на зерно, пов’язана зі збільшенням частки ринку деяких країн, сприяють різниці між прогнозованими та спостережуваними цінами.
