Наприкінці вересня цього року команда експертів разом з паном Беніто Вайзе із Сільськогосподарського навчального центру в Ехемі (Німеччина) запатентувала «коров’ячі окуляри» – пристрій-симулятор зору корови із VR-окулярами (віртуальна реальність) та спеціальним програмним забезпеченням, який відтворює навколишній світ, яким його бачить корова.
Упродовж 3-х років пан Вайзе вивчав необхідну літературу – дослідження різних вчених щодо того, як саме корови сприймають навколишній світ візуально? Потім його колеги, ґрунтуючись на цих даних, розробили спеціальну програму та під’єднали до неї окуляри… й пройшлися корівником, а все побачене зафільмували, аби відтворити на комп’ютері. Це все було зроблено з однією важливою метою – зрозуміти поведінку худоби, а відтак і підлаштувати умови утримання під її природу.
Для цього картинки з 2-х камер, розташованих на відеоокулярах, проектували на самі окуляри та монітор комп’ютера. Зображення обробляли різними фільтрами так, щоб людина, яка носить ці окуляри, змогла представити собі візуальне сприйняття світу тваринами.
- Попри великий кут огляду – 330°, худоба має тунельний зір, бо ділянки бокового зору є нечіткими та розпливчастими. Тож порівняно з людиною корова бачить лише 30%.
- Тварини, на відміну від людини, мають інше сприйняття кольорів, вони не бачать червоний (дихромазія). А ось контрасти сприймаються дуже екстремально.
- Призвичаєння до зміни освітлення у корів відбувається повільніше, аніж у людей.
Один із розробників окулярів-симулятора Беніто Вайзе
Мені пощастило поспілкуватися з паном Вайзе лишень через 2 тижні після отримання ним патенту. Тож випробування окулярів на собі відбулося майже «з пилу, з жару». На жаль, випробувати їх довелося не в корівнику, а в офісі пана Вайзе в Ехемі, та все одно, враження й відчуття від того просто неймовірні!
По-перше, чітку картинку бачиш перед собою наче у шпарині, а те, що боковим зором – розмите. По-друге, важко реально оцінити відстань до предметів; стіни коридору, яким я йшла, здавалися вигнутими (я ледь не врізалася в одну). По-третє, кольорів справді мало, переважають сірі відтінки, чорний, білий, зелений, червоного немає. І останнє, але не менш важливе – за переходу з освітленої частини приміщення до темної й навпаки, насправді, потрібен певний період часу, щоб призвичаїтися та розгледіти, що ж там у темряві, бо спочатку бачиш лише темну/світлу пляму.
І хоча не можна бути впевненим на всі 100%, що тварини бачать світ саме так, як нам показують «коров’ячі окуляри», все ж великий крок до розуміння поведінки худоби зроблено. Окуляри-симулятор мають допомогти фермерам у їхньому спілкуванні з тваринами, а інженерам і конструкторам компаній, які виробляють тваринницьке обладнання, зробити його максимально комфортним не лише для людей, а й для тварин.
Анна Назаренко, редактор рубрики «Тваринництво»
