Сорго – основна хлібна культура в країнах Азії та Африки, крім того на всіх континентах його вирощують для харчових, кормових і технічних цілей. Висока пластичність та адаптивність культури простежується на всіх етапах його росту й розвитку та вражає ідеальним пристосуванням рослини до несприятливих ґрунтово-кліматичних факторів.
За сприятливих умов через два дні після виходу волоті починається цвітіння сорго. На полі цю фазу відмічають, коли зацвіте 50% рослин. У цей час ріст майже припиняється і рослиною зазвичай вже використано 60% NPK від загальної потреби в них.
Важливо! Залежно від групи стиглості гібридів цвітіння настає через 50–65 днів після появи сходів. Квітки відкриваються рано вранці, масово, за типом «вибуху», виділяючи при цьому велику кількість пилку.Завдяки тому, що під час цвітіння спостерігаються найнижчі температури повітря та його найвища вологість – зберігається висока фертильність пилку. Вже до 11-ї години цвітіння припиняється, а наступного ранку –відновлюється знову.
Сорго – факультативна перехреснозапильна рослина. Доведено, що перезапилення відбувається між рослинами в межах свого гібрида вибірково, але за несприятливих погодних умов (висока температура повітря та низька його вологість) сорго здатне до запилення в межах однієї рослини, що підвищує ймовірність запліднення квітки.Взагалі, квітки у сорго двостатеві, але поодинокі одностатеві (чоловічі) квітки утворюють велику кількість додаткового пилку, що забезпечує запилення за будь-яких умов.
У межах волоті цвітіння відбувається зверху вниз і триває від 6 до 10 днів залежно від температури повітря. Що вищі температури повітря, то швидше проходить цвітіння й навпаки. Цвітіння закінчується заплідненням квітки та формуванням зернівки.
Цікаво! Пізні цукрові безкитицеві гібриди сорго, що не утворюють волоть, мають вищі цукристість та соковитість стебел. В основу селекції цих гібридів покладено явище фотоперіодизму, адже сорго як типова рослина короткого дня, не цвіте в умовах звичайного (16–17 год.) освітлення.
Увага! Особливої шкоди сорго може завдати просяний комарик. Хоча цей шкідник поширений не широко, забувати про нього не варто. Його імаго схоже на гессенську муху, розвивається в чотирьох поколіннях, відкладає яйця на колосові лусочки квіток під час цвітіння. Згодом відроджується личинка, яка проникає в середину квітки, виїдаючи її вміст. Коли квітка розкривається, личинки випадають назовні. За великої чисельності шкідників зерно не утворюється.
Фактори, які впливають на запліднення сорго:
- зниження температури повітря (нижче 16–15°С) під час цвітіння викликає череззерницю;
- застосування пестицидів із високою фітотоксичністю під час формування волоті нерідко призводить до повної стерильності квіток.
Поганий фітосанітарний стан поля, спричинений недотриманням сівозмін, може бути причиною ураження рослин сорго альтернаріозом. Воротами для інфекції може стати квітка. При цьому формується плюскле, неповноцінне зерно з так званим чорним зародком.
Отже, природа потурбувалася про сорго, наділивши його високою адаптивністю, стійкістю та пластичністю. Для отримання високих урожаїв господарю залишилося лише одне – не зашкодити безграмотним втручанням. І пам’ятайте, там де не росте сорго – не ростиме нічого!
Щедрих вам урожаїв!
