Юлія Дворська, канд. вет. наук, доцент
Сумський національний аграрний університет
Мікотоксини – вторинні метаболіти мікроскопічних грибів. Вони виробляються природно грибами на полі або в процесі зберігання зерна, корму чи фуражу. Становлять широкий спектр сполук – відомо понад 500 видів. Зазвичай утворюються на хворому або пліснявому зерні (іноді плісняві гриби візуально непомітні).
Свині дуже чутливі до дії мікотоксинів. Симптоми ураження ними тварин можуть бути різними і проявлятися в більшому чи меншому ступені залежно від виду та дози мікотоксину (ів), а також віку й фази продуктивності свиней.
Молодняк і племінні тварини чутливіші до дії мікотоксинів. Наявність мікотоксинів у кормах навіть у низьких дозах знижує продуктивність молодих і племінних тварин, послаблюючи імунітет та загальний стан здоров’я і навіть може призвести до їхньої загибелі. Унаслідок дії мікотоксинів можуть відбуватися незворотні процеси, що призводять до порушення функціонування тканин і органів тварин. Це знижує їхню продуктивність, навіть якщо мікотоксинів у кормі вже більше немає.
Мікотоксини викликають зниження споживання корму, конверсії, приростів, репродуктивних якостей і молочності свиноматок, всмоктування поживних речовин, порушення травлення, збільшення колонізації патогенами, пошкодження тканин.
«Чисті» корми зустрічаються рідко
Торішній глобальний аналіз інгредієнтів корму за Програмою Оллтек 37+™ показав, що наявність декількох видів мікотоксинів у кормах є нормою і що отримати «чисті» корми можливо вкрай рідко. У всьому світі зерно містить у середньому 7,3 різних видів мікотоксинів, найчастіше виявляють трихотецени типу В (ДОН, ДАС), фузарову кислоту і фумонізини (у 75–80% зразків). Ризик ураження мікотоксинами для свиней високий саме через ці три види мікотоксинів і підсилюється за наявності інших мікотоксинів, що містяться в зерні.
Цього року в Бразилії (Andretta et al., 2016) науковці за допомогою мета-аналізу оцінили індивідуальний і комбінований вплив мікотоксинів на продуктивність свиней. Мета-аналіз провели на основі бази даних, що містить 85 опублікованих статей, 1012 груп та 13 196 тварин. Вчені встановили, що наявність у раціоні індивідуальних мікотоксинів знижувала споживання тваринами корму на 14%, приріст маси тіла на 17%, водночас як комбінація мікотоксинів – на 42 і 45% відповідно.
В інших дослідженнях (Savard et al., 2015) вчені із Канади вивчали вплив ДОН на ефективність вакцинації за репродуктивно-респіраторного синдрому свиней (PRRS). З економічної точки зору, PRRS – найнебезпечніша вірусна хвороба свиней у всьому світі. Утім, мoдифіковані живі вакцини здатні знизити тяжкість перебігу цього захворювання. А якщо вакцина не працює? Отже, під час дослідження поросята 5-тижневого віку отримували корм із вмістом ДОН у дозі 3,500 мкг/кг ДOН. При цьому середньодобові прирости знижувалися на 21,5%, ця тенденція тривала більше 32 днів. За додавання контамінованого корму з вмістом ДОН у дозі 2500 мкг/кг істотного впливу на зниження приростів маси тіла не спостерігали, але при цьому тільки у 50% поросят утворилися специфічні антитіла проти PRRS, а за дози ДОН 3,500 мкг/кг – лише у 17%
Економіка
Мікотоксикози спричинюють значні економічні втрати, зокрема це – зниження приростів маси тіла, збільшення собівартості продукції та тривалості відгодівлі, підвищення витрат на вакцинацію й лікування, збільшення смертності, аборти, низька частота запліднення, вибраковування туш.
Мета-аналіз негативного впливу мікотоксинів на продуктивність свиней та економічну ефективність виробництва (Weawer et al., 2015) показав, що мікотоксикози свиней на відгодівлі призводять до таких втрат для виробника: зниження приростів на 143 г/день, підвищення конверсії корму на 0,96 пунктів та втрати прибутку на 5,79 $/гол. Мікотоксикози свиноматок зменшують кількість живонароджених поросят на 1,13 голів, підвищують кількість мертвонароджених на 4,23% та знижують прибуток на 21,79 $/гніздо.
А загальний вплив мікотоксикозів свиней від дорощування до фінішу є таким:
-
-
- Зниження приростів маси тіла на 81,1 г/день
- Підвищення конверсії на 18 пунктів
- Зниження чистого прибутку на голову на $ 5,07
-
Дослід на фермі (Weaver, 2015)
Оцінку шкідливості впливу множинної контамінації фузаріотоксинами кормів на племінних свиней було проведено в 2015 р. у Китаї. На початку досліджень зробили аналіз кормів на наявність мікотоксинів за допомогою Програми Оллтек 37+. При цьому встановили, що корми містили 7 видів мікотоксинів за групами: афлатоксини (В1+В2+G1+G2) – 11 мкг/кг, трихотецени типу А (Т-2 токсин, НТ-2 токсин, ДАС, неосоланіол) – 1133, фумонізини (В1+В2+В3) – 1687, зеараленон – 175, фузарова кислота – 442, пеніцилові мікотоксини – 11 мкг/кг, ерготоксини – 50 мкг/кг (табл.). Після цього оцінили ризик згодовування контамінованого корму племінним свиням (рис. 1). Установили, що корм мав високий рівень ризику за вмістом трихотеценів, зеараленону, середній рівень ризику за вмістом фумонізинів. Для оцінки зниження ризику негативного впливу мікотоксинів свиней поділили на 2 групи (по 10 племінних тварин у кожній). Свині контрольної групи отримували природно контамінований фузаріотоксинами корм, дослідної групи – природно контамінований фузаріотоксинами корм та адсорбент мікотоксинів на основі глюканів клітинної стінки дріжджів і водоростей (0,1%). Дослід тривав 28 днів (останній тиждень поросності та останній тиждень лактації).
Рівень контамінації кормів для племінних свиноматок
Результат досліду показав, що за додавання в корми поросних та лактуючих свиноматок адсорбенту мікотоксинів на основі глюканів клітинної стінки дріжджів та водоростей кількість живонароджених поросят на гніздо було збільшено на 0,16 гол., маса поросят при народженні була вищою на 40 г, рівень їхньої смертності у підсисний період знизився на 1,41%, частота виникнення діареї у поросят змінилася з 24 до 6% (рис. 2).
Стратегії попередження мікотоксикозів
Свині контактують із мікотоксинами щодня, споживаючи забруднені корми. Відтак найбезпечнішими кормами є ті, в яких рівень мікотоксинів дорівнює нулю, однак на практиці отримати такі корми практично неможливо.
Ступінь впливу цих сполук залежить від цілої низки чинників, таких як рівень і комбінації мікотоксинів, тривалість годівлі, стан здоров’я та продуктивність свиней. Проте, використовуючи добру практику менеджменту мікотоксинів, починаючи від поля до ферми, виробники можуть звести до мінімуму негативний вплив мікотоксинів на здоров’я і продуктивність тварин.
Профілактика негативного впливу мікотоксинів на економічну ефективність виробництва – Програма Менеджменту Мікотоксинів Оллтек:
1. Запобігання зараженню мікотоксинами під час вирощування кормової сировини (належна агрономічна практика).
2. Контроль розмноження пліснявих грибів і зведення до мінімуму синтезу мікотоксинів у процесі зберігання кормів та на виробництві (програма використання принципів ХАССП під час зберігання кормів, висушування інгредієнтів перед зберіганням, попередньої підготовки сховищ та ін.).
3. Контроль якості кормів (проведення мікотоксикологічного аналізу окремих інгредієнтів і готового корму).
4. Зниження негативного впливу мікотоксинів на організм тварин (застосування ефективного адсорбенту мікотоксинів – органічний адсорбент на основі глюканів клітинної стінки дріжджів та водоростей).
Висновки
Отже, мікотоксини у кормах племінних свиней негативно впливають на їхнє здоров’я і продуктивність. Методами контролю мікотоксикозів свиней може слугувати належна сільськогосподарська практика, контроль кормів на наявність мікотоксинів, оцінка ризику, використання ефективного адсорбенту.
