Юлія Дворська, канд. вет. наук, доцент,
Сумський НАУ
У здорових корів мікроорганізми рубця здатні розкладати деякі виді мікотоксинів, але далеко не всі. Особливої шкоди можуть завдати мікотоксини з антибактеріальними властивостями, що порушують роботу рубця і знижують здатність організму розкладати інші види мікотоксинів.
Мікотоксини – вторинні метаболіти мікроскопічних грибів. Вони виробляються природно грибами на полі або в процесі зберігання зерна, корму чи фуражу. Ці гриби продукують широкий спектр сполук, сьогодні їх відомо понад 500 видів.
Деякі із симптомів мікотоксикозів можуть бути вторинними, викликаними умовно-патогенними агентами внаслідок пригнічення мікотоксинами імунної системи. Отже, розвиток і несхожість симптомів ускладнює ситуацію й робить постановку діагнозу нелегким завданням, що ще більше посилюється без проведення відповідних досліджень та аналізів кормів, появою неспецифічних симптомів і взаємодією з іншими стрес-факторами.
Як мікотоксини впливають на жуйних тварин?
У здорових жуйних тварин правильне функціонування рубця забезпечує захист проти деяких типів мікотоксинів, попереджуючи таким чином розвиток мікотоксикозів. Але можуть виникати ситуації різні. Так, найпростіші організми рубця здатні розкладати фузаріотоксини, але ступінь розкладання може різнитися, до того ж різні стресові фактори (мікроклімат, продуктивність, годівля, захворювання та ін.) можуть знизити ефективність цього процесу. Крім того, найпростіші рубця безсилі проти мікотоксинів, які виробляє гриб Penicillium roqueforti, що мають антибактеріальні властивості, порушують функцію рубця та призводять до подальших проблем. Мікотоксини з антибактеріальними властивостями можуть знижувати здатність організму тварини розкладати інші види мікотоксинів. Це може пояснити, яким чином невелика кількість декількох мікотоксинів одночасно можуть діяти у синергізмі та викликати проблеми зі здоров’ям та продуктивністю тварин.
Загальний вплив мікотоксинів на корів:
- Зміна споживання корму
- Непостійний рівень надою
- Проноси
- Ацидоз
- Зниження імунної функції організму
- Погане функціонування рубця
- Кров’яні вкраплення у гною
- Летаргія
- Набряк вимені, кінцівок
- Зниження заплідненості
- Тремор м’язів
- Низька продуктивність без причини
Вплив окремих видів мікотоксинів:
Зеараленон:
- Вульвовагініти
- Випадіння вульви
- Ембріональна смертність
- Кісти яєчників
Афлатоксини:
- Зниження молочної або м’ясної продуктивності тварин
- Ураження печінки
- Вибракування молока
Т-2 токсин:
- Гастроентерити
- Геморагії у кишківнику
- Кров’яні вкраплення у гною
- Пригнічення імунного захисту
- Підвищення кількості соматичних клітин у молоці
ДОН:
- Втрата апетиту
- Зниження молочної або м’ясної продуктивності тварин
Пеніцилові мікотоксини (патулін, PR-токсин, рокфорти С):
- Зниження молочної або м’ясної продуктивності
- Порушення функції рубця:
Економічні втрати, пов’язані з мікотоксикозами молочних корів:
- зниження молочної продуктивності;
- погіршення якості молока (підвищений вміст соматичних клітин, зростання бактеріального обсіменіння тощо);
- порушення травлення, які можна розпізнати за наявністю неперетравлених частинок корму у гною;
- підвищена сприйнятливість тварин до захворювань;
- скорочення тривалості життя.
Скільки коштують мікотоксикози корів фермеру?
- Зниження надоїв до 2,9 л/корову/день
- Підвищення кількості соматичних клітин на 311%
- Зниження прибутку від корови на 2,81 грн/день
Стратегії запобігання розвитку мікотоксикозів
Корови можуть контактувати із мікотоксинами щодня, споживаючи забруднені корми. Відтак найбезпечніші корми ті, де рівень мікотоксинів дорівнює нулю, однак на практиці отримати такі корми неможливо.
Ступінь впливу цих сполук на корів залежить від цілої низки чинників, таких як рівень і комбінації мікотоксинів, тривалість годівлі, стан здоров’я та продуктивність тварин. Проте, використовуючи хорошу практику менеджменту мікотоксинів, починаючи від поля до ферми, виробники можуть звести до мінімуму ризик впливу мікотоксинів на здоров’я й продуктивність молочних корів.
Профілактика негативного впливу мікотоксинів на економічну ефективність виробництва – Програма Менеджменту Мікотоксинів Оллтек:
1. Запобігання зараження мікотоксинами під час вирощування кормової сировини (належна агрономічна практика).
2. Контроль розмноження пліснявих грибів і зведення до мінімуму синтезу мікотоксинів у процесі зберігання кормів та на виробництві (Програма МІКО – використання принципів ХАССП під час зберігання кормів, за висушування інгредієнтів перед зберіганням, попередньої підготовки сховищ та ін.).
3. Контроль якості кормів (Програма 37+ – Проведення мікотоксикологічного аналізу окремих інгредієнтів і готового корму).
4. Зниження негативного впливу мікотоксинів на організм тварин (використання ефективного адсорбенту мікотоксинів – органічний адсорбент на основі глюканів клітинної стінки дріжджів та водоростей).
Практичні результати використання Програми Менеджменту Мікотоксинів за наявності мікотоксинів у кормах
Нещодавні дослідження впливу на продуктивність корів згодовування корму із високим вмістом мікотоксинів, які синтезуються грибами роду Penicillium (патулін та мікофенольна кислота), провели в умовах виробництва (Santos and Fink-Gremmels, 2014). При цьому встановили, що додавання адсорбенту на основі глюканів дріжджів та водоростей сприяло збільшенню кількості молока на 6,1 кг/корову/день (рис. 1).
Надої молока (на окрему середньостатистичну корову – кількість молока відповідно до днів лактації) (Santos and Fink-Gremmels, 2014).
Таким чином довели, що мікотоксини негативно впливають на рівень здоров’я і продуктивність корів та знижують економічну ефективність виробництва загалом. Глобальний аналіз інгредієнтів корму за попередній рік за Програмою Оллтек 37+™ показав, що наявність декількох видів мікотоксинів у кормах є нормою, і що «чисті» корми бувають вкрай рідко. У всьому світі зерно містить у середньому 7,3 різних видів мікотоксинів. Найчастіше виявляють трихотецени типу В, фузарову кислоту і фумонізини (у 75–80% зразків).
Застосування Програми Менеджменту Мікотоксинів дає змогу мінімізувати втрати продуктивності тварин та економічні збитки виробництва.
