Василь Павлюк, канд. с.-г. наук, Надія Ковальчук, Інститут садівництва НААН, Наталія Павлюк, ст. науковий співробітник, Український інститут експертизи сортів рослин
Дедалі частіші весняні та літні посухи негативно впливають на продуктивність суниці садової. Водночас кращими за посухостійкістю з-поміж середньостиглих сортів українські вчені-садівники назвали англійський Елеганс (десертний), український Геркулес (десертний), голландську Ельсанту (універсального використання), італійську Алба (сировинний). Високоадаптивні й продуктивні сорти Істочнік і Фестивальна ромашка (сировинні) рекомендовані для найпівнічніших регіонів та приватного сектору. Кращими ж за комплексом ознак з-поміж середньопізніх є українські – Презент, Рекорд та Присвята (усі універсального використання), голландська Полка (універсального), італійська Азія (сировинного).
На відміну від багатьох кущових ягідних культур суниця садова (яку в побуті часто називають «клубнікою») є трав’янистою культурою, тобто має невисокий до 25–40 см густий кущ та поверхневе до 15–40 см за глибиною розміщення кореневої системи. Відповідно, вона вельми уразлива до несприятливих чинників довкілля, особливо низьких температур у безсніжні зими та тривалі посухи влітку. Водночас це багаторічна культура: у перший рік кущ наростає з висадженої розсади; другий – мають плодоношення високотоварних ягід за помірної кількості рослин і квітконосів; третій – плодоношення ягід середньої товарності через надмірну кількість рослин та квітконосів.
В Україні зареєстровано 42 сорти суниці садової
В останнє десятиріччя суниця садова стала культурою з найбільш динамічним оновленням сортименту. Не зовсім логічна з одного боку, але досить прагматична з другого, інтродукція сортів південного походження у значно північніші країни виявилась досить результативною. У Польщі швидко реєструють (із 2003 р.) як традиційні, так і досить «ніжні» американські та італійські сорти нейтрального дня. Вирощування нових італійських сортів Клері, Алба й Азія у Німеччині на 2010 р. стало масовим. Перші чотири сорти італійської селекції зареєстровані в Україні з 2010 р. Нині із 42 зареєстрованих у нашій країні сортів – 22 виведені вітчизняними науковими установами, а 14 представлені європейськими заявниками.
Трирічний цикл ягідника
Для виявлення посухостійких нових українських та західноєвропейських сортів суниці садової у північних регіонах України провели дослідження в ягідниках, висаджених у 2006–2012 рр., у неконтрольованих польових умовах північного Лісостепу, в Інституті садівництва НААН. Технологія вирощування – малозатратна однорядна загущена посадка, відстань між рядами – 0,8 м, між рослинами в ряду – 0,2 м (близько 55 тис. кущів/га), без постійного зрошення. Кількість облікових рослин на ділянці – 50, повторень – 3–4. Використано трирічний цикл експлуатації ягідника: перший рік для наростання кущів рослин, а другий і третій – збирання ягід та облік даних. За стандарт взяли сорти, які в Україні вирощують відносно недавно (з 2006 р.). Посухостійкість оцінювали у польових умовах в найпосушливіші під час формування та достигання ягід періоди вегетації.
Найурожайнішими в посуху були середньопізні сорти
В умовах відкритого ґрунту, а саме в полі, вплив посухи на рослини суниці як трав’янистої культури став очевидним у квітні та травні у 5 із 10 років (табл. 1). Зокрема, найкритичнішими були умови 2007, 2009 та 2015 рр.
Таблиця 1. Кількість опадів у період цвітіння, формування зав’язі та достигання ягід суниці садової у вологі * й найпосушливіші** роки
(метеопункт «Новосілки» під Києвом, Інститут садівництва НААН)
Зважаючи, що суниця садова має мінімум трирічний цикл використання, то через несприятливі умови вже на однорічних рослинах плодоношення зменшилося на другий рік. Із господарської точки зору, найурожайнішими були середньопізні сорти. На відміну від ранніх (із початком достигання ягід наприкінці травня – початку червня) та середньостиглих (у першій п’ятиденці червня), середньопізні почали достигати у другій-третій п’ятиденці червня, а то й пізніше. За пізнього цвітіння не було пошкодження квіток весняними приморозками (табл. 2), однак ці сорти зазнали першої затяжної літньої спеки (за найменших запасів весняної вологи та низької вологості повітря).
Таблиця 2. Середня температура повітря у період цвітіння, формування зав’язі та достигання ягід суниці садової у вологі * й найпосушливіші** роки
(метеопункт «Новосілки» під Києвом, Інститут садівництва НААН)
Від травневих посух зрошення не врятує
Саме контрастні умови зволоження й зумовили різні рівень урожайності, масу ягід та навіть їхній смак за роками. Достаток вологи у 2006 р. дав змогу сортам максимально реалізувати свій потенціал біологічної продуктивності завдяки сумарному показнику кількості ріжків на кущі, квітконосів, ягід та їх максимальної маси. Це особливо чітко проявилось у середньопізніх сортів. Водночас саме надлишок вологи у травні та червні 2006 р. (268 мм проти 132 мм за середньобагаторічними даними) був причиною ураження ягід сірою гниллю: в Ольвії та Ельсанти – на 11%, Зенги Зенгани – 13%. Слабше цією хворобою (до 5%) уражувалися ранньостиглі сорти – Розана київська та Веселка, а також у середньопізні – Презент і Полка.
Посуха у травні та на початку червня 2007 р. нищівною хвилею пройшлася саме ранніми сортами. Сума опадів у травні та червні становила 130 мм, що нижче середньорічної. І тоді як дефіцит ґрунтової вологи можна було зменшити зрошенням, то надзвичайна сухість повітря за температури 35–45°С однаково негативно вплинула на всі показники.
Таблиця 3. Урожайність середньостиглих сортів та елітних форм суниці садової в Інституті садівництва НААН (м. Київ), у 2006–2009 рр.
Вегетаційний період 2008 р., а особливо червень місяць, виявились практично зразковими стосовно помірності та регулярності випадання достатньої кількості опадів (раз у тиждень близько 15–20 мм). І саме тоді отримали максимальні і типові для культури врожаї – 20–25 т/га.
Таблиця 4. Урожайність середньопізніх* сортів та елітних форм суниці садової в Інституті садівництва НААН (м. Київ) у 2006–2009 рр. (висаджування зеленою розсадою у І декаді серпня)
У жодному із років спостережень не виявили сортів, які б під час достигання ягід задовільно переносили тривалу посуху без втрат товарності і маси врожаю. Рослини кращих сортів лише добре зберігали свою надземну масу та потенціал продуктивності для наступного року.
Під час детального вивчення найновіших сортів італійської та англійської селекцій українські вчені виявили також негативний вплив природних факторів, які раніше проявлялись меншою мірою. На ділянках Інституту садівництва НААН після посушливої осені 2013 р. і безморозної зими рослини суниці садової навесні 2014 р. почали вегетацію ослабленими, але сприятливий весняний режим вологості (надмірно рясні дощі у квітні, травні та першій половині червня 2014 р.) сприяли цвітінню та формуванню зав’язі й високого врожаю.
Умови ж 2015 р. теж були екстремальні, але по-іншому. Після сухої осені 2014 р. і малосніжної та безморозної зими рослини суниці навесні 2015 р. теж почали вегетацію ослабленими, а через вкрай несприятливий весняний режим вологості (дощів не було із травня по 22 червня) повноцінно не утворили зав’язі та не мали високого урожаю. Тому фактична врожайність 2015 р. була 50–60% від біологічно можливої та значно нижча, ніж у достатньо вологому ягідному сезоні 2014 р. Попри це листовий апарат менше уражували хвороби – плямистості листя, а також сіра гниль ягід, практично до кінця достигання.
Ранні заморозки можуть пошкодити квіти ранніх сортів
Початок цвітіння ранніх сортів у північному Лісостепу припадав зазвичай на перші числа травня, коли часто були останні весняні приморозки до -2…-3ºС. Тривалість достигання відносно корелювала із кліматичними умовами. Більш чітко у надмірно дощову та помірно теплу весну (2014 р.), коли ягоди достигали досить довго – за 8–12 днів. Надмірні дощі сприяли розвитку та накопиченню бурої і білої плямистостей листя, а також сірої плодової гнилі (найбільше на середньостиглих сортах).
У вологому сезоні 2014 трійкою кращих за врожайністю були: Елеганс, Ельсанта, ЕФ 03-7-20 (18,5; 16,7, 16,1 т/га), за практично однакових показників величини маси ягід та їхньої товарності (17,5; 14,8 16 г відповідно) (табл. 3).
Часті дощі (що 1–2 дні) у червні 2014 р., коли на кущах ще були ягоди, спричинили спалах бурої плямистості листя практично на всіх сортах. Очікуваною стала тенденція – що сильніші та густіші кущі певного сорту – то більше їх уражують хвороби через недостатнє провітрювання й просихання. Попри обробку фунгіцидами після збирання врожаю, молоде листя відновлювалося і наростало слабко. Це вкрай негативно вплинуло на літньо-осінній розвиток рослин та їхню підготовку до зими. Хоча й безморозна, але безсніжна і суха зима, 2014/2015 рр. теж не поліпшили ситуацію.
У 2015 р. врожайність була значно нижчою від 2014 р. Однак середньостиглі сорти Алба, Елеганс, Ельсанта та ЕФ 03-7-20 і 04-3-52 проявили досить високу адаптивність – у них не зменшились ні врожайність, ні товарність ягід (табл. 4). Зокрема, найпродуктивнішим виявився сорт Алба (табл. 5).
Таблиця 5. Продуктивність середньостиглих сортів та елітних форм суниці садової у контрастні вегетаційні періоди – надмірно вологому 2014, та посушливому 2015 рр.
(Інститут садівництва НААН, ягідник осіннього 2012 р. висаджування зеленою розсадою)
Екстремально сухі та жаркі умови травня і червня 2015 р. не тільки скоротили період достигання ягід, ба ягоди навіть не набрали своєї типової середньої маси, а подекуди їхня поверхня була запечена. Трійку кращих та практично однакових за врожайністю, за середніми даними 2014–2015 рр., у середньопізніх сортів становили – ЕФ 04-3-28 (робоча назва Рекорд), Презент, РЕФ -11; Азія, (19,4;16,9, 14,4 і 14,3 т/га відповідно), але за показником величини маси ягід та їхньої товарності – кращими були сорт Азія й елітна форма РЕФ-11 і ЕФ 04-3-28 (16,7, 16 та 14 г відповідно) (табл.6).
Таблиця 6. Продуктивність середньопізніх сортів та елітних форм суниці садової у контрастні вегетаційні періоди – надмірно вологому 2014 і посушливому 2015 рр.
(Інститут садівництва НААН, ягідник осіннього 2012 р. висаджування зеленою розсадою)
