Анна Назаренко, Agroexpert (Україна)
Зовнішній вигляд тварин, як і приміщень, де їх утримують, може багато «сказати» про їхнє самопочуття і навіть розкрити таємниці годівлі, менеджменту та ведення тваринницької справи у господарстві. Тож щоденний контроль ситуації на виробництві є однією зі складових успішного господарювання.
А ось яскравим прикладом такого вдалого ведення молочного скотарства за умов нинішньої кризи є СТОВ «Промінь», що на Миколаївщині. Адже за три роки надої молока від фуражної корови тут із 8 тис. змогли збільшити до 12 тис. кг та ще й запровадили власну систему безантибіотикової профілактики захворювань ШКТ під час вирощування телят. До того ж у господарстві зовсім не збираються скорочувати поголів’я, а, навпаки, завдяки міцному здоров’ю худоби її кількість стабільно збільшується.
Правила одні для всіх
Спочатку в господарстві тримали корів власної селекції, що залишилася у спадок ще з радянських часів, потроху скупляли молодняк у місцевого населення, навіть завозили з Латвії та Росії. Потім почали покривати корів канадським голштином. У 2008 р. закупили 420 голів нетелей у Німеччині, деякі з них залишалися у стаді аж до 7 лактації.
Нині в господарстві утримують майже 4 тис. голів ВРХ, із них 1377 дійних корів. Звісно, таким стадом управляти складно, тому тут аж ніяк не обійтися без налагодженого менеджменту. Наразі у тваринництві працюють 60 людей, і щотижня результати роботи кожного працівника аналізують.
Усі виробничі процеси прописані у протоколах і графіках, дотримання яких щодня перевіряє управляючий стадом, а щотижня – обговорюють на робочих зборах комісії, у складі якої заступник директора з тваринництва і декілька фахівців. У господарстві практикують систему бальної оцінки роботи. Якщо робота не виконана на 100%, то й платня за неї буде, відповідно, нижчою. Оскільки працівники зацікавлені отримувати повну зарплатню, тож прогалин у виконанні щоденного плану немає.
Так, ветлікар та управляючий з обслуговування молодняку мають встановлений ліміт щодо допустимого відходу тварин – не більше 2%. Якщо в робочому протоколі розписано певний час і кількість додавання до підстилки телят свіжої соломи, то незалежно від того, мокра вона чи наразі суха, її додають все одно.
Загалом прибирають у тваринницьких приміщеннях двічі-тричі на тиждень, розчищення вигульних майданчиків проводять три рази на тиждень. А ось у боксах дійних корів тричі на день, зокрема під час доїння перевіряють, підпушують або додають свіжу солому в підстилку поверх гумових матів.
У протоколах повністю прописані й процедури з гігієни. Так, для кожного теляти обов’язково мають три індивідуальних відра: одне перебуває на мийці – змінне, друге стоїть біля теляти із водою, третє – з молоком.
Для додаткової мотивації робітників постійно проводять фахові навчання.
«Дитсадок» за протоколом
Щоранку о 5-й годині новонародженим телятам через зонд телятниця випоює молозиво (в середньому по 6 л на день), потім переходить до старших – дає їм пастеризоване молоко. Комбікорм телята отримують із першого дня.
Після того, як телятниця забезпечила всіх малюків кормом, робить обхід приміщення, оглядає всіх телят і записує дані тих, в яких побачила невластиву поведінку чи інші відхилення. Цей список вона передає ветлікарю, котрий уже ретельно оглядає зазначених тварин.
Молоко телятам згодовують зі звичайних відер: одного разу помітили, якщо давати молоко із відра з соскою, маля згодом не в змозі самостійно пити воду та їсти комбікорм – намагається його намочити водою чи слиною і так випити.
У віці від 54-х днів телят відлучають від молока за умови, що вони спроможні з’їсти 1 кг комбікорму, і переводять на загальнозмішаний раціон. Сам комбікорм гранульований, власного виробництва, складається із сої, кукурудзи, меляси, мінеральних та вітамінних добавок. До речі, усі комбікорми – власного виробництва.
Наразі у стаді жодних серйозних хвороб не виявлено. Випадки захворювань на діарею телят не перевищують 3%. Попри те, що «малечу» утримують за «холодною» системою, завдяки вакцинації (21-й, 28-й день і ревакцинація через 2 тижні) респіраторних захворювань не виникає. А задля комфорту телят і запобігання теплового стресу, влітку іглу ставлять лицевим боком на північ, взимку – на південь.
Чистота – запорука здоров’я
Від народження і до 2-місячного віку телят утримують в індивідуальних будиночках. Потім переводять у групи по 10 або 5 голів. Щороку стадо збільшують, а цієї весни телят народилося на 60 голів більше за кількість іглу. Тому вирішили використати додаткове приміщення – розмістили там телят в індивідуальних загорожах.
Після кожної партії телят будиночки ретельно вичищають, а влітку ще й миють, та дезінфікують і лише через тиждень у нього заселяють нове теля. Окрім того, щотижня посипають підлогу в загончиках біля іглу і в телятнику сухим вапном.
Додатково до прописаних процедур у протоколі працівники щодня самотужки перевіряють стан солом’яної підстилки у телят: стають на коліна, аби зрозуміти в якому вона перебуває стані. Тож якщо підстилка волога – додають нову партію соломи.
Групи телят 2–6 і 6–12 місяців також забезпечені максимальним комфортом й утримуються у чистоті: старі телятники перебудували – звільнили від вузьких вікон та прибрали торцеві стіни з невітряного боку. У дальній частині кожного загону – глибока солом’яна підстилка, яку оновлюють за графіком щодня, а частину, ближчу до проходу, вичищають від гною дельта-скрепером двічі на тиждень.
На обслуговуванні молодняку працює ціла бригада механіків, яка займається оновленням підстилки шляхом задування соломи, переміщенням та миттям будиночків, перевезенням тварин тощо.
Ефективність заходів з гігієни та годівлі в господарстві можна легко помітити, щойно зайшовши до телят. «Малеча» (що у приміщенні, що в іглу) доволі спокійна, жодного незадовільного «му» не почуєш. У приміщенні відчутний лише запах свіжої соломи, більше жодних, характерних для багатьох телятників, запахів немає. Усі телята чисті, з блискучою, оксамитовою шерстю. Таке враження, що тварини немовби нещодавно приймали банні процедури. Ось саме із такої дбайливо доглянутої «малечі» й виростають зразкові корови.
Вчасно підтримати імунітет
Та не завжди у господарстві все було так добре. Ще декілька років тому за вирощування телят до 2-місячного віку в тварин певної вікової категорії (із 8–9-го до 20-го днів життя) регулярно з’являлися проноси. З усього поголів’я телят понад 20% хворіло на діареї. Після декількох днів лікування антибіотиками хвороба минала, проте тварини помітно відставали у розвитку.
Тоді й вирішили серйозно зайнятися профілактикою діарей, запровадивши «безантибіотикову систему», яка ґрунтується на застосуванні спеціальної кормової добавки для телят, що має захистити роботу ШКТ та зміцнити кишковий імунітет. До речі, добавка легка у застосуванні – її просто додають у підігріте до потрібної температури молоко під час його роздавання.
У боротьбі та профілактиці діарей телят тепер у господарстві принципово не використовують антибіотики. Така система працює тут уже більше двох років. Завдяки цій профілактиці весь період вирощування телята майже не хворіють на діарею. Якщо ж теля захворіло, проноси ефективно лікують електролітами. Ось, приміром, зі всього поголів’я телят (близько 400 голів) лише п’ятеро лікували електролітами. Таким чином мінімізують вплив стресу на організм тварини та стимулюють розвиток власного імунітету.
Наразі на профілактиці діарей перебувають телята із 3-го по 10-й день життя (за винятком 5-го і 6-го дня). Окремим тваринам (за списком) дають 1 г добавки на 1 кг живої маси. Сама добавка має приємний запах, телята випивають таке молоко із задоволенням, жодних ускладнень із даванкою добавки у працівників не виникає. З такою профілактикою серед молодняку в господарстві є навіть своя рекордсменка – теличка у віці 2 місяці мала 110 кг ЖМ.
І вже є конкретні позитивні результати роботи цієї системи – 38 л молока від первісток на піку роздоювання, яким свого часу проводили «безантибіотикову профілактику діарей».
