На сьогодні основними пріоритетами аграрної політики в Україні є земельна реформа, досягнення високого рівня безпечності харчової продукції й розвиток сільських територій.
Про це розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький під час панельної дискусії «Розвиток сільського господарства України: можливості для торгівлі з Німеччиною», пише …
«Однозначно, в пріоритеті — завершення земельної реформи. Від цього залежатимуть усі інші напрямки розвитку українського агросектору. Немає сенсу дискутувати про врожай чи логістику без розуміння, що буде з основним активом — землею», — зазначає пан Тарас.
Відповідно до підготовленого до другого читання законопроекту, реформа передбачатиме доступ до купівлі сільськогосподарських земель України лише українців або українських компаній, заснованих українцями. Обмеження щодо концентрації в одних руках складатиме 10 тис га. Можливість доступу іноземців до ринку землі планують визначити шляхом референдуму.
Крім цього, передбачається підтвердження походження коштів, які спрямовуватимуться на купівлю земельних ділянок. «Ринок землі повинен бути прозорим, а суспільство — мати розуміння щодо походження капіталу», — переконаний Висоцький.
Водночас питання щодо доступу іноземців до ринку землі депутат вважає спірним.
«Ми отримали звернення від 30 іноземних фермерів, переважно німців, які працюють в Україні по 5-15 років. Вони хочуть захисту своїх інвестицій, рівного доступу та справедливої конкуренції, — розповідає заступник міністра. — Вони прагнуть мати можливість вести сільське господарство в Україні, і ми зараз напрацьовуємо відповідні інструменти».
Другий блок аграрної політики — це безпечність харчової продукції. «У даному випадку пріоритетом стає безпечність споживачів. Незалежно від того, йде продукція на внутрішній ринок, чи експортується, вимоги до якості мають бути однакові», — вважає Тарас Висоцький.За його словами такі ж вимоги Україна ставить до імпортерів. Наприклад, нещодавно прийняли наказ №553, який регулює ввезення м‘ясної продукції в Україну.«Документ висуває вимоги до європейських колег такі, як свого часу європейці висували до українців. Це було неочікувано. Ми готові дискутувати, але виступаємо за прозорість, рівні умови і транспарентність», — пояснює пан Тарас.
І третій блок — розвиток сільських територій. Україна торгує з Німеччиною не лише зерновими. У ТОП-5 товарів входить той же мед, який виробляють сотні тисяч дрібних пасічників по всій Україні. Тож розвиток виробництва меду чи то ягід та торгівлі цими продуктами — це розвиток сільських територій, потенційні робочі місця та податки, підсумував Висоцький.
