Штефен Хой, автор книг, професор з тваринництва та біології поведінки Університету Юстуса Лібіга, Гіссен
Сімоне Мюллер, д-р, співробітник Федерального управління сільського господарства землі Тюрингія (Німеччина)
Параметри оптимальних розмірів станків для поросних свиноматок (зокрема, їхню ширину) наразі активно обговорюють спеціалісти. Аналіз поведінки під час лежання понад 1000 свиноматок довів: індивідуальні станки для свиноматок достатнього розміру.
Усі свиноматки мають бути забезпечені відповідним до їхніх розмірів простором для лежання. При цьому місця для лежання має вистачати всім свиноматкам одночасно. Такі вимоги Закону про утримання тварин, що чітко регламентує відповідні норми. Раніше у деяких регіонах функціонували інтерпретації ветеринарних установ, за рекомендаціями яких станки для поросних свиноматок мали бути більшими, ніж зазвичай. Приміром, у Тюрингії у перспективі будуть затребуваними індивідуальні станки, ширина просвіту яких орієнтована на висоту на рівні плечей свиноматок. Згідно з цим свиноматок, висота яких у плечах сягає до 90 см,слід утримувати у станках завширшки 75 см, а тих, що мають до 100 см на рівні плечей – у станках навіть 85 см завширшки. У таких господарствах щодо цих норм – повна невизначеність, оскільки невідомо, які ще розміри у майбутньому визначать державні установи як обов’язкові. Для господарств, що хочуть робити інвестиції, це означає вимушену паузув будівництві, оскільки відповідні ветеринарні установи не можуть вчасно надати свої коментарі щодо розмірів у встановленому законом порядку.
Враховування розмірів тіла
У 1999 р. у Центрі Хауз-Дюссе (Німеччина) провели вимірювання параметрів тіла свиноматок західних гібридів. Тоді висота тварин в холці становила в середньому 90,1 см, довжина тулуба – 180 см. Тож з’ясували, що довжина станка у 190 см забезпечує достатньо місця для лежання тварин. За різними літературними даними, ширина індивідуального станка має відповідати 75% висоти свиноматки у холці. Тобто тварина із висотою в холці 90 см потребує станок завширшки 67,6 см, а заввишки 94 см, відповідно – 70,5 см. Та вимірювання із Хауз-Дюссе відхилили й встановили, що місце у станку має бути завширшки 70 см. Актуальні вимірювання розмірів данських свиней також довели, що ширини станка 70 см для дорослих свиноматок має бути достатньо, аби вони почувалися там комфортно.
Проблеми у зашироких станках виникають тому, що свиноматки, особливо ремонтні, часто крутяться – мовби перекочуються наперед. У наслідок цього у тварин можуть з’являтися травми, а годівниці забруднюються фекаліями, тож під сумнівом опиняється гігієнічний стан станка.
У Німеччині виникла пропозиція в новобудовах (та для великих свиноматок) встановлювати у цехах осіменіння станки, розміри осей яких мають бути 80, 70 і 60 см для 25, 40 і 35% тварин у стаді. Щоправда, буває дуже важко отримати устаткування для утримання тварин чітко на основі заданих норм розмірів тіла. Беручи до уваги варіації розмірів тіла, у цьому питанні не обійтися без розумних компромісів, адже в промисловості виробляють не так багато станків різної ширини.
Тож зважаючи на ці складнощі й дотримуючись Закону про захист тварин, доцільно було б ретельніше аналізувати поведінку свиноматок. Адже таким чином можна зрозуміти наскільки їм комфортно перебувати у станках певних розмірів. Тож саме ці питання вивчали у наступному дослідженні.
Вирішальною є поведінка тварин
Загалом оцінювали 1050 свиноматок із господарств Тюрингії. Під час дослідження зробили велику кількість фотографій тварин, які лежали у різних позах. При цьому свиноматки перебували або в індивідуальному станку (цех осіменіння), або в бухті групового утримання. Оцінювали лише один показник від кожної тварини, а до самого оцінювання долучили лише тих свиноматок, поза лежання яких була природною. Максимальну ширину просвіту – 70 см – мали індивідуальні станки звичного для господарств вигляду. Записували такі параметри відпочинку кожної свиноматки:
- Індивідуальне або групове утримання
- Поза лежання:
1 = положення на боці
2 = положення на боці з витягнутими задніми кінцівками
3 = положення на животі/боці
4 = положення на животі
5 = положення на боці з ногою у сусідньому станку або на сусідці
- Тілесний контакт під час лежання в групі:
1 = без тілесного контакту
2 = тілесний контакт < 50%
3 = тілесний контакт під час лежання вздовж сусідки
Свиноматки лежать тісно одна до одної
498 тварин перебували в індивідуальних станках, а 552 – у групових бухтах. В обох досліджуваних групах частка свиноматок, що відпочивали у положенні на боці або на боці з витягнутими кінцівками, була майже однаково високою. Позу лежання тварин із витягнутою у сусідній станок ногою (9,8% усіх випадків) спостерігали лише за індивідуального їхнього утримання. За групового утримання тварин встановили: лежача свиноматка кладе ногу на тварину, що відпочиває по сусідству, однак це було вкрай рідко – лише 0,9% (табл. 1).
Частка свиноматоку групі, що відпочивали лежачи у положенні на животі,становила 38,2%, що значно вище за індивідуального утримання у станках (23,7%). Це певною мірою гідне уваги, оскільки свиноматки мали достатньо місця, аби лежати на боці одна поряд з одною. Однак помітно було те, що під час лежання вони шукали тілесного контакту та «добровільно» тулилися одна до одної. Із 530 лежачих свиноматок за групового утримання лише 8% не мали тілесного контакту з іншою твариною. Загалом38% тварин лежали з тілесним контактом (притулялися одна до одноїне вздовж усього тулуба, а лише менше ніж наполовину, тобто площа контакту – менше 50%) та понад половина свиноматок за групового утримання (54%) лежали вздовж одна одної з більшим тілесним контактом (рис.). Під час лежання тварин у положенні на животі/боці – навпаки, відсоток тварин із тілесним контактом був вищим за індивідуального утримання.
Положення на боці – частіше в індивідуальних станках
Попри ймовірно завузьких розмірів індивідуальних станків (максимальна ширина – 70 см, серед них були частково навіть ще вужчі), свиноматки значно частіше (51%) лежали на боці, порівняно з тваринами у групах, де таке положення лежання зустрічалося лише у 41,8%. Відповідно зворотною була частота лежання на животі (табл. 2).
Лежання тварин на боці вважають позою повного розслаблення. У цій позі свині можуть глибоко заснути та інколи навіть хропіти. Тому за результатами поведінки під час відпочинку свиноматок в індивідуальних станках у жодному разі не слід робити висновки, що такі станки є некомфортними або не відповідають природній поведінці тварин.
