За матеріалами компанії Bioveta, a. s.
Комплекс респіраторних захворювань великої рогатої худоби (BRDC) – це поєднання вірусних і бактеріальних збудників, що зазвичай уражують молодняк ВРХ у віці від 3-х місяців, а у виняткових випадках і раніше.
Серед вірусних збудників – передусім бичачий респіраторно-синцитіальний вірус (BRSV), вірус парагрипу 3 (PI 3), вірус інфекційного бичачого ринотрахеїту (IBR) та вірус хвороби слизових оболонок великої рогатої худоби (BVD/MD). Головні бактеріальні патогени, що спричинюють ускладнення, – це здебільшого Mannheimia (раніше Pasteurella) haemolytica, Pasteurella multocida, Haemophilus somnus та Arcanobacterium (раніше Corynebacterium) pyogenes.
Ураження молодняку
Найкритичніша ситуація виникає в телят віком до 6–8 місяців. Лікування антибіотиками в ситуації, коли збудники й їхня чутливість до антибіотиків точно невідомі, є проблематичним. Таким чином, лікування інфекцій у господарствах лише антибіотиками – неефективне. Найнебезпечнішими патогенами, що спричинюють найбільші втрати, особливо в розведенні телят, – це М. haemolytica, а серед вірусів –BRSV та PI 3.
Ці три патогени – основна причина респіраторних інфекцій у 80 % випадків на європейській території, і наразі вони часто викликають у невакцинованих стадах до 30% смертності в категорії молодняку. Подальші непрямі збитки спричинено тривалими проблемами з диханням,а отже, відставанням у розвитку й неможливістю досягнення оптимального стану для подальшого розведення або забою. Тяжкі респіраторні захворювання, перенесені телицями в ранньому віці, можуть бути причиною тяжкого отелення в корів-первісток.
«Співучасниками» респіраторного синдрому виступають також віруси BHV 1 як збудники IBR-IPV і pestivirus, що спричинюють BVD-MD. Їхня наявність у стаді – що означає й серологічну відповідь – доволі поширене явище, але вона не несе безпосередньої загрози виникненню клінічної хвороби в різних системах органів тварин. З огляду на інші негативні характеристики цих вірусів, зокрема в галузі репродукції та імуносупресії, країни Європи з розвинутим тваринництвом запроваджують загальні оздоровчі програми, спрямовані на зниження інфекційного тиску на конкретній території і тим самим на зменшення небезпеки спалаху клінічної форми хвороби.
Ці програми пов’язані з багатьма тваринницькими заходами, розраховані на кілька років, і використовують винятково сучасні марковані (DIVA) вакцини. За допомогою цих вакцин можна значно дешевше, і при цьому дуже точно серологічно, відрізнити вакцинованих тварин від інфікованих польовим вірусом і досягти поступового вилучення всієї зараженої худоби із господарства для цілковитого оздоровлення стада.
Перед початком планової й поголівної вакцинації завжди доцільно знати інфекційну ситуацію в господарстві та брати до уваги результати лабораторних досліджень відповідних зразків. Залежно від цього слід обрати одну з вакцин або потім їх належним чином комбінувати.
Приміром, продукти BioBos Respi 3 i BioBos Respi 4містять стандартний склад антигенів, виробляються в режимі належної виробничої практики проти найпоширеніших і найнебезпечніших збудників захворювань. Їх призначено для вакцинації як телят та молодняку ВРХ, так для корів і телиць. Обидві вакцини інактивовані, тож загрози відновлення жодного із серйозних ослаблених живих збудників у вакцині в цілковито вірулентний штам та його подальшого поширення в господарстві немає. А BioBos IBR markerinact – стандартна маркована (DIVA) вакцина для активної імунізації всіх вікових категорій великої рогатої худоби 3-місячного віку задля зниження інтенсивності та тривалості клінічних симптомів, викликаних інфікуванням вірусом BHV-1 (IBR), а також зменшення виділення польового вірусу. Як і інші сучасні марковані вакцини проти IBR, цей продукт уможливлює безпроблемно й безпечно серологічно відрізнити вакцинованих тварин від інфікованих польовим вірусом (gEElisa).
Дляспецифічної сучасної профілактики хвороб BRDC можна використати такі методи:
- Вакцинація корів та телиць
— вакцинацію тільних корів та телиць проводять для того, щоб викликати високий титр антитіл, які потім передаються разом із молозивом телятам і захищають їх у ранньому постнатальному періоді. Якщо ми пригнічуємо раннє інфікування телят шляхом вакцинації вагітних матерів, перед початком щеплення слід перевірити якість молозива, час годування та кількість молозива.
- Вакцинація телят і молодняку великої рогатої худоби
— телята від вакцинованих матерів отримують через колострум пасивні антитіла. Втім, вони зникають упродовж декількох тижнів після народження. Тому для досягнення активного імунітету необхідно тією самою вакциною імунізувати телят. З огляду на збереження колостральних антитіл і здатність до активної імунної відповіді,доцільною є імунізація телят (найкраще з перших 5–8 тижнів життя) з наступною ревакцинацією через 2–3 тижні. Телята з розвинутими клінічними ознаками захворювання не можуть бути вакциновані взагалі.
Рекомендації з вакцинації для господарств із захворюванням телят BRDC у віці до 3-х місяців:
- у разі виникнення респіраторних симптомів (кашель, виділення з носа, підвищена температура) у телят першого тижня життя необхідна вакцинація корів та телиць перед отеленням, а телят можна починати вакцинувати інактивованою вакциною не раніше 5-тижневого віку (оптимально 8-тижневого);
- коли телята перебувають в окремих сараях одразу після народження й до віку 6–8 тижнів або навіть довше, і не спостерігається клінічних форм хвороби, їх можна вакцинувати у 5-тижневому (оптимально 8-тижневому) віці із подальшою ревакцинацією щоразу однією дозою вакцини кожних 6 місяців;
- в окремих випадках за дуже низького інфекційного тиску достатньо лише вакцинації тільних корів і телиць. Якщо інфекційний тиск у молодих телят до 3-місячного віку триває, варто повторювати вакцинацію корів кожні шість місяців, так щоб лише одну дозу вводили щонайпізніше за 3–5 тижнів до планованого отелення.
Рекомендовані вакцини для вакцинації телят у віці до 3-х місяців:
- BioBos Respi 3 (BRSV, PI3, M. haemolytica) – 2 мл підшкірно двічі з інтервалом 3 тижні
- BioBos Respi 4 (BRSV,PI3,BVD,M. haemolytica) – 2 мл підшкірно двічі з інтервалом 3 тижні
- BioBos IBR markerin (BHV-1) – 2 мл внутрішньом’язово двічі з інтервалом 3 тижні
Рекомендації з вакцинації для господарств із захворюваністю телят BRDC у віці від 3-х місяців:
- спочатку потрібно визначити критичний період виникнення респіраторних захворювань і відповідно до цього ретельно спланувати початок вакцинації так, щоб першу дозу вводити оптимально за п’ять тижнів до критичного періоду (позаяк другу дозу вводять через 14 днів після першої, і через три тижні теля цілковито захищене);
- якщо телят потрібно перевести до спільного стійла (телятника) у період вакцинації, першу дозу слід вводити за 2–3 тижні до переведення, а другу – в день транспортування або відразу ж після нього з подальшою ревакцинацією щоразу однією дозою вакцини кожні 6 місяців;
- за потреби можна продовжувати повторно ревакцинувати телят із 6-місячним інтервалом, як у корів.
Для цілковитого усунення вірусної інфекції BHV-1 (IBR) у стаді потрібно скласти індивідуальний план оздоровлення господарства і вакцинувати поголовно все стадо протягом декількох років, оптимально за умови замкненого обігу стада. Також упродовж усього періоду вакцинації необхідно проводити регулярний серологічний моніторинг IBR інфекції в господарстві за допомогою gE ELISA тесту, який дає змогу в разі використання маркованої вакцини надійно відрізняти вакцинованих тварин від інфікованих польовим вірусом. Це цілком неможливо з’ясувати серологічно за використання немаркованих (стандартні комерційні) вакцин проти IBR. Поряд із вакцинацією слід приділяти увагу наявності передумов для виникнення інфекції, зокрема в організації господарювання, гігієні стійл, годівлі чи догляді за тваринами. Навіть добре скомпонована вакцина не принесе очікуваних результатів у разі негативних передумов для виникнення інфекцій у господарстві.
