Ольга Сидоренко, Agroexpert
Спілкуватися з Віталієм Скоциком цікаво на будь-яку тему: чи то про театр, чи про футбол, про сучасну прозу Володимира Лиса чи політику, про майбутнє аграрного сектору та бізнес…
Кореспондент: Почнімо з економіки. Політична криза гальмує роботу всіх галузей національної економіки, а надто АПК. Чого очікувати нашим аграріям цього року?
Віталій Скоцик: Прогнози – річ невдячна. З точки зору бізнесу цей рік абсолютно непередбачуваний. Постанова Нацбанку № 49 від 7 лютого ц. р. стала для компаній-імпортерів фатальною. Щоби розрахуватися з іноземними постачальниками, необхідно придбати валюту. Якщо раніше це можна було зробити протягом кількох годин, то тепер на це потрібно щонайменше 6 днів. Що стосується макроекономіки, то 10 лютого Мінсільгосп США (USDA) опублікував черговий звіт із базовим прогнозом для бірж, де ціна на овес зросла на 31% Протягом двох годин після опублікування пішли вгору кавові боби, кукурудза, пшениця тощо. Але потім побачили помилку в розрахунках перехідних залишків пшениці «всього» у 10 разів, яка спровокувала миттєве підвищення цін. Причому цікаво, що інвестори зневірилися у торгівлі акціями підприємств і повернулися до ринку товарів (commodities), як це було 2007 року. На soft commodities – сільгосппродукцію (зернові, кава, цукор, какао-боби) – ціни зростають. Тож цінова кон’юнктура як у світі, так і в Україні буде кращою, ніж минулого року.
Кор.: Чи зміниться структура посівів?
В. С.: Соя останнім часом стала дуже популярна, адже світова ціна є стабільно високою. Ми вже відчули, як зріс попит на насіння і машини. Та й цикл обігу грошей тут коротший – сою сіють пізніше і збирають раніше, аніж кукурудзу. Тому можна очікувати, що деякі площі під кукурудзою в Україні замінять соєю. Тим більше, що потужності для її переробки зростають. Поки нам ще далеко до лідерів: Бразилія, за прогнозом USDA, виробить 90 млн т, а США – 89,5 млн тонн. Інші культури, на мою думку, залишаться на рівні минулого року.
До речі, якщо ви відстежуєте світові тенденції, то, мабуть, помітили, що останнім часом прибутковим стало молоко 40–45 євроцентів за літр. В Україні компанії, які виробляють по 5 тис. л від корови на рік, отримують за літр 4,2–4,8 грн/л – це вже добрий бізнес.
Кор.: Чи можна розраховувати на кредитування?
В. С.: Ставка рефінансування НБУ комерційних банків значно змінилася – збільшилася з 6,5 до 19,5%. Уявіть тепер, скільки це коштуватиме клієнтові. Тому фінансовий клімат навряд чи буде сприятливим. Але водночас лізингові компанії зберігають динаміку роботи. Ми продовжуємо співпрацю з лізинговими компаніями, пропонуючи вигідні умови, а саме, від 1% – під валюту і 9% – у гривні. Це хороша пропозиція.,
Кор.: Минулий рік для ваших клієнтів був не найкращим, чи змогли вони розрахуватися, і чи плануєте фінансову підтримку цього року?
В. С.: Ми дуже обережно кредитуємо своїх клієнтів, тож дебіторська заборгованість згідно з політикою компанії не перевищує 10%. Майже 92% платежів ми отримали якщо навіть не вчасно, то із затримкою на день-два. Одна справа – доля ринку, інша – ефективність ведення бізнесу. Ми не будемо відмовлятись від такого інструменту, але кожного клієнта розглядатимемо на кредитному комітеті.
Кор.: Компанія АМАКО завжди на крок попереду стосовно пропонованих технологій і машин. Уже кілька років поспіль ви активно просуваєте трактори економ-класу YTO.
В. С.: Так, ці трактори, які виробляє велика китайська державна тракторна корпорація, досить затребувані. Але наша сьогоднішня ідея – складати подібні трактори в Україні. YTO орієнтується на великі обсяги виробництва, тому наш проект спільного виробництва їх не зацікавив. Тому ми знайшли партнера в індійській провінції Пенджаб. Сімейна компанія «Sonalika» , яка щороку випускає понад 80 тис. тракторів потужністю від 40 до 120 к. с. Причому 60% продукції експортують. Найближчий до нас ринок – Туреччина, куди постачають від 3,5 до 4 тис. одиниць на рік. Туди постачають силові агрегати з Індії, а кабіна і решта частин вироблені в Туреччині.
Ми плануємо працювати з постачальниками за таким самим принципом –складатимемо індійський трактор в Україні, на базі Рівненського сервісного центру АМАКО. Перша партія тракторів буде стовідсотково індійської комплектації, потім поступово додаватимемо українські складові, спочатку ретельно перевіряючи їхню якість. Плануємо за рік довести використання комплектуючих вітчизняного виробництва до 30%. Таким чином отримаємо трактор, який не поступається світовим аналогам, із потужністю 80–120 к. с. та з виробничим ресурсом 10–12 тис. мотогодин до капремонту, за прийнятною ціною. Плануємо презентувати перший трактор цього літа на виставці АГРО. Таким чином забезпечимо середні господарства надійними, недорогими тракторами і ще виконаємо патріотичне завдання – створимо додаткові робочі місця.
Кор.: Ви – компанія технологічна. Що пропонуєте виробникам цього сезону, strip-till?
В. С.: Пройшли часи, коли технологію no- та mini-till активно пропонували використовувати в усіх регіонах України. Потім стала модною технологія strip-till. Але вона підходить не для всіх ґрунтово-кліматичних умов. На дуже високих пожнивних рештках і за надлишку вологи, наприклад, strip-till не працює. От на Кіровоградщині його можна використовувати. Піонер цієї технології – компанія Amity просувала цю технологію у Північній Америці, тому найкращі сівалки для strip-till – американські.
Кор.: Ви вже не один рік співпрацюєте з корпорацією AGCO. Чи потішила прихильників цієї торговельної марки новина про повернення Massey Fergusson на українські лани?
В. С.:Так, у преміум-сегменті у нас на вибір Challenger, Fendt і Massey, які відрізняються комплектацією та електронним начинням. Техніка надзвичайно потужна і надійна. Massey – родоначальник потужних тракторів, найбільший виробник у Європі. Плануємо показати на АГРО у червні нові моделі тракторів та комбайнів, які Ви бачили в Ганновері.
Кор.: У непрості для бізнесу часи АМАКО підтримує ФК «Динамо» та Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка…
В. С.: Так, ми вирішили застосувати нетрадиційні маркетингові кроки й підтримати сфери, нібито далекі від агробізнесу, але близькі кожному українцю, – національний футбол і театр. Тому було прийнято рішення підписати партнерську угоду із ФК «Динамо» Київ. В рамках угоди компанія АМАКО технічно переоснащує дві бази Динамо ( в Кончі Заспі та на Нивках), надавши комунальну техніку для потреб клубу. Також юнацькі команди пересядуть на сучасний автобус Івеко. Натомість логотипи АМАКО можна бачити і на формі гравців і на стадіоні.
Що стосується театру ім. Івана Франка, то з великою гордістю кажу, що ми на 2 роки стали генеральним спонсором театру. Й акторам теж стане до вподоби новенький автобус Івеко . Багато цікавих речей плануємо разом. За нашу підтримку трупа театру віддячить нас виставами у регіонах 10 разів на рік! Уявляєте собі почуття селян, які у своєму клубі побачать знаменитих акторів театру.
З точки зору маркетингу ці два проекти позитивно відзначаться на впізнаваності бренду.
Опубліковано у №3 (68) журналу Agroexpert
