Підготувала Анна Назаренко, Agroexpert (Україна) за матеріалами Петра Жировницки (ТОВ «Бруннталлер», Чехія)
Тепловий стрес безпосередньо впливає на такі важливі чинники молоковиробництва, як молочна продуктивність корови, її відтворна здатність, загальний стан здоров’я та комфорт, що неодмінно погіршує загальні економічні показники господарства.
Проведені дослідження показали, що умови утримання в багатьох тваринницьких приміщеннях не відповідають потребам технологічних груп великої рогатої худоби. Однією з головних причин такої ситуації є неналежне ставлення до своєї роботи обслуговуючого персоналу.
Чинники та стадії стресу
Окрім халатного, а іноді й грубого поводження персоналу з тваринами, стрес викликають і такі чинники:
- Підвищена вологість повітря. Як із занизькою, так і з зависокою температурою повітря вологість пригнічує захисні сили організму корови.
- Також сильна забрудненість, пилуватість повітря може викликати у тварин «мікробний» стрес.
- Низька/висока температура повітря. Організм корови здатен генерувати велику кількість тепла, як внаслідок процесів підтримки життєдіяльності, так і під час м’язової активності, а також активності мікроорганізмів передшлунків. Тому важливою функцією організму тварини є позбавлення від надлишку тепла.
- Щільне розміщення (брак власного простору для відпочинку, рангова боротьба за кормовим столом).
- Брудні поверхні устаткування та самого приміщення (менеджмент підстилки, гігієна приміщень).
- Обмежений простір для лежання та вставання тварин (бокси, стійла).
Несприятливий мікроклімат в корівнику призводить до зниження молочної продуктивності корів на 10–35%, відтворна здатність також знижується на 15–30%, а от захворюваність і втрати молодняку підвищуються на 15–35%.
Загальний стрес у корови можна розподілити на 3 стадії. Перша – тривоги або мобілізації (може тривати від 6 до 48 год). Під час цієї стадії в організмі корови мобілізуються захисні механізми, далі – організм тварини може перейти до другої стадії або загинути. На другій стадії – адаптації (резистентності) – підсилюється функція надниркових залоз, зростає загальна опірність організму, обмін речовин в організмі нормалізується, відбувається розрідження крові, відновлюється маса тіла і продуктивність. Триває ця стадія від декількох годин до декількох тижнів. Іноді за тривалого та інтенсивного впливу стрес-факторів на організм тварини може настати і третя стадія – виснаження. Тоді організм корови перестає справлятися із подразниками, що призводить до її загибелі.
Під дією стресу в організмі корови виробляється надмірна кількість гормону кортизону (антагоніст окситоцину), який знижує молоковіддачу. Через це до 12% виробленого організмом корови молока не видоюється, що може призвести не лише до зниження загальної продуктивності, а й до виникнення маститів.
За тривалої дії підвищеної температури довкілля на організм корови знижується інтенсивність енергетичного метаболізму, водночас функції виробництва молока сповільнюються, знижується споживання корму, а та енергія, що поступає в організм із кормом, використовується виключно на підтримку теплового балансу – охолодження організму. Такі реакції організму називають тепловим стресом.Тварина може відчувати тепловий стрес вже за підвищення температури повітря в корівнику вище 25°С.
Через дію теплового стресу корови починають шукати затінок, багато п’ють, погано їдять і знижують рухову активність. Частота їхнього дихання збільшується (до 80–100 рухів/хв), посилюється слиновиділення (слина витікає із носо-губного дзеркала), температура тіла підвищується до 39,2–39,4°С. Також тварини змінюють кормову поведінку – споживають корм переважно в прохолодні години доби, сортують корми, відбираючи корм із меншою теплопродукцією (зернові, концкорми). Через це споживання сухої речовини раціону знижується на 10% і більше, зрештою у тварин може розвитися ацидоз.
Охолодження корів
Для запобігання тепловому стресу та зниження його впливу на організм тварин слід, перш за все, встановити систему вентиляції у виробничих приміщеннях, контролювати доступність свіжої питної води. Також правильний менеджмент годівлі (заготівля кормів та їхнє згодовування) сприяє зменшенню впливу стресу.
Робота сучасних систем охолодження повітря ґрунтується на принципі випаровування вологи. Існує декілька видів систем охолодження. Найпопулярніші з них три. Перший вид систем – пряме охолодження. Цей метод охолодження в країнах Європи, США та Ізраїлі застосовують уже протягом 30 років: безпосередньо поливають тварин водою зі шланга, за допомогою душу, автоматично або вручну. За використання такого методу температура зовнішнього середовища (повітря корівника) не змінюється – влив відбувається лише на тварину. Ефективність прямого охолодження залежить від відносної вологості повітря у приміщенні. Що вона вище, то менш ефективне охолодження: за 75–85% відносної вологості ефект такого охолодження зникає.
Друга система – непрямого охолодження, тип fog (водою під високим тиском). Працює вона за певним принципом: системою трубопроводів, які закріплені на стінах приміщення або стійках, подається вода під високим тиском (70 Бар). За допомогою спеціальних форсунок вона розпилюється у корівнику. Найдрібніші частки води випаровуються в нагрітому повітрі, відбираючи при цьому тепло,й охолоджуючи тим самим повітря приміщення.
За правильного розрахунку і монтажу системи високого тиску можна досягти зниження температури повітря в приміщенні на 4–7°С. Така система розпилює воду краплями діаметром до 0,2 мм.
Інший тип системи – mist із дещо іншим типом форсунок, які розбризкують краплі діаметром від 0,02 до 0,05 мм. Слід лише зауважити, що обидві системи, попри високу ціну, дуже ефективні та набули неабиякої популярності в багатьох країнах світу.
Існує ще один, новий тип системи непрямого охолодження, що працює під низьким тиском (до 3 Бар). Принцип роботи такої системи аналогічний попереднім. Але в системі низького тиску краплі води мають великий розмір і тому потрібно встановлювати спеціальні вентилятори, які б могли розпилювати такі краплі у повітрі. Ці вентилятори розміщують за певним порядком.
Загалом, обрати місце для розташування обладнання систем вентиляції не так просто. Форсунки слід монтувати вздовж кормового столу, а вентилятори – уздовж стійл та проходів. Адже найефективніше охолодження корів – під час споживання ними корму або відпочинку.
У корівниках нового типу (із висотою конька 11–15 м) можна встановити третю систему охолодження повітря – стельові вентилятори. Вони перемішують повітря вертикально, а кількість обертів і напрямок руху за потреби можна легко змінити (підняти потік охолодженого повітря вгору або опустити долу).
Майже кожну систему охолодження зазвичай встановлюють в уже існуючу конструкцію приміщень. Однак на принцип роботи вентиляторів конструкція приміщення все-таки впливає, а найбільше коньок, стіни і штори. До того ж будь-яка система охолодження повітря може бути частково або повністю автоматизованою.
Ефективність роботи систем прямого і непрямого охолодження різниться за впливом на температуру тіла тварини. Так, система прямого охолодження має найвищу ефективність – 96%, із форсунками та низьким тиском – 94, а самі вентилятори – 88%. Окупність таких систем також різна, наприклад, система непрямого охолодження під низьким тиском окуповується за 2,5 роки (в приміщенні на 400 гол. дійного стада).
До речі, під час виведення деяких порід ВРХ стрес-фактори зовнішнього середовища відіграють роль стимуляторів або тренажерів розвитку потрібних господарсько-корисних ознак та захисних властивостей організму: стійкості до певних стресових умов, фізичної витривалості, добрих відтворних властивостей. Так, однією з таких стресостійких порід худоби вважають симентальську.
