Погода травня сприяла активному розвитку озимої пшениці, не заважала живленню фітофагів та ентомофагів на Сумщині. Але, на щастя, не виправданим виявився прогнозований спалах хвороб грибної етіології на озимині.
Тетяна Рожкова, канд. біол. наук (Україна)
Травень виявився нетиповим не лише для аграріїв Сумщини, але й для всієї країни загалом. Землероби вже звикли до сухого та спекотного травня. А тут упродовж місяця майже щоденні зливи із грозами та блискавками заважали вийти у поле. Відтак дуже важко було спланувати роботу. Але озима пшениця розвивалась і наприкінці місяця вже заколосилась…
Катаклізми природи у травні
Цьогорічна травнева погода на Сумщині трохи відрізнялась від попередніх років, але ця різниця не була такою вже аномальною. Тож ми, як зазвичай, проаналізували погодні умови цього місяця, який виявився дощовим із середньою температурою повітря, нижчою за попередні п’ять років (табл. 1).
Утім, хоча кількість дощових днів цьогоріч була найбільшою за останні п’ять років, за сумою опадів цей рік навіть поступився 2015 р., коли випало 133 мм. Середня температура то підвищувалась, то знижувалась протягом місяця. Більшість опадів випало, починаючи із ІІ декади травня.
І декада травня була найсухішою, за цей період випало 9,8 мм опадів, водночас зафіксували й найнижчу температуру місяця – 5,4°С (2.05). Середня температура декади становила 13,8°С. У ІІ декаду травня випало 50 мм опадів за 8 днів. 17.06 зафіксували найбільшу кількість опадів – 17 мм. Максимально дощовою та теплою виявилась ІІІ декада травня, коли за 9 днів випало 52 мм опадів, зафіксували найвищу температуру місяця – 25,6°С (29.05), а середня температура повітря становила 16,6°С.
Травневий розвиток озимої пшениці
У травень рослини озимої пшениці ввійшли із трьома вузлами кущення та заввишки близько 30 см. Упродовж місяця значно розвинулась вегетативна маса. Рослини стрімко росли, маючи яскраве зелене забарвлення. Для фотосинтезу кількості сонячної активності виявилось достатньо. За місяць закінчилась фаза трубкування і почалося колосіння рослин. Сформувався великий яскраво-зелений прапорцевий листок. 12.06 висота рослин становила у середньому близько 70 см. А під кінець травня озима пшениця була заввишки понад 100 см. Цього року маємо значний розвиток вегетативної маси. Зливи та сильний вітер призвели до вилягання рослин, отже, за таких умов не завадило б застосувати регулятори росту з ретардантною дією. На ринку маємо значний спектр таких препаратів різних фірм та механізмів дії: Хлормекват-Хлорид 750, Центрино, Стабілан, Ретацел, Моддус, Перфект, Кальма, Медакс® Топ, Церон, Контролер, Компосан Екстра та Tерпал.
Де прогнозований спалах хвороб?
Майже щоденні дощі, наявність крапель на листі – такими були умови розвитку пшениці впродовж травня. Листя ще не встигало повністю висохти, як розпочинався новий дощ. Тож не дивно, що такі погодні умови мали б сприяти активному розвитку хвороб на озимій пшениці. Але чи так це було?
На початку травня (6.05) зафіксували розвиток ецідіальної стадії спороношення на барбарисі, де з верхнього боку листків утворилися спермогонії із спермаціями, а з нижнього – були добре помітні еції. Та, на щастя, зараження рослин пшениці еціоспорами протягом місяця збудником стеблової іржі (Puccinia graminis Pers.) не відмітили.
У цей період серед нормально розвинутих рослин особливо виділялись ті, що мали яскраво-жовте листя, посилено кущились, були недорозвиненими порівняно з іншими. Такі симптоми на рослинах зафіксували ще у квітні після масового заселення та активного живлення смугастої блішки і п’явиць. Зазвичай так проявляються вірусні та мікоплазмові хвороби пшениці. Проте за симптомами діагностувати збудника неможливо, позаяк вірусні хвороби на пшениці проявляються дуже схоже, тому потребують спеціальних методів визначення.
Нині у світі відомо 88 вірусів, які можуть уражувати зернові культури, із них 39 поширені в Європі. В Україні на зернових культурах найчастіше виявляють 11 вірусів, що належать до різних таксономічних груп та передаються різними шляхами, п’ять із них лише – через ґрунт (ґрунтовий гриб Polymyxa graminis). Інші шість поширюються у природі різними способами, причому є такі, що здатні передаватись лише одним: вірус жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ), вірус карликовості пшениці (ВКП), вірус російської мозаїки озимої пшениці (ВРМОП) та вірус штрихуватої мозаїки ячменю (BШМЯ). Інші патогени можуть мати декілька способів передавання, наприклад вірус смугастої мозаїки пшениці (ВСМП) та вірус мозаїки бромусу (BMБ) (Г. Снігур, В. Поліщук, О. Коваленко, 2013).
Майже стовідсотково поширився септоріоз на озимій пшениці. Спостерігали такі особливості перебігу хвороби: нижнє листя повністю відмерло за причини ураження грибом Septoria tritici Rob. et Desm., його поверхня вкрилась пікнідами патогену, плями почали з’являтись уже на другому ярусі рослин, поступово вкриваючи поверхню листя. За сильного розвитку хвороби плями поволі вкрили поверхню листка, який починав відмирати (із кінчика). Отож спостерігали поступове переміщення гриба із нижнього листя вгору, проте наразі плями дістались лише до середини рослин.
Інші хвороби протягом травня на озимій пшениці не розвивались. Найважливіше те, що будь-яких симптомів на прапорцевому листку та листі верхніх ярусів не було, що позитивно вплине на якість та кількість майбутнього врожаю.
Комах не так легко змити постійними дощами!
Видовий склад фітофагів на початку травня залишався майже таким, як і в кінці квітня, але їхня кількість значно зменшилась. Смугасті блішки продовжували своє живлення, зіскрібаючи паренхіму листка з верхнього боку у вигляді видовжених невеличких смуг. Імаго п’явиць синьої (Lema lichensis Voet.) та червоногрудої (Oulema melanopus L.) вигризали наскрізні видовжені отвори.
Після середини травня ситуація докорінно змінилася, оскільки на деяких рослинах відмітили початок колосіння.
Нарешті до озимої пшениці дісталися спеціалізовані клопи: клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.) та елія гостроголова (Aelia acuminata L.). Розвиток цих шкідників на Сумщині не має ще таких негативних наслідків, як на Півдні України. Особини шкідливої черепашки відрізнялись за забарвленням. Одне імаго мало темне забарвлення і було брудним, інше – типового коричневого кольору. Клоп шкідлива черепашка – комаха із неповним перетворенням, яка протягом року розвивається в одному поколінні. На зернових шкідник живиться близько трьох місяців за рік. Решту часу він перебуває у місцях зимівлі: в лісах, лісосмугах і садах під опалим листям. Імаго елії гостроголової переміщувались у середніх ярусах рослин озимої пшениці, де вони живились, спарювались та відкладали яйця. Їхня чисельність на цьому етапі розвитку рослин не перевищила ЕПШ.
Також відмітили значну кількість імаго пшеничного трипса (Haplothrips tritici Kurd.): на кожному стеблі було 2–3 особини фітофага. Доросла комаха темно-коричневого майже чорного кольору завдовжки до 2 мм. Скупчувалися вони здебільшого у піхвах прапорцевих листків. Трипси пошкоджували колоскові лусочки, квіткові плівки, остюки. Пошкодження прапорцевого листка у його основи може призвести до скручування, що перешкоджатиме подальшому виходу колосу. Після живлення самиці відкладають яйця купками по 4–8 шт. на колоскові лусочки й стрижні колоса із яких згодом відроджуються личинки, що шкодитимуть пізніше. Плодючість – 23–28, максимально – до 50 яєць. Через 6–7 днів із яєць виплоджуються личинки, які живляться соками зерна й колоскових лусочок. Личинка блідо-червона завдовжки 1,4–1,8 мм. Підвищена кількість фітофага може спричинити появу плюсклого зерна і зниження його маси. В травні чисельність пшеничного трипса не перевищувала ЕПШ, але другим критичним періодом для обліку його чисельності буде фаза молочної стиглості, коли ЕПШ дорівнюватиме – 40–50 личинок на один колос.
На молодих тканинах рослин відмітили появу крилатих особин попелиць. Найчастіше їх виявляли на рослинах, де вже був колос, оскільки саме він був їхньою метою. Тобто у цей час почалося активне заселення рослин крилатими самицями-розселювачками.
Найчисельнішими із ентомофагів цього місяця виявились жуки із родин Coccinellidae та Cantharididae, а також хижі павуки. Із середини травня з‘явилося багато жуків Cantharis obscura L., які є досить активними хижаками. Вони мають чорні надкрила без металевого блиску. Частина черевця, основа вусиків, передня частина голови – руді. Передспинка червона або руда, із темною плямою біля переднього краю (іноді її може не бути або вона нечітка), тіло вкрите короткими волосками, довжина 11–15 мм. Імаго та личинки можуть живитися попелицями, кокцидами, личинками мух, жуків та їхніми яйцями. Серед кокцинелід виявили 2 види: семи- (Coccinella septempunctata L.) та чотирнадцятикрапкове (Propylea quatuordecimpunctata) сонечка.
Правила «чесної» конкуренції
У травні у посіві озимої пшениці сформувалося найчисельніше видове різноманіття бур‘янів. Серед них домінуючими видами були калачики маленькі (Malva pusilla Smith.), лобода біла (Chenopodium album L.), щириця звичайна (Amarantus retroflexus L.), падалиця гречки. Сходи лободи та щириці з’явилися ще у квітні, але активно розвинулись лише у травні. А найбільше бур´яни розрослись там, де рослин пшениці не було.
Деякі види бур’янів у травні почали цвісти (зокрема ті, які ростуть не між рослинами пшениці, а у незатінених місцях): грицики звичайні, талабан польовий, падалиця гречки.
Пшениця стримувала розвиток багатьох бур‘янів, але ми відмітили декілька видів, які здатні конкурувати із нею – осот щетинистий, підмаренник чіпкий, сокирки польові. Ці рослини встигли наростити значну вегетативну масу і деякі мали висоту таку саму, як у пшениці.
