Ольга Башинська, завідувач сектору фітосанітарного контролю й аналізу ризиків Держветфітослужби України
В еру сучасних технологій у багатьох регіонах перенасичення ґрунтів залишками пестицидів та іншими небезпечними речовинами є актуальним для отримання врожаїв без застосування стандартних засобів захисту рослин або за використання їх меншої кількості. Крім цього, захист рослини за допомогою фітозасобів для вирощування якісних та безпечних продуктів харчування в органічному сільгоспвиробництві незамінний.
У ході еволюції, постійно «воюючи» з шкідниками і хворобами, рослини набули до них стійкості та почали виробляти захисні властивості: неприємний запах, стали непридатними для споживання, отруйні тощо. Захисні речовини містить переважна більшість рослин, інакше їх би давно знищили численні рослиноїдні тварини. Ці речовини відносяться до різних класів хімічних сполук, одні є відносно простими, інші – більш складними. Одна і та сама рослина зазвичай може містити кілька речовин, що діють як пестициди. Їхня концентрація може змінюватись залежно від умов зростання й фази розвитку рослини.
Короткий опис основних антибіотичних речовин, які негативно впливають на шкідливі для рослин організми, подано у таблиці.
Шкідливі речовини, які містяться у рослинах
Базилік духмяний (Осimum basilicum L.)
Однорічна трав’яниста рослина родини Губоцвітих, цвіте з червня по жовтень. Діючі речовини базиліку – ефірні олії, в складі яких міститься евгенол. Інсектицидну дію мають листки, в яких його концентрація найбільша. Використовують проти попелиць і павутинного кліща. Збирають надземну частину рослини до цвітіння. Для приготування настою: емальоване відро наполовину заповнюють висушеними рослинами, заливають 10 л теплої води і настоюють дві доби.
Гірчиця
Під цією назвою автор має на увазі гірчицю білу (гірчиця англійська, гірчиця звичайна) (Sinapis alba L.) і гірчицю салатну (гірчиця сарептська) (Brassica juncea L.).
Її насіння містить жирні олії й глікозид синігрин. Триглікозиди наявні в усіх частинах рослини, найбільше їх сконцентровано у плодах. Токсичну дію мають ефірна гірчична олія і глікозид синігрин (інсектицидні властивості). Використовують проти попелиць, трипсів, павутинного та полуничного кліщів, слимаків і клопів.
Заготовляють насіння, яке подрібнюють на порошок, попередньо висушивши. Водна суспензія порошку гірчиці білої в концентрації 20 г/л води за контактного застосування є токсичною для попелиць і слимаків.
Варіанти настоїв: 1. 30–40 г фабричного порошку гірчиці розчинити в 1 л води і настоювати дві доби в щільно закритому посуді. Перед застосуванням розвести водою (1:1 – 1:4).
2. 10 г порошку з насіння салатної гірчиці настояти в 1 л води в щільно закритому скляному або емальованому посуді дві доби, відфільтрувати. Робочий розчин: 150–200 мл гірчичного концентрату на 800–850 мл води.
3. 60 г порошку розчинити у 20 л води, настоювати три доби (проти кліщів і попелиць).
Ялина європейська, смерека (Рісеа аbiеs Каrst.)
Вічнозелене хвойне дерево. Використовують проти попелиць, білокрилок, трипсів, павутинного кліща, щитівок і червчиків.
Для захисту рослин беруть промисловий порошок хвої (хвойний концентрат) або свіжу хвою (препарат готують також із молодих пагонів).
2 ст. ложки концентрату (або порошку) настоюють в 10 л води (дає хороший результат проти сисних шкідників). Або готують відвар: 1 частину подрібнених молодих пагонів із хвоєю додають у 2 частини води, кип’ятять 5 хв, охолоджують та проціджують, використовують, розбавивши водою: 1х3.
Цибуля звичайна (цибуля ріпчаста) (Allium cepa L.)
Багаторічна цибулинна рослина родини Лілійних. Рецептів використання її в боротьбі зі шкідниками рослин відомо безліч. Застосовують проти попелиць, трипсів, павутинного, полуничного і томатного кліщів, щитівок та червчиків, метеликів, вуховерток (щипавок), морквяної мухи, клопів, а також фітопатогенних грибів і бактерій.
Інсектицидні властивості має листя, та лушпиння. цибулі, їх краще заготовляти звимку.
Варіанти настоїв: 1. 200 г сухого лушпиння заливають 10 л теплої води, настоюють 4–5 днів, проціджують, обприскують проти попелиць двічі-тричі з інтервалом у 5 днів. Ефективний також проти павутинного кліща.
2. Відро до половини заповнюють сухим лушпинням, заливають 10 л гарячої води і настоюють 1 добу. Перед застосуванням розводять у пропорції 1:2 водою. Ефективний проти попелиць, інших сисних шкідників, а також рослиноїдних клопів.
3. 300 г неочищеної ріпчастої цибулі пропускають через м’ясорубку, настоюють 1,5 – 2 доби в 10 л води, проціджують, додають 30 г господарського мила. Використовують проти попелиць, павутинних кліщів, листоблішок.
Жовтець їдкий (Ranunculus acer L.)
Багаторічна трав’яниста рослина родини Жовтецевих. Цвіте, починаючи з травня, все літо. Містить лактони (протоанемонін), флавоноїди, глікозид ранункулін. Жовтець використовують для боротьби із попелицями, щитівками і червчиками. Водночас рослина є отруйною.
Збирають під час цвітіння листя й квітки, які мають інсектицидні властивості.
Для обробки 1 кг надземної частини рослин 1–2 доби настоюють у 10 л води. Після проціджування додають 40 г мила. Відвар готують так: 0,5–1 кг рослинної сировини (листя і квітки) на 10 л води, додають розчин мила із розрахунку 0,5%.
Нагідки лікарські (календула лікарська) (Calendula officinalis L.)
Трав’яниста однорічна квіткова рослина родини Айстрових заввишки 20–50 см. Цвітуть нагідки в червні – вересні. Їх можна сіяти між томатами і суницями, це відлякує ґрунтових нематод, а також кліщів та метеликів. Нагідки не слід вирощувати по сусідству з огірком, оскільки вони можуть поширювати вірусні хвороби огірків.
Квіткові кошики календули містять ефірну олію, що надає квіткам приємний запах, смоли, незначну кількість алкалоїдів. Нагідки використовують проти попелиць, павутинного, полуничного і томатного кліщів, метеликів, стеблової нематоди, а також проти збудників грибних та бактеріальних хвороб рослин.
Збирають квіткові кошики (іноді листки). Настоюють 200 г квіткових кошиків із насінням 5 діб в 10 л води; або 1 кг листової маси 1–2 доби у 10 л води.
Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale Web.)
Багаторічна рослина родини Айстрових. Містить три сполуки, що відносяться до терпенів (у т.ч. тараксерол), інулін, ефірну олію. Використовують проти попелиць, павутинного, полуничного і томатного кліщів, метеликів, південної галової нематоди. Заготовляють зелене листя й коріння. 200–400 г подрібнених коренів або 400–600 г подрібнених свіжих листків настоюють 2–3 год у 10 л води, і в цей же день використовують для обприскування (настої з коренів токсичніші). 2–10% водний настій, отриманий із сирої біомаси, має добру нематоцидну дію (проти галової нематоди).
Перець стручковий пекучий (Capsicum annum L.)
Городня культура родини Пасльонових. У плодах пекучих сортів міститься алкалоїд капсаїцин (що зумовлює гіркий смак) і ефірні олії. Використовують проти попелиць, білокрилок, трипсів, павутинного, полуничного й томатного кліщів, метеликів, слимаків.
Для інсектицидних цілей використовують плоди пекучих сортів, які настоюють 1–2 доби (1 кг сирих або 0,5 кг сухих/10 л води), у такому самому дозуванні можна прокип’ятити протягом 1 год; або 100 г плодів тримають 2 год у 10 л води (добре діє проти гусениць метеликів 1–3 віків).
Полин гіркий (Artemisia absinthium L.)
Багаторічна трав’яниста рослина родини Айстрових. Цвіте у другій половині літа. Препарати з полину можуть бути токсичні для ентомофагів. Тому їх радше застосовувати у першій половині вегетації, поки чисельність паразитичних комах незначна. Листя полину містить ефірні олії, глікозиди (абсинтин) і ще багато фізіологічно активних речовин, які й надають рослині інсектицидних властивостей. Використовують проти попелиць, білокрилок, трипсів, павутинного, полуничного і томатного кліщів, метеликів, хрестоцвітих блішок.
Під час цвітіння або відразу після нього збирають листя й верхні частини рослин. Препарати на основі зібраних до цвітіння рослин менш ефективні.
Повністю заповнене відро із подрібненою рослинною масою полину заливають водою, доводять до кипіння і варять упродовж 30 хв. Після чого додають 30–40 г мила і проціджують. Робочий розчин готують у розрахунку: 1 частина відвару/3 частини води залежно від потреби.
Тютюн (Nicotiana)
Рід рослин родини Пасльонових. До діючих речовини тютюну відносяться алкалоїди: анабазин, нікотин. Препарати виготовлені з тютюну використовують проти багатьох видів шкідливих організмів, як-от: попелиць, білокрилок, трипсів, павутинного, полуничного і томатного кліщів, щитівок та червчиків, метеликів, хрестоцвітих блішок, морквяної мухи, слимаків, клопів.
Використовують листя, стебла, відходи після пасинкування, а також усі шматочки листя і пил, що утворюються під час сушіння.
Тютюновим пилом та розмеленими сухими листками і стеблами обпилюють овочеві культури проти земляних блішок і слимаків. Для обпилювання також застосовують тютюновий пил у суміші з гашеним вапном або золою (1:1). Пил під час зберігання в герметичній упаковці швидко втрачає токсичність. Натомість концентрати слід зберігати у герметично закритому посуді, в темному прохолодному місці, розбавляючи водою безпосередньо перед застосуванням.
Настої з тютюнового пилу: 1. 1 вагову частину пилу заливають 10 частинами теплої води і настоюють 2–4 год, періодично перемішуючи. Перед застосуванням розбавляють 3 частинами води.
2. 1 вагову частину пилу заливають 10 частинами теплої води і настоюють добу. Перед застосуванням розчиняють водою з розрахунку 40 г настою на 1 л.
Настої з частин рослин: 1. 400 г висушеної сировини (або сухих відходів) подрібнюють і настоюють дві доби в 10 л води. Потім настій проціджують, ретельно віджимають. Для отримання робочого розчину в настій додають воду, доводячи до 10 л (проти попелиць, трипсів, гусениць лускокрилих).
2. 1 кг листя, стебел і відходів настоюють 1–2 дні в 10 л теплої води (проти попелиць).
Деревій звичайний (Achillea millefolium L.)
Багаторічна трав’яниста рослина родини Айстрових заввишки 20–80 см. Цвіте з початку червня до середини жовтня. Уся рослина (особливо квітки) має сильний приємний аромат, зумовлений наявністю ефірної олії. Діючі речовини – складні ефірні олії: цинеол, карофілен (у листках і суцвіттях їх до 0,8%); алкалоїд ахілеїн, низка кислот, спирти.
Збирають на початку цвітіння (цвіте з червня по жовтень) усю надземну частину з прикореневою розеткою листя. Відвар деревію готують і застосовують так само як і відвар полину.
Крім того, що відвар деревію використовують проти сисних шкідників – попелиць, білокрилок, трипсів, павутинного, полуничного і томатного кліщів, метеликів, клопів, ця рослина ефективна також проти фітопатогенних грибів та бактерій.
Часник посівний (Allium sativum L.)
Багаторічна рослина родини Лілійних. У всіх органах часнику міститься глікозид алліцін. Має фунгіцидні та нематоцидні властивості. Всі сорти часнику можна використовувати проти широкого спектра шкідників: попелиць, білокрилок, трипсів, павутинного, полуничного і томатного кліщів, щитівок та червчиків, метеликів, щипавок, морквяної мухи, клопів, а також проти хвороб рослин і нематод.
Для боротьби з комахами застосовують настої й відвари із головок (зубчиків), квіткових стрілок і листя. Головки заготовляють у кінці вегетації.
Настої готують так: 1. 500 г головок перемелюють і заливають на 5 днів 3–5 л води; вичавки знову заливають водою й віджимають. Для отримання настою обидві рідини зливають і доливають водою, доводячи до 10 л. Для обприскування 300 мл настою розводять у 10 л води.
2. 100–200 г свіжих розмелених або пропущених через м’ясорубку цибулин заливають 10 л води, добре розмішують і проціджують. Використовують не настоюючи й не розбавляючи водою.
3. 100–150 г подрібненого сухого листя, стебел, лушпиння, знятого з головок, настоюють 1 добу в 10 л води. Застосовують одразу після приготування.
Зберігання пестицидів рослинного походження
Недоліком рослинних пестицидів є те, що їхні токсичні властивості на відкритому повітрі й сонці зберігаються недовго. Саме з цієї причини їх краще застосовувати безпосередньо в день приготування. Більшість відварів зберігає свою токсичність 1–2 місяці й довше, якщо їх залити гарячими у посуд (краще скляний), щільно закрити і поставити в прохолодному та темному приміщенні.
Для всіх рослинних препаратів захисту рослин варто дотримуватися таких застережень:
– на відкритому повітрі, за високої температури приготований рідкий препарат уже через 2–4 дні мутніє, починає бродити й виділяє неприємний запах, стає непридатним до застосування;
– зміна тривалості настоювання знижує ефективність настою.
Доцільно використовувати настої й відвари на початку появи шкідників, коли їхня чисельність невелика. Коли щільність популяції шкідників збільшиться, бажаного ефекту досягти не завжди вдається.
Слід враховувати, що деякі рослинні інсектициди можуть бути згубними і для корисних комах. Якщо на рослинах, які ви хочете обробити, перебуває безліч сонечок, що снують у колоніях попелиць, утримайтеся на певний час від обробок. Цілком можливо, що корисні комахи самі впораються з шкідниками й до обробок вдаватися не доведеться. Щоб уникнути отруєння бджіл та корисних комах, відвари і настої краще не застосовувати під час цвітіння рослин.
У більшості препаратів, виготовлених із рослинної сировини, немає недоліків, властивих синтетичним пестицидам, а саме: вони не накопичуються в організмі тварин і рослинах, швидко розкладаються у ґрунті, воді та на повітрі, робочі розчини, приготовані з «пестицидних» рослин, здебільшого безпечні для людини. Деякі з рослинних препаратів одночасно пригнічують ріст і розвиток фітопатогенних бактерій та грибів, тому їх можна використовувати проти низки хвороб культурних рослин.
