Олена Нінуа, Agroexpert (Франція – Україна)
У французів естетика генетично закодована. Це стосується всіх сфер їхнього життя, а особливо – виноробства.
Жан-Марк Ларруде не може сказати, що він винороб у якомусь там поколінні. Для нього робити вино це пристрасть і величезне задоволення на схилі років.
Його господарство розташоване на південному заході Франції, там де мальовничі лани чергуються із густими лісами. Охайний двоповерховий кам’яний маєток у стилі кантрі потопає у трояндових і лавандових кущах.
– У мене маленька винокурня, всього 4 га виноградників. Я чув, що в Україні вони значно більші, – посміхається Жан-Марк. – Проте моє господарство входить до переліку контрольованих географічних назв, це означає, що я маю власне технічне завдання та затверджені умови, яких повинен чітко дотримуватися. Це стосується і сортів, і показників урожайності й інших технологічних аспектів. Вирощую сорти Таннат, Каберне-фран, Каберне-совіньйон (червоні), Пти Мансанг і Гро Мансанг (білі). Всі вони місцеві. Таннат – мій найулюбленіший сорт винограду серед червоних. А стосовно білих – то наші місцеві сорти, як на мене, найсмачніші. Цього року я переходжу на органічне виробництво. Це важче з точки зору обмежень, продукції виходить менше і з’являється додатковий контроль. Перехідний період триватиме 3 роки. Лише на 4-й урожай я отримаю сертифікат.
Ми йдемо на оглядини виробничих потужностей. Гордість месьє Ларруде – дуже ефективне обладнання для винофікації останньої генерації. Чани заввишки три метри мають регульовану температуру. Власне, там соковита ягода і перетворюється на вино. Під час винофікації до чанів у мікродозах подається кисень. Це відбувається після бродіння. Кисень допомагає розкрити смак вина. Аби зрозуміти, як змінюється цей смак і скільки потрібно додавати кисню, вино слід куштувати протягом місяця-двох.
Після чанів вино близько року витримують у дубових діжках. Постійно низька температура не підтримується. Погріб Жана-Марка маленький. Вихід вина на його господарстві не має перевищувати 5000 л/га. Жан-Марк з гектара отримує 3500 л. Кожна діжка місткістю 500 л. Її вистачає на 5 років. У його погребі нині перебуває 14 діжок. Щороку він купує 3 нових діжки, аби замінити ними старі. В одну й ту саму діжку наступного року можна наливати інше вино. Діжки миють та чистять за допомогою спеціального чистильного обладнання. Все робиться стаціонарно.
Пан Ларруде співпрацює з консультантами та наймає сезонних робітників, решту роботи намагається робити самотужки. Люди йому потрібні в сезон збирання винограду – 10 офіційно найманих осіб протягом чотирьох днів.
Досить поглянути в очі Жана-Марка аби зрозуміти, що він охоплений майже дитячим захватом щоразу, коли розповідає кому-небудь про свою справу. Поважно, по-господарськи він веде нас дегустувати вина. Всі вони надзвичайно смачні, адже … старанно добирає ягоди, відкидає некондиційні. Для кожного вина потрібна своя ступінь стиглості й розмір ягоди. Серед його клієнтів є приватні особи, ресторани, рітейли, що, певно, викуповують дуже маленькі партії, порівняно з тим, що вони можуть продати. Окрім цього, Жан-Марк експортує свої вина у Канаду, Німеччину, Бельгію, Польщу. Особисто я була б його клієнтом в Україні, адже в ці вина неможливо не закохатися. Особливо вражає смак рожевого вина, котре він подарував усім охочим. У цьому смаку, очевидно, душа всієї Франції і самого гостинного Жана-Марка Ларруде. І це мене зігріває, коли я відкорковую його тут, у далекій Україні….
