Ремонтантність кукурудзи у силосних гібридів

0

Сергій Красновський, продукт-менеджер, Дмитро Ковальчук, продукт-спеціаліст, відділ кукурудзи та олійних культур, ТОВ «КВС-Україна»

Ремонтантні гібриди залишаються зеленими аж до накопичення максимальної кількості сухої речовини в зерні та у рослині, що слугує основним джерелом енергії для тварин. Це сприяє отриманню високоякісного силосу. Як ми переконались у 2015 р., ремонтантність – це ще й додатковий інструмент убезпечення від впливу природних чинників, в першу чергу – посухи.

Кукурудзяний силос є одним із найважливіших інгредієнтів раціону молочних корів. Його якість залежить як від особливостей гібрида й технології його вирощування, так і від вчасного збирання та правильної його заготівлі.

Обираючи гібриди силосної кукурудзи, потрібно звертати увагу не лише на врожайність, вміст крохмалю, але і на енергетичну цінність, показник перетравності кукурудзяного силосу загалом. Тобто на ефективність використання всієї рослини – NDF нейтрально-детергентної клітковини (НДК). Існують великі розбіжності у перетравлюваності різних гібридів кукурудзи. Є гібриди, що містять 35% НДК, а є – 65%. Якісний силос можливо отримати тільки за правильно дібраних гібридів кукурудзи насамперед ремонтантних. Що ж дає ремонтантність і яке її значення під час вибору гібрида на силос? Власне, ремонтантність є визначальною ознакою під час вибору силосного гібрида. Гібрид звичайного типу (неремонтантний) не може забезпечити добрі якісні показники силосу, оскільки листостеблова маса на момент молочно-воскової стиглості висихає, особливо за надзвичайно посушливих умов.

Потрібно також пам’ятати, що основна енергія (80–85%) надходить із качанів кукурудзи і лише 15–20% – зі листостеблової маси. Для того щоб дочекатися накопичення сухої речовини в качані до рівня 50% (оптимальне накопичення енергії), листя і стебло слід зберегти достатньо вологими (до 80%). Їхня перетравність так само має бути на високому рівні, а достатній вміст вологи сприятиме ліпшому утрамбовуванню й консервуванню зеленої маси. А за використання гібридів звичайного типу це неможливо. Адже тільки гібриди ремонтантного типу зберігають листки і стебла зеленими й соковитими аж до настання фізіологічної стиглості.

Ремонтантність кукурудзи у силосних гібридів

Які групи стиглості обирати

Сьогодні потенціал ранніх гібридів настільки високий (до 60–70 т/га зеленої маси), що особливої прив’язки до ФАО і регіону вирощування немає. Насамперед звертають увагу на забезпечення господарства технікою (щоб кукурудзу можна було зібрати в оптимальній фазі) та кліматичні умови. Так, наприклад, в посушливих регіонах ми навпаки рекомендуємо вирощувати гібриди із меншим ФАО (щоб уникнути спеки на момент наливання зерна – основного джерела енергії). А от у північних регіонах висівати середньоранні, середньостиглі та середньопізні гібриди варто за потреби конвеєрного збирання. Орієнтовні дати достигання гібридів залежно від ФАО можна розрахувати, маючи багаторічні температурні дані конкретного регіону. Таким чином, кожен, знаючи пікові температурні режими у своїй зоні вирощування, може обрати для себе гібрид, який не піддаватиметься негативному впливу спеки. Досить зручну модель розрахунку і таблицю необхідної суми ефективних температур пропонує Інститут ARVALIS (Франція).

Розрахунок необхідних температур

Тож які дані потрібні, аби розрахувати суму ефективних (вище 6°С) температур? По-перше, варто знати середньодобову температуру, потім від неї відняти 6°С і отримаємо ефективну температуру:

ефективна = tсередня – 6°С

Такий розрахунок проводимо по кожному дню і отримані значення додаємо. Гібриди залежно від ФАО матимуть різну потребу у сумі ефективних температур. Орієнтовна сума ефективних температур, необхідна для достигання гібрида на силос, залежно від ФАО представлена у таблиці.

Необхідна сума ефективних температур

ФАО гібрида кукурудзи Сума ефективних температур (°С) до настання 32% СР
200-240 1340-1410
240-280 1390-1460
280-330 1460-1540
330-380 1530-1600
380-420 1600-1670

 

ФАО для зернової та силосної кукурудзи

В Україні немає розбіжності за ФАО одного і того самого гібрида за його використання на різні цілі – на зерно чи силос. ФАО гібрида ми визначаємо за кількістю днів (сумою ефективних температур) до настання фізіологічної стиглості – появи чорного прошарку на місці кріплення насінини до стрижня. Тобто фактично ми визначаємо ФАО гібрида кукурудзи для вирощування на зерно.

Хоча різне ФАО на зерно та силос для одного і того самого гібрида, наприклад, існує у Німеччині. В цій країні ФАО визначає Інститут експертизи сортів на основі дворічних даних під час реєстрації гібрида. До 1998 р. у них також було одне ФАО для гібрида, який використовували як на зерно, так і на силос. Проте пізніше прийняли рішення розподіляти ФАО залежно від таких показників – вологовіддача та накопичення сухої речовини. За вирощування кукурудзи на зерно основним показником для визначення ФАО є вологовіддача гібрида, а на силос – кількість днів до накопичення 32% сухої речовини. Тому в Німеччині існують так звані гібриди-еталони із визначеним ФАО і всі нові гібриди кукурудзи порівнюють із ними. Один й той самий гібрид може мати різне ФАО під час вирощування на силос та на зерно. Скажімо, маючи добру вологовіддачу в кінці вегетації завдяки сортовим особливостям (легке відкривання обгорток качана, швидке висихання обгорток тощо) він матиме нижче ФАО. А за кількістю діб до накопичення сухої речовини 32% – на рівні інших. Так, різниця у ФАО зазвичай є не більшою за 20 одиниць. Тобто за вирощування на зерно гібрид може мати ФАО 210, а на силос – 230.

Ремонтантність кукурудзи у силосних гібридів

Яку роль відіграє ремонтантність у ФАО гібрида?

Фактично, за вирощування на зерно – жодної. Ремонтантність – це здатність рослини зберігати вологими та зеленими вегетативні органи рослини (листки, стебло), а не зерна. Сучасні гібриди кукурудзи селекції KWS поєднують у собі ремонтантність і швидку вологовіддачу. Характерною особливістю таких гібридів є сухі обгортки качана на момент достигання, які до того ж відкриваються, що сприяє добрій вологовіддачі.

Обираючи гібрид для використання на силос, однозначно потрібно звертати увагу на його ремонтантність. Ремонтантні гібриди залишаються зеленими (стебло та листя) аж до накопичення максимальної кількості сухої речовини в зерні та в рослині загалом, що слугує основним джерелом енергії для тварин. Це сприяє отриманню зеленої маси високої якості, яка краще силосується та зберігається.

Власні дослідження KWS щодо посухостійкості гібридів

Звісно, дослідження, пов’язані з посухостійкістю ми проводили не один рік. Висновки однозначні – ремонтантні гібриди мають значну перевагу порівняно із гібридами звичайного типу. У ремонтантних гібридів подовжений термін накопичення сухих речовин і фотосинтез відбувається у повному обсязі до настання фізіологічної стиглості. А звичайні гібриди передчасно висихають та як наслідок – мають неналите зерно із низькою масою тисячі насінин. Це особливо важливо у регіонах, де існує ризик повітряної посухи.

Актуальність ремонтантних гібридів підтверджується щороку, оскільки вплив посухи ми відчуваємо вже протягом кількох останніх років. До того ж регіони її впливу дещо змінюються і посуха з’являється у нових місцях.

Урожайність зеленої маси та вихід енергії

Урожайність зеленої маси пов’язана насамперед із ФАО гібрида. Зі зростанням ФАО збільшується й урожайність, звісно, за сприятливих умов. Що стосується потенціалу, то гібриди із ФАО 200–280 (РОНАЛДІНІО ФАО 210, ЕМІЛО ФАО 250) мають його на рівні 55–65 т/га зеленої маси. Гібриди із ФАО 290–350 – 75–80 т/га (БОГАТИР ФАО 290, КВС 381 ФАО 350), а із ФАО 360–450 (КАРІФОЛС ФАО 380) – понад 80 т/га зеленої маси.

Щодо виходу енергії, то тут ситуація інша. Адже вихід енергії залежить суто від особливості певного гібрида, а не від ФАО. Вихід енергії буде більшим у тих гібридів, які мають високий відсоток вмісту качанів у зеленій масі (бажано не менше 50%).

На цей показник досить суттєво впливає фаза збирання. Якщо гібрид зібрати до настання оптимальної фази (молочно-воскова стиглість або вміст сухої речовини у рослині 32–35%), то, відповідно, і вихід енергії буде меншим.

Яким був 2015 рік для ремонтантних гібридів

Минулий рік був сприятливим для ремонтантних гібридів насамперед у північних регіонах та центральній частині України – Чернігівській, Сумській, Київській, Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій областях. У тих регіонах, де зазвичай фермери побоюються ремонтантності, за їхніми словами, через погану вологовіддачу. Але ті, хто випробував ці гібриди спочатку на демоділянках, а потім і на товарних посівах, пересвідчились торік, що різниці немає, а цього року були у виграші. Водночас як сусіди отримали врожайність зерна на рівні 4–5 т/га, господарства, що висіяли ремонтантні гібриди кукурудзи, зібрали по 7–8 т/га. Такі результати були отримані з гібридами – КІНЕСС ФАО 210, РОНАЛДІНІО ФАО 210, ЕМІЛІО ФАО 250. Ремонтантність – це додатковий інструмент убезпечитись від впливу природних чинників, в першу чергу – посухи.