Франц Гандлєр,Манфред Надлінґер,Крістіан Рехберґер(Візельбурґ);Альфред Пьоллінґер-Цирлєр(«Раумберґ-Ґумпенштайн»);Йоханнес Паар (шеф-редактор Landwirt), Австрія
Разом із нашими досвідченими й незалежними партнерами з Навчального закладу
Візельбурґа, закладу «Раумберґ-Ґумпенштайн», AUVA та SVS ми впродовж майже всього
сезону перевіряли 6 різних рулонних пресів. Три водії-випробувачі з команди Landwirt пресували сінаж з другого до останнього укосів, а також солому.
Шість кандидатів на тестування
Під час вибору кандидатів на тестування й їхнього обладнання ми зробили акцент на сінажі. Відповідно до ситуації на австрійському і південно-німецькому ринках група експертів обрала 14 марок від 11 виробників, яких запросили долучитися до цього порівняльного тесту. Та не всі погодилися на нашу пропозицію. Причинами відмови в участі були, приміром «застарілі» машини, відсутність потрібної техніки, зупинка виробництва через пандемію та ін. Deutz-Fahr, Fendt, John Deere, Kuhn, Massey Ferguson і P ttinger наприкінці червня (на жаль, затримку зумовив спалах коронавірусної інфекції), тобто на кінець сезону, надали нам по одному пресу.
Оскільки обидва преси від Fendt й Massey Ferguson однакові за конструкцією, ми тестували лише Fendt Rotana 160 VXtra. Claas та Krone відмовились брати участь у тестуванні. Тоді аналогічні машини ми отримали із ферм. На жаль, передбачений для тесту прес від Claas за день до тестування отримав суттєві ушкодження від стороннього предмету, тому ми були змушені відмовитися від нього. Від Krone у нас був Comprima V
150 XCPlus, оскільки остання розробка серії VariPack не призначена для сінажу.
Кількість ножів у пресів сягала від 23 до 26, теоретична довжина нарізання (тобто відстань між ножами) – від 40 до 45 мм. Лише P ttinger Impress дещо більше від інших кандидатів вирізнявся 32 ножами й відстанню між ними у 36 мм. Інші технічні дані ви знайдете в таблиці 1.
Умови випробування
У першій частині нашої серії статей ми звітуємо про результати вимірювань під час пресування сінажу в рулони. Яку щільність пресування досягли кандидати тестування на соломі, й якою була необхідна потужність, а також оцінювання наших практиків буде викладено у наступних частинах.
Для вимірювання установою з Візельбурґа головними критеріями були: необхідна потужність на вал відбору потужності, щільність рулонів та довжина нарізки. Втрату листків від обтрушування у пресах не досліджували, адже з наших минулих дослідів ми знаємо, що самі вони становитимуть менше 1% наявної в рулонах сінажу енергії (МДж) за невеликої довжини нарізки, яку саме й роблять досліджувані преси.
На результати вимірювань суттєво впливали біологічний склад, стадія розвитку рослин та вміст сухої речовини збіжжя, швидкість руху, щільність валків, а також їхня форма. Тому ці чинники визначали під час вимірювань. Також, коли під час вибору полів для досліду особливу увагу приділяли рівномірності посівів, виникала неминуча різниця в посівах. Це призвело до різниці в результатах вимірювань, не пов’язаних із технічними відмінностями досліджуваних рулонних пресів. За допомогою статистичних методів за відповідної кількості повторювань ми проаналізували, чи
різниця в результатах вимірювань може бути пояснена цими випадковими й неминучими коливаннями чинників впливу або технічними відмінностями між пресами. За наявних результатів йшлося про значиму різницю, коли ймовірність похибки для проведеного багаторазового порівняння середніх значень була менше 5%.
Під час пресування сінажу в рулони було поставлено мету: за наявних умов заготовити якомога щільніші рулони. Аби можна було порівняти преси за щільністю рулонів та необхідною потужністю, під час вимірювань ми звертали увагу на те, що середня щільність валків, середній вміст сухої речовини в кормі, обрана швидкість руху і середній потік матеріалу в прес-підбирач між собою суттєво не відрізнялися. Умови досліду вказані у таблиці 2. Усі вимірювання проводили з максимально можливим числом ножів. Номінальний діаметр рулонів ми встановили у 125 см.
Ваш фахівець із заготівлі кормів
IMPRESS зі сталою або зі змінною камерами, з обмотчиком або без.
- Максимальна універсальність у використанні: у вологих або сухих умовах
(для соломи, сіна чи силосу) - Найвища якість корму: чистий підбір, щільне пресування та унікальна
коротка нарізка із 32 ножами - Легка зміна з плівки на сітку для максимальної універсальності з різними культурами
- Надійність: технологія LIFT UP для природного потоку корму
Для визначення щільності рулонів фахівціз Візельбурґа
точно обмірювали і зважували рулони
Щільність рулонів
Виміряна середня щільність рулонів кожного преса представлена на рисунку 1. Вона розрахована в усіх пресах, була дещо меншою з другим укосом (зі специфічним значенням 183 кг/м3) за таку з третім укосом (192 кг/м3) через громіздкість матеріалу для скручування. Найбільшу різницю між другим і третім укосами ми отримали у щільності рулонів від Deutz-Fahr та John Deere. В обох параметрах прес від Kuhn тенденційно досягав найвищої щільності рулонів. На другому укосі машини
Fendt Rotana й P ttinger Impress досягли значень вище середнього. На третьому – такого показника досяг і рулонний прес від John Deere. Ці три преси, з огляду на щільність рулонів, мали середню виробничу потужність та через дисперсію даних вимірювань статистично значимо не відрізнялися від рулонних пресів ані від Kuhn, ані від Deutz-Fahr або Krone. Статистично значимою була різниця між Krone Comprima та
Kuhn, що також зображено на діаграмі.
Діаграма 1. Щільність рулонів
Необхідна потужність
на валу відбору потужності
Наступним параметром була необхідна потужність кожного преса на ВВП трактора. При цьому ми окремо вимірювали потужність на холостому ході, а також за найбільшого навантаження. Потужність на холостому ході. Найнижча потреба в необхідній потужності на холостому ході на ВВП була 3,1 кВт/4,2 к.с. у преса Fendt, найвища – у Kuhn з 9,0 кВт/12,2 к.с. Між ними розташувалися Krone Comprima (5,0 кВт/6,8 к.с.), Deutz-Fahr Vari- master (5,2 кВт/7,1 к.с.), Pttinger Impress (5,4 кВт/ 7,3 к.с.) та John Deere V461R (6,2 кВт/8,4 к.с.).
Найбільша потужність. Необхідна потужність пресів на ВВП більш-менш швидко зростала від початку заповнення відсіку для рулонів, і потім досягла відносно постійного рівня з поодинокими максимумами, що є типовим для пресів зі змінною камерою. За наповнення камери преса і початку холостої роботи рівень необхідної потужності суттєво падає. Відтак за показниками середньої
необхідної потужності всього циклу пресування рулонів складно обрати потрібний трактор. Тому для порівняння пресів використали понад 5-секундну усереднену на цьому постійному рівні найвищу необхідну потужність, а потім визначили найвищу потужність. За середнього потоку матеріалу в прес-підбирач, у розмірі 17,2 т сухої маси на год (СМ/год), середня потреба в найвищій потужності коливалась з другим укосом між 59 та 76 кВт на відповідно 80,2 і 103 к.с. (рис. 2). Найнижче значення мав Pttinger Impress, який суттєво відрізнявся від прес-підбирачів John Deere та Kuhn – останній мав найвищий показник.
Між іншими пресами різниця була незначною. На третьому укосі потреба в найвищій потужності у всіх пресів була нижчою: від 49 до 66 кВт, відповідно, від 66,6 до 89,8 к.с. через дещо меншу щільність валків, а також менший потік матеріалу (16,4 т СМ/год) і зменшену структуру корму. Значимою була різниця на третьому скошуванні лише між Deutz-Fahr Varimaster, з одного боку (низька необхідна потужність), та пресами Kuhn, John Deere, з другого (з високою необхідною потужністю).
Рис 2.Потреба в найвищій потужності на ВВП
Специфічна витрата енергії
Ми розрахували специфічну витрату енергії з середньої необхідної потужності для пресування, часу пресування і маси рулонів. Це дає змогу зрозуміти, скільки енергії потребує прес, щоб ущільнити 1 т сінажу. Цей показник також відображає співвідношення у використанні палива для ущільнення.
Як видно із рисунка 3, під час пресування другого укосу витрати були в межах від 2,3 до 3,2 кВт/т сухої речовини. Найефективніше працювали рулонні преси від P ttinger Impress і John Deere. Їхні показники були значно нижчі, ніж у пресів від Deutz-Fahr та Kuhn. Остання різниця була також значимою для Fendt Rotana й Krone Comprima.
Рис. 3. Специфічна потреба в енергії для пресування
Хоча за третього укосу виміряли вищу щільність рулонів і менший потік матеріалу, специфічна витрата енергії в усіх пресів була майже однаковою або навіть меншою, тобто різниця між пресами була статистично не значимою.
Особливо здивували низькі показники P ttinger Impress в обох укосах, адже прес мав найбільшу кількість ножів. Найвищі показники преса від Kuhn можна було пояснити тим, що відразу після початку наповнення камери преса різко зростала необхідна потужність. Але це й сприяло отриманню більш щільних рулонів у порівняльному тесті.
Довжина нарізки
Рисунок 4 показує частки окремих класів довжини із загальної довжини всіх частинок заготовленого, ферментованого сінажу. Рулонні преси від P ttinger Impress, Krone Comprima та John Deere показали найбільший відсоток часток із довжиною менше 40 мм:30, 28, 27% відповідно. Ці преси також мали найменшу відстань між ножами: 36, 42 і 40 мм (табл. 2). За часточками менше 80 мм послідовність була така ж: 72, 70 та 69%. У трьох інших пресах з відстанню між ножами 45 мм цей показних коливався між 62 і 65%. Під час розбирання рулонів вручну 4 дослідники не змогли встановити суттєвої різниці між пресами.
Якість корму
Для визначення якості корму ми взяли його проби після процесу бродіння та проаналізували в лабораторії на рівень рН, кормові компоненти, спектр кислот бродіння, вміст сирої клітковини, сирого протеїну й енергії. Щільність рулонів у всіх матеріалів для пресування була темою для інтенсивних обговорень, і у питанні з трав’яним сінажем була приведена до загального знаменника: що щільніше спресовано, то краще! Можлива максимальна щільність пресування трав’яного сінажу залежить не лише від техніки пресування, а й від структури корму (грубі чи тонкі
стебла) та вмісту в ньому сухої речовини. Ці чинники впливу, однак, мають відносно менше значення, порівняно з використанням різної техніки для пресування трав’яного сінажу – особливо тоді, коли за зазвичай однакових умов (однаковий вихідний корм) пресують валки прив’яленої маси (як у нашому досліді).
У проведеному по всій Австрії порівняльному практичному дослідженні отримали середні показники щільності рулонів майже 165 кг СР/м3 з різних камер, тоді як корм у траншеї для силосування ущільнюють майже до понад 200 кг СР/м3. Та загалом з цього не варто робити негативних висновків щодо якості сінажів у рулонах. Якість корму в менше ущільнених рулонах із хорошою ізоляцією не гірша. Та й якість корму з найменшим ущільненням з нашого досліду була на необхідному рівні.
Утім, показник ущільнення трав’яного сінажу має бути щонайменше 180 кг СР/м3. Для цього є різні обґрунтування. По-перше, за менш щільного пресування трав’яний сінаж у рулонах у разі пошкодження плівки зіпсується майже повністю, тоді як за сильного ущільнення рулонів викидають лише незначну частину поганого корму. По-друге, рулони, спресовані на 20% щільніше, потребують на 20% менше плівки. Це дає не лише фінансову перевагу господарству, а й є більш екологічним рішенням: треба буде утилізувати на 20% менше плівки. Також добре спресовані рулони залишаються певною мірою стабільними за формою, їх простіше скласти, і тому для їх
зберігання треба менше місця.
Висновки щодо пресів для сінажу в рулонах
Аналізи корму показали, що за допомогою всіх кандидатів тестування можна заготовити якісний сінаж. Але вимірювання у Візельбурґу дали часткові відмінності, які заслуговують на увагу: компактної конструкції Deutz-Fahr Varimaster вже довго присутній на ринку. У нашому досліді його показники лежали переважно в середньому діапазоні. Fеndt перебував здебільшого на верхівці, але жодного разу не потрапив на перше місце. Прес John Deere розташувався на середніх позиціях.
Вимірювані показники були переважно без особливостей, з трохи більшим розкидом, ніж у інших кандидатів. Krone Comprima також за необхідною потужністю та енергоефективністю був у середньому діапазоні. Попри найменшу щільність рулонів, якість сінажу з нього була задовільною. Kuhn пресує найщільніші рулони, але для цього потребує найбільше потужності. Тому підтверджується вислів: з
нічого не буде нічого! Ми були дещо здивовані вимірюваними показниками P ttinger Impress. Попри найбільшу кількість ножів та найменшу довжину нарізки, за споживанням енергії прес був найефективнішим у тестуванні.
