Поліпшення мікроклімату в корівнику

0

Сабіне Шраде, Маркус Закс, Міхаель Ценер, наукові співробітники Agroscope, Інститут наук сталого розвитку INH (Швейцарія)

Мікроклімат у корівнику має відповідати певним вимогам утримання тварин, комфорту людини, роботи техніки, а також будівельним. Неналежне провітрювання або зависока температура у ньому шкодять доброму самопочуттю тварин.

Мікроклімат у відкритих безприв’язних корівниках часто залишає бажати кращого. Про його недоліки свідчить, наприклад, утворення конденсату на поверхнях елементів конструкції, пліснява або характерні пошкодження від впливу вологи на елементах будівлі. Адже зависока температура в приміщенні у теплу пору року, а також неналежне провітрювання шкодять доброму самопочуттю тварин. Часто додаткові заходи, як-от: застосування вентиляторів або спринклерних установок, можуть поліпшити мікроклімат у приміщенні, особливо у спекотні дні. Однак це має бути радше винятком. Мета – планувати, будувати та використовувати корівники так, щоб завдяки вільній циркуляції повітря – бажано без інших допоміжних заходів – цілий рік мати належний мікроклімату приміщенні.

Різні вимоги до зовнішньої обшивки будівлі

Зовнішня обшивка будівлі захищає її від негоди. Кліматичні параметри: температура, швидкість руху повітря та відносна вологість – мають бути в оптимальних межах. Тож обшивку будівлі слід виконувати так, щоб зайві волога і тепло не проникали в корівник, а шкідливі гази, пил тощо можна було легко вивести назовні й забезпечити водночас достатнє подавання свіжого повітря. Вимоги до обшивки приміщень різняться залежно від пори року та погодних умов. Влітку,аби уникнути теплового стресу, слід насамперед виводити із приміщення назовні тепло, яке виділяють самі тварини, та тепло від сонячного випромінювання. Взимку варто забезпечити достатню циркуляцію повітря, надто для того, щоб зайве вологе повітря не затримувалось у будівлі.

Температурна різниця у відкритих корівниках ззовні та всередині дуже замала. Під час досліджень на швейцарських молочних фермах середня температура повітря всередині різнилася від зовнішньої взимку на 2°С, а влітку була майже однаковою. На основі незначної різниці температур ззовні та всередині приміщення можна зробити висновок, що вентиляція залежить насамперед від обдування будівлі вітром і менше – від термічних потоків. Тому відкриті корівники мають наскрізне провітрювання, а утеплені (закриті) через велику різницю температур – здебільшого обладнані штучною вентиляцією або системою вентиляції підкровельного простору.

Для оптимальної наскрізної вентиляції зона обдування (припливу повітря) у приміщення корівнику не має проходити крізь будівлі, розташовані спереду, або бути ускладненою іншими перешкодами. Корівник достатньо забезпечити відкритими місцинами з боку поздовжньої та торцевої стін, що сприятиме ефективному повітрообміну навіть за незначної швидкості вітру.

Особливо у гірських та пагорбистих місцевостях середня швидкість вітру часто становить 0,5 м/с. Однак дедалі частіше вітри посилюються і мають дуже велику швидкість. Задля забезпечення оптимального провітрювання корівника за слабкої швидкості вітру, з одного боку, а з другого – задля уникнення великої швидкості руху повітря в приміщенні слід відповідно до поточної ситуації відкривати отвори на фасадах.

Конструювання рухомих фасадів

Отвори на фасадах на практиці виконують переважно у вигляді штор або підйомних вікон. Ними можна керувати мануально або за допомогою сенсорів кліматичних параметрів (наприклад, швидкість вітру, температура, кількість опадів). Переваги застосування штор у тому, що вони можуть повністю відкривати та плавно закривати фасади. Взимку задля збереження тепла штори й підйомні вікна часто тривалий час залишають закритими. У цій ситуації за слабкого повітрообміну погіршується мікроклімат приміщення. Щоб вчасно виводились шкідливі гази й зайва волога та своєчасно подалось свіже повітря слід налагодити належний повітрообмін за допомогою отворів достатньо великих розмірів і тримати їх тривалий час відкритими.

На практиці отвори для припливу свіжого повітря бувають замалих розмірів та/або повністю закриті. Вмонтовані перфоровані фасади, приміром, вітрозахисні сітки або дошки, не можуть забезпечити достатній повітрообмін через слабку пропускну здатність і малу швидкість вітру. Дашок конька з малим отвором ускладнює приплив повітря. Відкритий коньок, навпаки, забезпечує безперешкодний вихід повітря і до того ж є дешевшим, аніж коньок із дашком. Його слід розташовувати над проходом, а не прямо над кормовим столом або зоною для відпочинку тварин, таким чином, щоб його несуча конструкція зі спеціальної деревини захищала від опадів.

Перешкоди ускладнюють рух повітря

Такі перешкоди потоку повітря в корівнику, як приміром, проміжна підлога для зберігання рулонів сіна або соломи, ускладнюють вентиляцію. Установки для зберігання та вентиляції сіна у Європі часто будують з поздовжнього боку корівника, вздовж кормового столу. Це заважає, а за зависокого їхнього рівня, навіть перешкоджає наскрізній вентиляції приміщення. До того ж висока вологість повітря і конденсат можуть значно погіршити якість сіна. Сховища для сіна й соломи ліпше будувати поза приміщеннями із тваринами.

Висновки

Для оптимального наскрізного провітрювання корівника слід забезпечити безперешкодне обдування вітром: потоку повітря у приміщенні не мають заважати перешкоди – проміжна підлога, сіносховище тощо. Отвори для повітря, особливо на поздовжній стіні, мають бути достатнього розміру. Будівля має бути із рухомими отворами на фасадах – зі шторами або підйомними вікнами, можна підлаштувати розміри отворів до відповідної кліматичної ситуації.

 

Вимоги до мікроклімату в корівнику

стосуються утримання тварин, комфорту людини, роботи техніки та будівельної конструкції:

  • корови стійкі до холоду, однак, чутливі до спеки. Дослідження показали, що за температури повітря до -5°С рідко буває спад продуктивності, тоді як за вище 25°С – вони відмовляються від корму, а молочна продуктивність значно падає.
  • Для доглядачів за тваринами необхідно створити належні умови праці. Завдяки відповідному погодним умовам одягу людина може витримувати великі коливання температури.
  • Функціонування обладнання в корівнику, наприклад напувалок та системи гноєвидалення, особливо за тривалих морозних періодів опиняється під загрозою через замерзання деталей. Цього можна уникнути завдяки таким заходам, як підігрівання або циркуляція води в напувалках, чи захищати від замерзання шибери для гноєвидалення.
  • Задля уникнення пошкоджень будівельної конструкції через конденсат або корозію відносна вологість повітря в корівнику не має бути зависокою.

ЗАЛИШТЕ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here