Др. Юліан Браах, др. Карл Бухграбер, доцент, керівник Інституту рослинництва та культурних ландшафтів Навчального центру Раумберг-Гумпенштайну (Австрія)
Останнім часом у медіа та рекламних матеріалах дедалі більше з’являється інформації про те, що ненасичені жирні кислоти мають оздоровлювальний ефект. Зі статті ви дізнаєтеся, які раціони годівлі худоби сприяють збільшенню таких жирних кислот у молоці.
Структуру жирних кислот молока визначають різні, характерні тварині та зумовлені впливом довкілля чинники. Втім, потрібно спочатку розібратися про які спеціальні жирні кислоти молока йдеться. А йдеться тут про жири, які насамперед мають позитивне значення в харчуванні людини та про ті,чиєї великої кількості варто уникати. До перших належать прості й поліненасичені жирні кислоти. Найвідомішими представниками цієї групи є омега-3 жирні кислоти, а також до цього часу трохи менш популярні сполучені лінолеві кислоти. Ці кислоти належать до групи важливих жирних кислот і тому їх потрібно вживати з їжею, оскільки наш організм самостійно не здатен їх виробляти. Омега-3 жирні кислоти важливі для регулювання ліпідів у крові й захищають від інфаркту серця. Сполучена лінолева кислота, приміром, чинить превентивну дію на атеросклероз. На противагу цим простим та поліненасиченим жирним кислотам насичені жирні кислоти слід вживати в міру, адже за певних умов вони можуть негативно впливати на організм людини. Тож ми розглянемо якість та кількість цих особливих жирних кислот у молоці та визначимо їх співвідношення за вмісту в раціоні різних компонентів корму: зеленої маси та консервованих форм (сінаж, силос), концкормів. Різноманіття виробничих систем потребує запровадження в молоковиробництві й різних варіантів годівлі корів, а відтак ми отримуємо відмінний склад особливих компонентів молока.
Дотримання правильного терміну скошування
Зелена маса, як основа годівлі, забезпечує найвищий уміст бажаних спеціальних жирних кислот у молоці. Завдяки правильній її заготівлі на сіно або трав’яний сінаж можливо досягти майже аналогічних результатів. За використання зеленого корму в раціоні корів варто звертати увагу на його ботанічний склад. Суміші зі злаків і конюшини або злаків та люцерни, а також трава багаторічних пасовищ як основа раціону ліпші за вирощені кормові польові культури. Крім того, слід зважати на географічні умови кормових угідь, приміром висота над рівнем моря, адже вони є вирішальними для різноманіття видів рослин.
Якщо зелену масу консервують, варто обрати правильний термін скошування, а також забезпечити чисту й якісну заготівлю корму. Дуже важливою для норми жирних кислот за пасовищної годівлі є частка листків і стебел рослин у зеленій масі. Що вищий вміст листків у раціоні, то більше цінних жирних кислот міститься потім у молоці. Якщо посіви старі, то там переважатимуть здебільшого стебла, а листків зазвичай менше, однак саме вони є сховищем жирних омега-3 кислот. За заготівлі зеленої маси на сіно особливу увагу слід приділяти правильному строку скошування й втратам маси під час збирання. У разі заготівлі сінажу це також важливо, однак втрати під час збирання тут відіграють не таку значну роль.
Зниження вмісту жирних кислот у молоці за інтенсивної годівлі
Якщо після пасовищної годівлі в раціоні збільшується уміст кукурудзяного силосу й концкорму, це має суттєвий вплив на компоненти молока. Тоді відмічають загальну тенденцію падіння вмісту спеціальних позитивних молочних жирних кислот. А це негативно позначається на кількості зв’язаної лінолевої кислоти. Її вміст у раціоні з 20–50% силосу й концкормів зменшується на 0,4 г/100 г молочного жиру, або на 36%. Вміст омега-3 кислот у такому раціоні знижується з 1,6 г/100 г до 0,8 г/100 г, тобто вміст цієї кислоти стає вдвічі меншим. Різний вплив трав’яного сінажу й кукурудзяного силосу на якість складових частин молока неодмінно потребує окремого розгляду та оцінки.
Висновки для молоковиробників
Якщо застосовувати цю інформацію під час розробки раціонів для годівлі молочної худоби, можна зробити певні висновки щодо жирних кислот у молоці за різних виробничих систем. Корови, яких годують інтенсивно – з високим умістом концкормів і кукурудзяного силосу, своїми надоями молока покривають понесені на них витрати, однак мають у своєму молоці лише мізерну частку корисних жирних кислот. Збалансована годівля з невеликим умістом концкормів і силосу позитивно впливає не лише на кількість, а й на якість виробленого молока. Молочна худоба, основа раціону якої – свіжа, багатовидова пасовищна трава із додаванням якісного сіна чи сінажу, та у найліпшому випадку незначним умістом концкормів, дає молоко з якісним і великим умістом компонентів. Утім, випасання дійних корів найбільше відповідає системі, яка ґрунтується на годівлі зеленими кормами з різноманітних і багатовидових пасовищ. Додатково тваринам дають невелику кількість або зовсім не дають концкормів, а від кукурудзяного силосу відмовляються взагалі. Тоді з отриманого молока можна виготовити високоякісні сири з найбільшим умістом поживних речовин.
В ідеалі, кожне господарство має поставити собі за мету: дібрати і ретельно продумати вміст компонентів раціону для своєї системи виробництва. При цьому варто звертати увагу не лише на отриману кількість молока, його жир і білок, а й на вплив на інші компоненти. Адже споживачі дедалі частіше цікавляться складовими молока й м’яса під час купівлі.
