«НОР-ЕСТ» – 10 РОКІВ ПЛІЧ-О-ПЛІЧ З АГРАРІЯМИ

0

Компанії «Нор-Ест» у жовтні виповнюється 10 років. Дружна, амбітна команда під
керівництвом талановитого менеджера за цей час здобула чільне місце у сімці
найбільших дистриб’юторів ЗЗР та агрохімії в Україні. Основними партнерами
«Нор-Ест» з постачання засобів захисту рослин є Alfa Smart Agro, Adama, BASF, FMC,
Corteva, Nufarm, Terra Vita, UPL, SumiAgro, DVA, Агрохімічні технології, Belchim.
Мінеральних та спеціальних добрив – Arvensis, Nor-Est Line, TerraMax, Wuxal,
Fertiplant, Agrinos, Biona, Timac Agro, Jiva, Polysulphate, Ярило. Насіння польових
культур – Betaseed, Limagrain, Nuseed, Lidea, AltaSeeds, KWS. Розмовляємо про
виклики сьогодення з директором компанії Володимиром Сисоєнко.

Agroexpert: Розуміємо, що під час війни з одним з найстрашніших світових агресорів святкування ніби-то не на часі, проте 10 років – важливий рубіж для компанії, партнерів, команди, особисто для вас…

В. Сисоєнко: Хочу сказати, що компанію започаткували теж у непростий час, у непростому бізнес-середовищі. Коли ми заходили в ринок, до кожного клієнта вже стояла черга з дистриб’юторів: одна машина під’їхала, а за нею – ще три… З одного боку, аграрний ринок безмежний, адже в глобальних масштабах продукти харчування потрібні в дедалі більших обсягах, а з другого – надзвичайно конкурентний. Тож нам потрібно було запропонувати унікальний пакет послуг на кращих фінансових умовах, аби здобути увагу клієнтів.

А.: Компанія відома не просто дистрибуцією ЗЗР, насіння, мікро- і мінеральних добрив, а й комплексним підходом та аг- ротехнічним супроводом. Згодився і ваш персональний до- свід в агро, і професійні навички команди.

В. С.: Саме так, ми зібрали найкращих! У нас працює 68 менеджерів і ще долучаються 15 фахівців із відомої компа- нії, яка залишила ринок України. Виклик у тім, щоб 15 про- фесіоналів якісно інтегрувати в нашу команду, забезпечив- ши гармонію стратегій, щоб ми відчули, що в одинадцятий рік поступу ми – єдине ціле. І цю інтеграцію має відбутись у стислий термін, за 3–4 місяці, які залишилися до сезону. Однак це не тільки виклик, а й нові можливості.

Колектив посилився не тільки менеджерами, а й бухгалтерами, які супроводжуватимуть їх, і відомим досвідченим аг- рономом, а це – навчання наших людей, навчання клієнтів, розробка ще кращих та оптимальних систем захисту відпо- відно до вимог сьогодення. Це комплекс можливостей. Звісно, це важко, втім – цікаво і, гадаю, на нас чекає світле май- бутнє!

А.: Ми спілкуємось у новому гарному офісі, а починалось усе колись з трикімнатної квартири…

В. С.: Саме так, ми дуже активно росли ці 10 років. Сьогодні у нас власні склади, інфраструктура, машини, вантажний транспорт. Результат ще не такий, про який, звісно, мріємо, але це все-таки міцна платформа, на котрій можна будувати успішне майбутнє.

В непрості часи ростемо, розвиваємо сільське господар- ство і кредитуємо виробників, – це щось означає.

А.: З якими проблемами сільгоспвиробників доводиться працювати менеджерам компанії?

В. С.: Проблеми аграрія сьогодні – як на долоні, це зерно, тобто – неможливість його вивезти, а внаслідок цього – відсутність ціни. З рентабельних культур нині у фермерів залишилися ріпак і соя. На соняшник ціна взагалі була вбив- ча – шість тисяч, а зараз піднялася до восьми. Наші партне- ри підрахували: якщо йти через переробку, можна вийти на 12.Однак це ж не 20 тис., як було колись. Тому наразі наші агровиробники міркують над двома питаннями: що посіяти наступного року, щоб була рентабельність, і куди продавати те, що вже зібрано. А голова болить у нас, адже це – плану- вання. Ми, своєю чергою, маємо спланувати захист на певні культури. Хоча як це реалізувати, коли невідомо, що взагалі сіятимуть?

А.: Окрема розмова – про непередбачуваність та ризики будь-якого бізнесу в умовах повномасштабної війни…

В. С.: Воєнні дії не додають певності у завтрашньому дні ні нам, ні фермерам. Прильоти по Одесі, Ізмаїлу, пошкоджено переправу, спалені зерновози… Всі ми в очікуванні додатко- вого ППО, а аграрії взагалі перебувають на роздоріжжі – що краще посіяти, аби можна було продати. Три місяці до зими будуть переломними… Якщо Україні дадуть додаткове ППО, то можна буде сподіватися на Одесу, Рені, Ізмаїл. Але якщо систем захисту бракуватиме, то ситуація стане вкрай складною.

Словом, коли на початку широкомасштабного вторгнення я вважав, що це найважчий період, то, виявилося, тепер на- стали ще важчі часи. Втім, упевнений: якщо ми пережили ті часи, то переживемо й нинішні.

Згадайте, як важко і нестабільно було працювати у 2014… Наші клієнти з Луганщини та Донеччини вже тоді почали втрачати бізнес, а деякі взагалі опинилися в окупації. Але ми не втратили з ними зв’язок та намагалися підтримувати.

А.: Як нетипові функції беруть на себе українські дистриб’ютори і «Нор-Ест» зокрема?

В. С.: Ми розпочали власне виробництво мікродобрив під брендом «Нор-Ест Лайн» – це досить унікальне явище на ринку, коли дистриб’юторська компанія налагоджує власне виробництво ефективних і корисних продуктів. Запам’ятайте цю назву – «Нор-Ест Лайн», можливо, саме ці препарати стануть джерелом вашого великого успіху, ще- дрого врожаю.

Що ж до дистриб’юторів загалом, то ми чудово розуміємо, що майбутнє агросектору в переробці: з кукурудзи маємо робити крохмаль, етанол, з пшениці – борошно, варто та- кож робити крупи. Але зрештою весь валовий урожай на переробку не пустиш. Тому має бути гармонія, тож варто розвивати й те, й інше. Як приклад візьмемо переробку со- няшнику. Тут співвідношення 8:12 – продаж сировини й пе- реробка. Ось такий слід витримувати баланс, який може всіх задовольнити.

Наразі дистриб’ютори знову займаються реалізацією сіль- госппродукції, точніше допомагають фермерам продавати її. Адже, попри все, аграріям потрібні ЗЗР, насіння, добрива. Такий у них шлях. Звичайно, фермер попросить ціну вищу від ринкової, нам доведеться ущільнюватися. Проте завдяки тому, що дистриб’ютор бере в агровиробника машину зер- на, а продає тисячу машин, можна ще 3–5% заробити й на гурті. Хоча заробітком це не назвеш, адже береш на себе не- абиякі ризики. Можна завезти зерно до порту, а зерносхо- вище зруйнують ворожі ракети. Адже страхування зернос- ховищ немає, страховики не йдуть туди, тому що немає пе- рестрахування, а держава вагається й не надає жодних гарантій.

Якби наші військові допомогли в охороні портів, усе було б добре й у нас, і в сільгоспвиробників. Тому треба молитися Богу і просити військових. Або молитися військовим і про- сити Бога. Бо, якби не військові, вже не було б країни

Однак може бути, що процес таки зрушиться і вельми змінить ситуацію, до того ж на краще.

А.: Ви, до речі, активно підтримуєте ЗСУ…

В. С.: Ми допомагали та продовжуємо допомагати військо- вим, купували автомобілі, дрони як нашим працівникам, які воюють на передовій, так й іншим військовим підрозділам, і самі, й спільно з «Адама», й з іншими постачальниками. Зв’язалися з фондом Притули та збудували систему відраху- вання певної суми від наших продажів. Тому кожна одиниця товару, куплена нашими клієнтами, теж несе допомогу ЗСУ.

А.: Розпочинали ви невеличкою компанією, а сьогодні у першій сімці по дистрибуції. За десять років – це значне до- сягнення.

В. С.: Так, і ми прагнемо бути в числі перших не лише за обсягами продажів, а й за заробітками наших клієнтів. Якщо зароблятиме клієнт, то й ми будемо задоволені. З гордістю озираємося на десятиліття, яке прожили пліч-о-пліч з аграрі- ями. Десять посівних, десять жнив, десять урожаїв, незлі- ченна кількість обробок і внесень. Утім, жоден сезон не по- дібний до іншого.

У наступне десятиріччя ми йдемо посиленим складом і з добрими намірами. Робимо все можливе та неможливе на шляху до перемоги.