Молдова/Україна
Молдова вводить імпортні мита на аграрні продукти з України
До кінця поточного року за перевищення певних імпортних квот на м’ясо та молочні продукти з України Молдова підвищує збір із 10 до 15% вартості товару. Згідно з виданою у травні постановою, мита починають діяти, наприклад, за ввезення молока, вершків, а також згущеного молока, йогурту та кефіру, починаючи із загальних обсягів імпорту 1000 т. Крім того, масло, кисломолочний та твердий сири і морозиво можна ввозити не більше як загалом 750 т. Для ковбасних виробів верхня межа становить 200 т. Обґрунтуванням таких торгових обмежень є те, що Україна через втрату російського ринку велику кількість товарів експортує саме до Молдови. Так, ввезення сирів у 2015 р., порівняно з попереднім роком, зросло на третину, а інших молочних продуктів – на 50%. У відповідь український уряд запровадив зустрічні заходи, оскільки молдавські імпортні мита суперечать як правилам СОТ, так і правилам вільної торгівлі у межах СНД. Експерти внаслідок запровадження імпортних квот прогнозують втрати для аграрної галузі України на рівні 1,5 млн $. Торік Україна експортувала до Молдови молочних продуктів загальною вартістю 17,2 млн $.
Білорусь/Україна
АЧС: Білорусь обмежила ввезення свинини із Хмельницької області України
Із 13 травня Білорусь тимчасово обмежила ввезення свинини із Хмельницької області України, повідомляють у Департаменті ветеринарного і продовольчого нагляду Мінсільгосппроду, передає Білорусь сьогодні.
11 травня на території Хмельницької області зареєстрували новий випадок захворювання сприйнятливих видів тварин африканською чумою свиней.
У зв’язку з цим вводять тимчасові обмеження на ввезення до Білорусі із зазначеної області живих свиней, свинини, в тому числі м’яса диких кабанів, продуктів переробки, шкіряної, рогокопитної і кишкової сировини, щетини, мисливських трофеїв, отриманих від сприйнятливих видів тварин, кормів, бувшого у вжитку устаткування для утримання, забою й обробки свиней, інформують у департаменті.
Аргентина/США
«Монсанто» заморожує плани щодо ГМО-сої в Аргентині
Компанія «Монсанто» поки що не планує вводити нові сорти генетично модифікованої сої на аргентинський ринок. Про відміну початкових планів концерн повідомив 17 травня у відповідь на тривалі суперечки із аргентинським урядом щодо запиту ліцензійних відрахувань. У зв’язку з цим компанія не запроваджуватиме нові технології вирощування сої в Аргентині, доки не дійде згоди з урядом. Передумовами є те, що «Монсанто» взяла проби сої в аргентинських експортерів, аби встановити, чи дотримуються їхні виробники обов’язку щодо сплати ліцензійних зборів за генетично модифіковані сорти компанії «Монсанто». Уряд в Буенос-Айресі оцінив такі дії як протиправні. Він вважає, що перевірки мають бути узгоджені спочатку із національними органами влади.
Світ
Rabobank прогнозує розширення ринку Африки для пшениці ЄС
Потреби імпорту пшениці з Африки в найближчі десять років помітно зростуть, причому ввезення зерна до країн Субсахарської Африки можуть перевищити обсяги експорту до країн Північної Африки, які до нині домінували з великим відривом. Такі висновки зробили аналітики нідерландського Rabobank згідно з нещодавними дослідженнями ринку. Також вони прогнозують хороші шанси експорту для європейської пшениці до цього регіону. Так, нідерландські експерти очікують, що щорічний імпорт пшениці країнами Субсахарської Африки до 2025/26 МР, порівняно з минулим маркетинговим роком, зросте на 9–11 млн т до понад 30 млн т. Це на 4 млн т пшениці більше, ніж прогнозовані обсяги ввезення країнами Північної Африки у найближчі десять років. Наразі Північна Африка залишається важливішим регіоном імпорту європейської пшениці. Американське міністерство сільського господарства (USDA) за минулий сезон (2014/2015 рр.) оцінює імпорт пшениці країнами Північної Африки на рівні 25,2 млн т, тоді як країни Субсахарської Африки завезли лише 20,9 млн т. Питома вага Африки у глобальному імпорті пшениці, згідно з даними USDA у 2014/2015 рр., із обсягом 46,1 млн т склала 29,1%. До того ж останні 15 років фіксували щорічне середнє зростання імпорту на 3,8%. Це на 0,5% більше за глобальний показник. Попит на пшеницю в африканських країнах зростає насамперед через надзвичайно швидке збільшення кількості населення. Сьогодні в Африці проживає близько 1,2 млрд людей. За даними Rabobank, ця кількість до 2030 р. зросте ще на 450 млн або 37,5%. Іншим фактором збільшення нідерландські експерти називають щорічне зростання обсягів споживання продовольства на душу населення на 0,6% (за даними ФАО).
Росія/Казахстан
Москва більш оптимістична у нових прогнозах врожаю зернових
Міністерство сільського господарства РФ розраховує на виробництво зернових цього року на рівні 106,4 млн т. Такі прогнози Міністерство оприлюднило 21 травня. У квітні врожай зерна прогнозували на рівні 104,8 млн т. Згідно з новими оцінками, у Росії очікують зібрати 49,9 млн т озимих зернових (порівняно з 2015 р. це більше на 3,1 млн т). Ярих мають намолотити близько 56,5 млн т, що перевищить результат минулого року на 1,48 млн т. Урожай пшениці оцінюють нині на рівні 62, 47 млн т, із яких 44,57 – озимої та 17,90 млн т – ярої. Виробництво ячменю, за оцінками експертів ринку, має сягнути 17,6 млн т, тоді як кукурудзи – 13,7 млн т. У Казахстані Міністерство сільського господарства у 2016 р. очікує врожай зерна на рівні торішнього. Виробництво зернових та зернобобових у 2015 р. у цій країні становило 20,27 млн т, із яких 14,7 млн т пшениці. Після очищення та висушування загальний обсяг зерна був 18,67 млн т. Цьогоріч, відповідно до даних Міністерства Казахстану, зерновими засіяли 15,2 млн га, це 70% усієї сільськогосподарської площі, яка становить близько 21,6 млн га.
Бразилія: експорт свинини продовжує зростати (якщо влізе)
У квітні 2016-го бразильський експорт свинини (свіжа та перероблена продукція) сягнув 62 тис. т, що на 47,2% більше, ніж попереднього року.
Згідно з інформацією бразильської Асоціації виробників тваринного протеїну, валютний дохід від квітневих поставок склав 110,5 млн $. Це на 17,6% більше порівняно з відповідним місяцем торік. Цьогоріч зростання за перші 4 місяці продемонструвало висхідну динаміку – +20,6% (до 385,5 млн $).
«Хороші показники експорту зменшили наслідки, спричинені внутрішньоекономічною ситуацією у Бразилії. Ми все ще перебуваємо у критичній ситуації: виробничі витрати зависокі, попит з боку споживачів погіршується. Інвестиції в експорт – критично необхідні для підтримки бразильського сектору свинарства», – поділився Франциско Турра, виконавчий директор Асоціації виробників тваринного протеїну Бразилії.
Китай залишається найбільшим імпортером бразильської продукції. У квітні туди відправили 9000 т свинини. Торік за відповідний період поставок до Піднебесної взагалі не було. За 4 місяці поточного року до Китаю потрапило 20 т цієї продукції.
Росія, традиційно, найбільший покупець бразильського м’яса свиней, також наростила імпорт. У квітні 2016 р. на цей ринок поставили 19,8 тис. т свинини (+20% до минулорічних показників). Гонконг також наростив закупи. У квітні імпорт зріс на 63% (16,2 тис. т).
«Попри нарощення імпорту, Росія займає меншу частку в загальному експорті. У квітні у цьому напрямку відвантажили 32% продукції, тоді як минулоріч – 45%. Ми спостерігаємо зростання продажів у інших країнах: Китай, Аргентина, Чилі та Уругвай. Так, залежність від експорту до Східної Європи зменшується», – додав Рікардо Сантін, віце-президент Асоціації виробників тваринного протеїну.
