9 вересня 2022 року асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent провели конференцію «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM), яка відбулася на базі Контінентал Фармерз Груп (с. Чуква, Самбірський р-н, Львівська обл.). Конференція об’єднала агровиробників, представників ресурсних та сервісних компаній, інноваційних стартапів та провідних інвесторів задля обміну досвідом, обговорення плану відновлення та інших важливих аспектів ведення аграрного бізнесу у воєнний час.
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією UCABevent, як організатори конференції LFM, долучаються до збору для ЗСУ і вас закликають. Артем Бєлєнков, співзасновник SmartFarming, зараз захищає Україну в лавах ЗСУ, 47 окремий штурмовий полк. Для 47 окремого штурмового полку відкритий збір на мультикоптер DJI Matrice 300. Ціль збору: 915 000 грн. Задонатити на перемогу можна за посиланням: https://send.monobank.ua/jar/AHuHbhpVav.
Відкрили конференцію Петро Мельник, Президент УКАБ та Георг фон Нолкен, генеральний директор компанії Continental Farmers Group. Обидва подякували присутнім аграріям за єдність та взаємну підтримку у важкі для України часи та висловили сподівання, що така згуртованість спільноти допоможе швидше закінчити війну та перемогти загарбника.
Дмитро Ливч, керівник аналітичного напрямку Центру економічного відновлення зосередив свою увагу на аналізі стану аграрного бізнесу під час війни з росією, а також спробував спрогнозувати, як проходитиме аграрна відбудова та чи повернеться агросектор до довоєнного рівня.
За його словами, війна по різному вплинула на регіони України, і це важливо розуміти з точки зору ризиків ведення агробізнесу у тій чи іншій області. Так, наразі вкрай проблематичною є діяльність агрокомпаній у регіонах, які були під окупацією та частково окупованих регіонах країни. Тому Ливч вважає, що державна підтримка агросектору в даному випадку має бути максимально стимулюючою.
Що стосується втрат агробізнесу в цілому, то за словами аналітика, його маржинальність знизилася з 30% у 2021 році до -30% у 2022. При цьому складова затрат аграріїв продовжує збільшуватися: ростуть ціни на енергоносії, добрива та логістику. Тільки блокування портів призвело до збільшення вартості логістики на $170-180 на одній тоні продукції.
Пан Ливч бачить два виходи із ситуації, що склалася – це збільшення виручки та зменшення затрат агрокомпаній. Досягти першого можуть допомогти: пільгові закупки агропродукції, відшкодовування ПДВ та додаткові страхові гарантії для агросектору. Що стосується другого, то важливо зменшити тарифи Укрзалізниці.
Якщо дивитися на післявоєнні плани розвитку агросектору, то аналітик вважає, що ми можемо піти шляхом синергії, як у Європі. Крім того, Україна має проводити високоефективну експортну політику та диверсифікувати ринки збуту агропродукції.
Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України поділився з присутніми планами щодо реформи аграрної політики в контексті євроінтеграційних процесів. За його словами, після того, як у червні Україна отримала статус кандидата на члени в ЄС, євроінтеграційний блок є пріоритетним у державній політиці.
Він нагадав, що завдяки новому статусу України, були обнулені усі мита, податки, квоти та обмеження щодо експорту вітчизняної агропродукції до країн ЄС. Однак, за його словами, щоб зона вільної торгівлі з ЄС була не однорічною, а довгостроковою, державі необхідно виконати певні вимоги. Чиновники та депутати наразі працюють над відповідними законами та нормативно-правовими актами.
Серед ключових:
- «Закон про охорону прав на сорти росли і насіння», який має бути прийнятий вже восени;
- «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами»;
- «Про географічні зазначення спиртних напоїв», який має бути прийнятий до кінця року;
- «Про поводження з пестицидами та агрохімікатами»;
- «Про захист рослин», що буде остаточно фіналізуватися у 2023 році;
- «Про особливості правової охорони географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, захист прав та застосування схем якості, включаючи традиційні гарантовані особливості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів».
Крім того, Міністерство готує ряд нормативно-правових актів. Одним з таких, наприклад, є нормативно-правовий акт, який дозволять виготовляти біометан. За словами першого заступника міністра, ЄС сьогодні готовий доплачувати, якщо біометан в Україні буде виготовлений за європейськими екостандартами.
А ось Валерій Яковенко, співзасновник та керуючий партнер DroneUA за традицією спробував заглянути у найближче майбутнє. У своєму кейсі він розповів про можливості повної трансформації агробізнесу у нових умовах. Пан Яковенко зауважив, що сьогодні аграрії не хочуть використовувати дорогі агротехнології. Вони шукають зміну моделі ведення агробізнесу. На цьому фоні, за словами Валерія, процвітає сервісна модель ведення бізнесу. У якості прикладу він навів модель внесення ЗЗР агродронами, у якій задіяно понад 100 компаній.
Також бізнесмен повідомив, що в умовах війни в Україні вдалося створити перший у світі стартап для підтримки та оптимізації роботи ринку з надання послуг дронами-обприскувачами. Це є особливо важливим на фоні того, що попит на обробку угідь агродронами постійно зростає. Зокрема, у 2022 році ними буде оброблено 2 млн га землі в Україні.
Про нову реальність агробізнесу під час та після війни говорили й учасники панельної дискусії. Її модераторами виступили Алекс Ліссітса, генеральний директор компанії IMK та Інна Мєтєлєва, керівниця проєктного офісу Агрополітичний діалог «Аграрна рада». Учасники дискусії не стримували емоцій, ділилися своїми історіями виживання бізнесу в умовах воєнного стану та висловлювали кожен своє бачення можливого розвитку агросектору в найближчому майбутньому.
Також не обійшлося без запитань Тарасу Висоцькому. Зокрема, болючим для учасників конференції було питання щодо черг на пропускних пунктах на польському кордоні, через які експортується українська агропродукція. Довжина черг там сьогодні сягає 50-60 км. На що перший заступник Міністра відповів, що єдиним рішенням цієї проблеми стане зменшення кількості перевірок вантажів. «Останніми місяцями обсяг експорту автомобільним транспортом постійно зростав, з квітня він збільшився з 100 тис. т до 130 тис. т в серпні. Але на подальше зростання вплинув страйк польських перевізників, які фактично закрили перехід на пункті пропуску «Дорогуськ», — зазначив пан Висоцький.
За його словами, вже напрацьовані рішення щодо вирішення ситуації з чергами вантажівок на пунктах пропуску. Найближчим часом планується:
- відкрити додаткові пункти пропуску виключно для проходження порожніх вантажівок. 9 вересня вже відкрито пункт пропуску «Устилуг-Зосін». Ще планується відкрити два пункти, що дозволить послабити завантаженість на 20-30%;
- зняти ветеринарно-санітарний контроль з усіх зернових, які йдуть транзитом та які прямують безпосередньо до ЄС для споживання;
- зняти обов’язковий ветеринарно-санітарний контроль на всі види вантажів, зокрема корми тваринного походження, шроти, олії, ягоди, овочі;
- зняти ветеринарний контроль на тваринницьку продукцію.
Також інформативною була відповідь першого заступника Міністра на питання щодо транскордонного трубопроводу, через який транспортуватиметься українська рослинна олія до порту міста Гданськ. За його словами, наступним кроком після підписання Меморандуму щодо його будівництва буде розробка техніко-економічної документації. «Наступною фазою роботи буде написання техніко-економічного обґрунтування з усіма деталями і розрахунками. В межах розробленого проєкту будемо комунікувати з бізнесом на кожному етапі, оскільки це нова річ», — коментував пан Висоцький.
Також він підкреслив, що надзвичайно важливим у даному випадку стане питання земельної ділянки. Адже, як показує практика — це найкритичніше питання, оскільки як в Україні, так і в Польщі багато земель знаходиться в комунальній чи приватній власності, що ускладнює процес. Тарас Висоцький також додав, що в Уряді сьогодні є розуміння, що потрібно розвивати альтернативні шляхи експорту агропродукції на довгострокову перспективу. «За умов нинішньої роботи портів вигідніше везти агропродукцію через західні кордони», — вважає він.
Погодилися з цими словами й інші учасники дискусії. Так, Юрій Мельник, перший заступник голови правління МХП повідомив, що його компанія експортує свою продукцію усіма видами транспорту. І їм вдається забезпечити усі свої експортні потреби, не дивлячись на додаткові витрати на логістику. Єдине, що просять в МХП — зрозумілі терміни по зерновій угоді і вирішення питання зі швидкістю проходження кордонів.
На це пан Висоцький відповів, що Уряд сподівається, що угода про «зерновий коридор» таки буде продовжена. «На наш погляд, все-таки 99%, що угода буде автоматично пролонгована ще на 120 днів. Звісно, що країна-агресор буде максимально розхитувати домовленість, але є певні зобов’язання, які на них покладені та їм важливі», — зазначив державний чиновник. І додав, що після 8 місяців (240 днів) дії угоди про експорт українського зерна, можливо, буде передомовленість.
Цікаво було учасникам також почути прогнози пана Висоцького щодо можливої зміни структури посівних площ в Україні. Так, за його словами, в наступному році будемо мати зменшення посівних площ під озимими пшеницею та ячменем на 15-25%, а ось під соняшником можливе збільшення на 5-10%, соєю – 5%. Площі, відведені під кукурудзу, навпаки зменшаться — на 10%. «Звісно, ці речі будуть змінюватися. Але технологічно нереально змінити сівозміну на 40-50%», — підкреслив пан Тарас.
Що стосується тваринництва, то, за його словами, ситуація з його розвитком в країні не настільки песимістична, як могла би бути. Наразі маємо скорочення по яловичині на 20%, свинині — 15%, м’ясу птиці — 5%. Зменшилося і виробництво молока в Україні, на 15%. Проте, якщо в середині країни його споживання впало, то експорт виріс. Зокрема, у серпні було експортовано 70 тис. тон молока.
У свою чергу, на думку Алекса Ліссітси, в перспективі в Україні виживуть в першу чергу невеликі сімейні господарства, які матимуть не більше 100-150 голів худоби, тому що вони мають дуже просту систему управління.
Наостанок учасники дискусії обговорили ситуацію з інвестиціями у аграрний бізнес. Зокрема, Петр Крогман, голова Ради директорів Agromino зазначив, що на сьогодні аграрії мають розраховувати на власні грошові ресурси, а господарствам на Сході має допомогти держава.
«Якщо банки будуть пропонувати гірші умови кредитування цим компаніям, це буде їх дискримінація, і Україна «втратить» ці території, вони стануть вразливими і люди з них виїжджатимуть», — переконаний бізнесмен.
Також професіонали, спеціалісти та однодумці, які зібралися на одному майданчику після надзвичайно довгої та вимушеної перерви, як завжди змогли поспілкуватися у неформальній обстановці та обмінятися думками.
Конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» вже тринадцять років поспіль стає майданчиком, який об’єднує топових агровиробників, представників ресурсних компаній та інноваційних стартапів задля обміну досвідом, презентації передових розробок та нетворкінгу в колі професіоналів. Команда асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та агенції UCABevent дякує всім учасникам та партнерам заходу, Контінентал Фармерз Груп, New Holland Agriculture, Credit Agricole Bank, Syngenta, BASF, DroneUA, що розділили цей день разом з ними.
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) була заснована у 2007 році для захисту економічних і професійних інтересів гравців аграрного бізнесу України. УКАБ є унікальною платформою в Україні для налагодження ділових контактів між лідерами агробізнесу, підвищення ефективності їх роботи та налагодження діалогу з органами державної влади. УКАБ активно сприяє українським виробникам у встановленні та підтримці міжнародних ділових зв’язків. До складу асоціації входять найбільші виробники та переробники сільськогосподарської продукції України.
Детальніше про УКАБ: http://ucab.ua
