Кетоз корів – хвороба неналежного менеджменту

0
Іон Морару (Ion Moraru), American Dairy Technology (Україна)

Кетоз корів (Ketosis) – у виробничих умовах молочних ферм це часто збірне розуміння кількох метаболічних розладів у дійної корови на початку лактації.

Аліментарний кетоз – це класичний метаболічний розлад, який виникає в корів на початку лактації і переважно на тих молочних фермах, де через неналежний менеджмент тварини потрапляють у стан так званого негативного енергетичного балансу. Це коли організм корови внаслідок швидкого підвищення молочної продуктивності не встигає збільшити споживання раціону, і викликаний таким чином дефіцит глюкози створює енергетичну недостатність, а вже потім організм починає мобілізовувати надмірну кількість жиру власного тіла та не в змозі перетворити його на енергію звичайним шляхом, що ускладнює перебіг патології.     

Але оскільки мета цієї статті в першу чергу розповісти про основні причини й чинники, що сприяють виникненню кетозу та основними засадами в профілактиці цієї проблеми, тому саме на причинах і профілактиці я зупинюся та не розширюватиму статтю інформацією, яка в практичній діяльності спеціаліста на молочній фермі буде менш корисною.

Причини

Так от, почну з того, що не варто шукати причину там, де її не має бути, бо у виникненні кетозу є тільки, можна сказати, одна єдина основна причина – це те, що корова мала знижений апетит, тобто вона недоїдала та за фактом була голодною. Але часто корови навіть цього і не відчувають, просто продовжують мало їсти та при цьому ще й доїтися, іноді ще й досить добре. Однак відбувається це вже за рахунок власних резервів. А так буде не довго, тому, якщо коротко висловитися, основною причиною буде те, що – «корова недоїдала, а ви її доїли». А от які чинники впливали на те, чому корова погано їла, то ми саме розглянемо.

Кетоз давно вже не є великою проблемою, а сам термін «кетоз» часто дуже вигідний для невмілого менеджменту, для виправдання своїх помилок за неналежно організовану роботу молочної ферми, а також для комерсантів, які продають різні, на мій погляд, непотрібні продукти, які нібито допомагають вирішити проблему кетозу, а насправді лише маскують її та роблять стаціонарною, а власника ферми залежним від постійної купівлі того, чого йому насправді й не потрібно. Тепер вже по порядку, як підказку, пропоную простий перелік основних чинників, які можуть бути причинами кетозу:

  1. Майже всі без винятку аліментарні чинники, які призводять до метаболічних розладів (вітамінози, ожиріння, дистрофічні процеси, майже всі основні обмінні порушення, дефіцитні стани, надлишок або дефіцити мікроелементів (особливо дефіцит Со та Mn), зайва жива маса чи, навпаки, надмірне схуднення, тобто будь-яке відхилення від оптимального BCS), іншими словами – це всі ті патологічні стани, які виникають через неправильну годівлю корів, я свідомо використовую в цьому контексті слово «неправильна», бо корів годувати треба правильно.

Перерахую лише кілька основних чинників, що стосуються безпосередньо раціону: надлишок протеїну (перевантажений протеїном раціон), загальний дефіцит енергії, нестача байпасного крохмалю, надлишок загального протеїну, але дефіцит повноцінного протеїну, за якого невикористані так зв. кетогенні амінокислоти перетворюються на кетонові тіла, надлишок сінажів із бобових культур, надлишок соняшникової макухи та/або шроту (часто взагалі наявність у раціоні продуктів переробки соняшнику вже є негативними чинниками і ризиками щодо розвитку кетозу, особливо за умови неправильної оптимізації раціону), надлишок масляної кислоти.

  1. Окремо я завжди виділяю той факт, що за гіпокальціємії шансів у корови захворіти на кетоз у кілька десятків разів більше, а от причин розвитку гіпокальціємії не менше, ніж у виникненні кетозу, деякі чинники майже ті ж самі. Взагалі, будь-яке порушення обміну кальцію в організмі корови чи його неправильне дозування в раціоні дуже часто призводить до кетозу.
  2. Будь-який стрес, і одним із проявів стресу на організм корови саме й буде зниження споживання нею корму, а от причини, які викликають стрес у корів, бувають різні. Особливе місце займають: тепловий стрес, сюди ще можна віднести стрес від неправильної вентиляції та стреси, пов’язані з технологією годівлі, як приклад, велика кількість раціонів, це при тому, що від дня отелення до запуску має бути один раціон, а ще стрес викликають часті перегрупування тварин, недосконала схема щеплень та інших ветеринарних обробок.
  3. Продовження про стрес. Постійна дія такого чинника, як невідповідна підстилка у стійлах-лежаках є причиною хронічного стресу. Помічено, що на фермах, де використовують гумове покриття (гума, матраци, мати), корови частіше хворіють на метаболічні розлади і навпаки, де підстилкою слугує пісок, який, до речі, є найкращим матеріалом для підстилки й найкомфортнішим для корів за будь-якого клімату, або солома, то цього фактору у виникненні метаболічних розладів майже немає. Тому, щоб корова давала багато молока та не хворіла, вона має їсти і вільно й комфортно лежати на тій підстилці, де вона себе почуває добре, а це на піску або соломі.
  4. Ще один із стрес-чинників, який впливає на збільшення хворих на кетоз корів у стаді –відсутність хед-локів (headlocks) у секціях, де утримують тварин. Коли їх немає, майже всі технологічні роботи, пов’язані зі здоров’ям та відтворенням, проводять у спеціальних загонах, які розташовані за доїльною залою. Переганяння туди тварин є додатковим стресом, особливо, коли корови очікують на ту чи іншу конкретну маніпуляцію.
  5. Великої шкоди здоров’ю коровам завдають застосування з профілактичною метою відразу після отелення та в ранній післяотільний період так зв. енергетиків. Будь-які випоювання або інші шляхи згодовування цукрів й інших «легких вуглеводів» поза загально-змішаним раціоном тільки погіршують ситуацію з апетитом у корів. Та ми вже знаємо, що основна причина кетозу – недостатній апетит.
  6. Невелике, але важливе доповнення до попереднього пункту, це знову-таки застосування в ранній післяотільний період ін’єкцій розчину глюкози (декстрози). Інфузійне введення розчинів глюкози дуже шкідливе для організму корови в цей час, і має негативні наслідки для подальшого її здоров’я й, відповідно, молочної продуктивності. Хоча іноді відбувається нібито тимчасове покращення, але наслідки від такого «покращення» зазвичай невтішні. Однак особлива шкода від ін’єкцій глюкози буде організму корови на тлі знову-таки неправильної годівлі та за дефіциту мікроелементів, зокрема Mn.
  7. У деяких випадках, можна виділити вікову, генетичну, індивідуальну та породну схильність, як приклад, є породи більш стійкі, а є такі, що більше схильні до захворювання на кетоз. Приміром, у «червоних» порід корів в умовах промислової ферми трохи вища схильність до захворювання на кетоз, ніж у корів породи голштин. Тому, якщо ви хочете займатися прибутковим молочним скотарством, то бажано все-таки ретельніше придивитися до цієї породи.
  8. Хвороби ратиць.
  9. Паразитарні захворювання.

Як показує практика, основна причина кетозу – невмілий менеджмент на фермі, тобто системні технологічні порушення  Фото: І.Морару

  1. Абсолютно всі ускладнення під час отелення також є чинниками, які викликають кетоз, особливо за затяжного пологового процесу та проблем зі здоров’ям у ранній післяотільний період. На першому місці тут буде гіпокальціємія, затримка плаценти та метрит, окремо можна виділити набряк вим’я, але ця патологія матиме більше діагностичне значення й вказуватиме вже на існуючі порушення в годівлі сухостійних корів.
  2. Окремо я виокремлюю корів, які народили двійню: у них сприйнятливість до кетозу збільшується в кілька раз.
  3. Ендокринні патології та більшість внутрішніх неінфекційних хвороб, як-от: гіпопаратиреоз, надлишковий синтез глюкокортикоїдів, хвороби печінки (гострі й хронічні гепатити, гепатоз, цироз), камені в жовчному міхурі, захворювання підшлункової залози, хронічна ниркова недостатність (дуже часте явище у високопродуктивних молочних корів), нефрити, запальні процеси в тонкому відділі кишківника та інші хвороби травної, нервової, серцево-судинної систем, пневмонії тощо.
  4. Ще однією причиною, яку можна додати, є відсутній або обмежений моціон для сухостійних корів. І тут часто можна помітити помилки в проєктуванні приміщень та в технології утримання. Можу навести приклад, що на деяких високопродуктивних господарствах навіть є працівник, який періодично гонить сухостійних корів, аби вони не залежувалися й більше рухалися.
  5. Використання кетометру, так саме кетометру. Якщо ви хочете взяти під контроль проблему кетозу, то варто перестати користуватися цим інструментом, оскільки він тільки буде вам заважати в роботі. Замість того, щоб займатися належним менеджментом та правильною годівлею, його використовують всього-на-всього для констатації своїх неправильних дій, тобто констатації помилок і продовженням витрат уже на лікувальні заходи.
  6. А ще сам кетоз, навіть якщо корова перехворіла на нього в субклінічній формі, вже стає причиною великої кількості захворювань у майбутньому. Це порушення обміну протеїнів і більшості мінералів, особливо кальцію, фосфору, кобальту й мангану, хвороби печінки, нирок, підшлункової залози, а особливої шкоди після перенесеного кетозу зазнають прищитоподібні залози, дисфункція яких призводить до розвитку вторинної остеодистрофії та майже завжди до тяжкої гіпокальціємії вже після наступного отелення.
  7. Цікаве спостереження, яке також стосується причин виникнення кетозу: за прив’язного утримання захворюваність на кетоз статистично менша, ніж за безприв’язного, але це за умови, що раціон годівлі однаковий. Цей, на перший погляд дивний феномен, пояснюється дуже просто – немає конкуренції біля кормового столу та кількох стрес-факторів пов’язаних з утриманням і менеджментом.
  8. Підсумком до основних причин, буде те, що, як показує практика, основна причина кетозу – невмілий менеджмент на фермі, тобто системні технологічні порушення. Зокрема, короткий або подовжений сухостійний період, пізнє осіменіння корів (на великих днях лактації), пізнє або раннє запліднення телиць, перехід із триразового доїння на дворазове, а саме переведення корів на двократне доїння в період перед запуском, кілька (більше ніж один) раціонів годівлі під час попередньої лактації, триразове доїння в новотільний період, порушення в годівлі на всіх етапах технологічного циклу: в першу чергу неправильна годівля корів у період сухостою, а для нетелей – в останні два місяці тільності та, власне, дія стресу, а все інше – то вже наслідки, які стають додатковими чинниками-причинами кетозу.

Зробіть раціони з дуже низьким вмістом протеїну, але повноцінним за амінокислотами та збалансуйте раціон правильно за енергію  Фото: І.Морару

Клінічні ознаки

Вони, звичайно, є, але в практичній роботі спеціаліста на фермі за фактом діагностичного значення вони майже не мають. Можу тільки відзначити кілька ознак: вигляд у хворої корови сумний і сердитий, вона пригнічена, але рефлекторна збудливість підвищена, поганий апетит, утім, в умовах ферми це помітити дуже складно, сильно зменшена частота та сила скорочень рубця, а якщо провести аускультацію рубця, то можна почути, як б’ється серце, консистенція фекальних мас набагато сухіша, ніж зазвичай, та швидка дуже помітна втрата маси тіла й молочної продуктивності.

Терапія

Щоб узяти кетоз під контроль, а за фактом відсоток виникнення кетозів зменшиться більш ніж на 80%, я радив би зробити на початку такі перші три кроки:

І – перестати користуватися кетометром, це такий девайс, який активно нав’язують комерційні фірми, що хочуть продати вам якийсь «чудо-продукт» чи «чудо-добавку», які нібито допомагають в боротьбі з кетозом. Але якщо ви досвідчений спеціаліст і перебуваєте «на своєму місці» й добре знаєте фізіологію молочної корови, то показники кетометру для вас будуть неінформативними, а подекуди заважатимуть реальній роботі з контролю за кетозом.

ІІ – перестати використовувати ін’єкції розчину глюкози (декстрози), особливо так би мовити для профілактики, та припинити випоювати коровам після отелення якісь «енергетики».

ІІІ – впровадити в практику, як єдиний діагностичний метод, ранню ректальну діагностику кетозу. Це необхідно робити щоденно протягом перших десяти днів після отелення в так зв. ранній післяотільний період.

А тепер, чим кетоз НЕ варто лікувати: сюди можна віднести велику кількість комерційних продуктів, які зі слів тих, хто їх продає мають допомогти в лікуванні кетозу, але їхня ефективність дуже сумнівна, а подекуди навіть шкідлива (див. вище). Звісно, що я не можу тут перерахувати все те, що є на ринку, але єдине, що можу сказати, тримайтеся подалі від різних комерційних так зв. енергетиків, гепатопротекторів та інших спеціальних продуктів нібито для профілактики кетозу, оскільки все це не допоможе вашим коровам, навіть навпаки, ви втратите не лише час, а й найголовніше – контроль над здоров’ям корови, ну і «бонусом» просто витратите гроші…

А ось кілька порад, чим кетоз варто лікувати: визначте ймовірну причину, яка викликала захворювання (перелік чинників написані вище); повиправляйте виявлені вами помилки; зробіть ті перші три кроки, про які я вже написав вище; складіть правильний раціон із акцентом на енергію (це для вже лактуючих корів); оскільки основна причина хвороби – поганий апетит, то займіться менеджментом годівлі та змусьте корову їсти й їсти багато, саме так, багато, бо якщо корова їстиме багато корму з правильно складеного загально-змішаного раціону, то вона ніколи не захворіє на кетоз (це за умови, що ви ліквідуєте всі інші чинники).

Для прикладу наведу два надзвичайно дієвих трюки: перший – ніколи, за жодних обставин не затримуйте корову після доїльної зали, а дайте їй можливість зразу, після того як подоїли, пройти без зупинок у свою секцію та стати до повного кормового столу, на якому є свіжий збалансований корм; другий – треба збільшити кратність роздавання кормів, і за правильної організації, це навіть буде дешевше, ніж роздавати їх один раз на день! А що стосується терапії вже клінічного кетозу, то нехай вам про це розповість хтось інший, бо кетоз корів треба профілактувати, а не лікувати!

Профілактика

Для того, щоб узяти проблему кетозу під контроль, вам точно НЕ допоможуть усілякі комерційні чудо-продукти та добавки, а потрібен тільки правильний менеджмент у таких процесах, як відтворення, передзапуск, запуск, сухостій, отелення й новотільний період.

Відсутність хед-локів (headlocks) у секціях, де утримують худобу, може бути додатковим стрес-чинником для неї, адже для проведення різних маніпуляцій тварин необхідно зайвий раз переганяти в інше місце     Фото: І.Морару

Додам ще такий цікавий момент, який також можна віднести до профілактики кетозу: генетики вже давно мають досить успішні результати в селекції худоби, яка є дуже стійка до захворювання на кетоз, майте це на увазі. Ну і зробіть раціони з дуже низьким вмістом протеїну, але повноцінним за амінокислотами (тобто без соняшникового шроту) та збалансуйте раціон правильно за енергію, і ви будете доїти більше, ніж зараз, а ваші корови будуть здоровіші. А ще припиніть згодовувати високопродуктивним коровам сінаж із люцерни чи інших бобових трав.

Замість висновків

Ну й на сам кінець додам, що інформація, викладена в цій статті є виключно моїм баченням проблеми кетозу корів.

Якщо на фермі реєструють кетоз, це означає, що менеджмент не справляється або на фермі в додачу ще й є лікарі, які дуже «полюбляють» просто лікувати корів.

З кетозом не треба боротися, його просто не має бути на фермі.

Корова – це дуже живуча тварина, тому менше стійте у неї на шляху, менше лікуйте її, і вона буде здоровішою. Як кажуть ефективні американські фермери, якщо ваші корови й перебувають у стані кетозу, але при цьому добре дояться та добре їдять, то не турбуйте їх.