Лариса Коропець, канд. с.-г. наук, доцент, НУБіП України
«Холодне» утримання – яке воно?
Поряд з організацією годівлі найважливішим питанням є збереження здоров’я молодняку шляхом раціональної організації утримання, тому вибір технології вирощування телят у молочний період є важливим для формування майбутньої продуктивності.
Нині в багатьох господарствах застосовують так званий «холодний» метод. Він, незалежно від сезону року, передбачає утримання телят із перших днів життя в умовах, наближених до зовнішнього середовища, що мобілізує захисні сили організму й загартовує тварин. Молодняк, який виростили «холодним» методом, легко пристосовується до кліматичних змін, споживає більше кормів, швидко росте і гармонійно розвивається.
Існують різні модифікації «холодного» методу вирощування телят у молочний період, серед них і утримання в індивідуальних клітках під навісами або у холодних приміщеннях, але найпоширенішим є утримання в індивідуальних (іглу) або групових будиночках, об’єднаних з вигульним майданчиком.
Найчастіше телят утримують в індивідуальних будиночках, оскільки цей варіант має низку переваг. Його запровадження менш витратне, ніж будівництво холодних приміщень і навісів, а тварини, виходячи на вигульні майданчики, цілорічно підлягають сонячній інсоляції, що має позитивний вплив на їхнє здоров’я. На відміну від групових будиночків, індивідуальне утримання телят перешкоджає поширенню між тваринами інфекційних захворювань.
Іглу – оптимальний варіант «холодного» утримання
Будиночки для холодного утримання телят різняться між собою за конструкцією, розмірами та матеріалами, з яких їх виготовляють. Розміри будиночків залежать від стандартів країни, де вони виготовлені та віку і живої ваги телят, яких передбачено в них утримувати. Серед матеріалів найчастіше застосовують дерево, за промислового виробництва – скловолокно, полікарбонат і деякі види пластику, інколи для виготовлення використовують листову сталь.
Існують певні вимоги до матеріалів, з яких виготовляють індивідуальні будиночки. Вони мають бути міцними, стійкими до впливу сонячного опромінення, перепадів температур та атмосферних опадів, будиночки мають легко митись і підлягати дезінфекції, а утримання телят у них має бути комфортним.
З огляду на гігієну утримання, найкращими є будиночки промислового виробництва світлих кольорів, виготовлені зі скловолокна або пластмаси. Їх легко мити, а стінки мають низьку теплопровідність і не перегріваються влітку.
Найкомфортніше почувають себе телята, особливо в холодну пору року, у дерев’яних будиночках. Але їх важче дезінфікувати, вони важкі і за умов інтенсивної експлуатації потребують періодичного ремонту.
Найменш бажаними є металеві будиночки, бо перегріваються влітку, а взимку, через високу теплопровідність стінок, телята можуть переохолоджуватись.
Робимо будиночок для теляти
Згідно з вимогами вітчизняних норм будиночок має бути завдовжки 2,4 м і завширшки 1,4, висота передньої стінки – 1,2, задньої – 1,1 м. Вигульний майданчик облаштовують на ширину будиночка і роблять завглибшки 1,8 м.
У країнах ЄС мінімальні вимоги до будиночків для телят пов’язують з їхньою живою вагою. Для тварин до 60 кг будиночки роблять завдовжки 1,2 м, завширшки 1 і висотою 1,1 м. Для телят із живою вагою понад 60 кг довжину будиночка збільшують до 1,4 м, а висоту – до 1,25 м. Вольєри для телят роблять також на ширину будиночка, а їхня довжина становить 1,2 м.
Будиночки розміщують на відстані 20–50 см один від одного на майданчиках із твердим покриттям, до того ж їхні задні стінки повертають до панівних вітрів. Для забезпечення відведення стоків передбачають нахил поверхні майданчика 3–5%.
Конструкція будиночка захищає телят від опадів, сонця і вітру. Окремі будиночки облаштовують завісою у вигляді фіранки, що кріпиться перед вхідним отвором й захищає тварину від сильного вітру, завірюхи та низької температури. Влітку, щоб запобігти перегріву тварин, доцільно використовувати сонцезахисну сітку.
На передній стінці вольєра будиночка закріплюють фіксатори для установки кормових відер (молочних кормів, води, комбікорму). До гратчастої стінки вольєра також прикріплюють кошик із сіном.
Перед постановкою теляти у будиночку настилають шар підстилки завтовшки 20–30 см. Щоденно, з урахуванням ступеня забруднення, варто вносити додатково 1–3 кг свіжої соломи, щоби верхній шар підтримувати сухим.
Переводять телят в «індивідуальні будиночки» з 1–3 доби після народження й утримують до закінчення молочного періоду (1,5–3 місяці).
Переваги та недоліки іглу
Цей метод утримання молодняку ВРХ у молочний період має як позитивні, так і деякі негативні сторони.
Позитивним є те що:
- не потрібно будувати капітальні приміщення;
- телята дихають чистим повітрям природної температури і вологості, практично позбавленим шкідливих факторів тваринницького приміщення, що сприяє вирощуванню здорових тварин;
- отримують телята й достатню кількість ультрафіолетового випромінення. Під дією останнього у їхній шкірі виробляються біологічно активні речовини і вітамін D;
- протягом значного періоду телята ізольовані одне від одного, що дає змогу уникнути передачі різних захворювань;
- такий спосіб утримання сприяє активізації щитовидної залози, кращому розвитку серцево-судинної системи, органів дихання, травлення і виділення та дає змогу підвищити збереженість молодняку.
Недоліками «холодного» методу вирощування телят взимку є:
– дещо більші витрати кормів, зокрема молока і комбікорму (значна частина енергії, спожитої з кормами витрачається на підтримання температури тіла);
– швидке охолодження молочних кормів, які роздають за низьких температур;
– складність у роботі персоналу з обслуговування та догляду за телятами;
– додаткові затрати ручної праці на прибирання територій (кормових проходів, вольєра тощо).
Недоліки методу не критичні. Підвищена збереженість телят, а також сучасне технологічне обладнання для роздавання молочних кормів і раціональна організація праці дають змогу їх компенсувати.
Вітчизняні господарства мають власний досвід
Холодне утримання дає змогу отримати здоровий молодняк, але слід пам’ятати, що цей метод доцільно застосовувати лише у тих господарствах, де подальше утримання тварин відбувається у подібних умовах (добре провітрювані приміщення або на майданчиках з навісами, які захищають переважно від опадів). За утримання молодняку, який спочатку вирощували «холодним» методом, у закритих приміщеннях існує загроза масових легеневих захворювань, оскільки у тварин не вироблена стійкість до підвищеного бактеріального забруднення повітря і високої концентрації шкідливих газів.
Позитивний досвід застосування «холодного» методу вирощування телят мають ТОВ «Українська молочна компанія», ПрАТ «Чернігівське племпідприємство» та інші господарства.
На цих підприємствах після народження теля обтирають і використовуючи зонд напувають молозивом у кількості до 10% від живої ваги. Молозиво є тим стартовим кормом, завдяки якому в крові новонародженого з’являються антитіла, комплекс вітамінів та необхідні мінеральні речовини, затримка з його згодовуванням може стати летальною для тварини. Надалі схема вирощування тварин у господарствах дещо різниться.
У ТОВ «Українська молочна компанія» в індивідуальні будиночки, розміщені на майданчику, теля переводять після того, як його волосяний покрив повністю висохне (1–2 дні). По 3 л молока, температурою 38˚С, телятам роздають, використовуючи молочне таксі 2 рази на добу, вранці о 7.00 та вдень о 15.00. За годину після випоювання молока дають воду, яку не підігрівають. Концентровані корми згодовують досхочу.
Норма навантаження на одного робітника з догляду за тваринами – 90–100 телят. Наприкінці молочного періоду (45–55 днів), теля має споживати не менше 2 кг комбікорму за добу. В цьому віці їх об’єднують у групи (10–12 голів) та утримують на майданчику із легкоскладаним навісом.
У ПрАТ «Чернігівське племпідприємство» будиночки розміщені під навісом. У годівлі молодняку з 7-денного віку використовують замінник незбираного молока та комбікорм досхочу, молочний період триває 57–60 днів.
Висновки
У кожній кліматичній зоні доцільно застосовувати конструкції споруд і технологічного устаткування, які забезпечать вирощування здорових телят. Так, у місцевостях із м’яким кліматом цілком прийнятне цілорічне використання спрощених систем утримання, зокрема індивідуальних пластикових будиночків, а у місцевостях із прохолоднішим кліматом доцільно утримувати телят в індивідуальних клітках під навісом.
Для успішного застосування «холодного» методу вирощування телят у господарстві потрібно мати достатню кількість доброякісних кормів та соломи на підстилку і чітко дотримуватися технологічних вимог.
