Фітосанітарний прогноз на липень

0

Олена Попюк, завідувач агролабораторії ТОВ НВК «Ірлен»

Цьогоріч, за прогнозами синоптиків, спостерігаємо відносно прохолодне літо з дощами (характерна температура повітря не вище 35°С). Така погода стає причиною масового прояву грибних хвороб на сільськогосподарських культурах, які призводять до значних втрат урожаю. Розвиток патогенів необхідно контролювати за допомогою агротехнічних заходів та засобів захисту рослин.

Цукрові буряки

Фузаріоз

Збудник фузаріозу може тривалий час зберігатися у ґрунті та, як наслідок, стати початком інфекції у вигляді кореневих гнилей. Ці хвороби ще називають «коренеїдом» через те, що збудником може бути не тільки гриб Fusarium, а й Pythium, Rhizoctonia, Phoma та ін.

Активізація гриба відбувається на початку літа у місцях недостатньої зволоженості ґрунту та внаслідок перегрівання рослин на сонці. Також не слід забувати про механічні пошкодження, які створюють відкриті ворота для розвитку патогенів. 

Проявляється хвороба на рослинах цукрових буряків у вигляді в’янення листків та почорніння черешків. На уражених коренеплодах формується багато бічних корінців (цей симптом характерний і для ураження нематодами, тому не слід оперувати тільки ним для постанови «точного діагнозу»). Ураження коренеплодів цукрових буряків супроводжується утворенням сухої гнилі та порожнин, які вкриваються білим та рожевим нальотом.

Діяльність гриба Fusarium призводить до того, що плід цукрового буряку відстає у рості, а супутня інфекція (як-от суха гниль) стає причиною швидкого загнивання плодів.

Слід не допускати поширення хвороби під час збирання та зберігання плодів, адже спори грибних хвороб надзвичайно швидко поширюються вітром, особливо в умовах підвищеної вологості (тумани, роси, дощі).

Церкоспороз

Ця хвороба відома з практики багатьом господарствам, які вирощують цукрові буряки, адже виявляють її майже щороку.

Візуальні прояви хвороби можна спостерігати вже вкінці червня – на початку липня на старих листках. На них утворюються овальні плями діаметром 2–4 мм, які в центрі набувають сірувато-попільного кольору, а з країв – червоно-бурого. Волога погода також може стати причиною появи сіруватого нальоту – спороношення патогену. За сухої погоди уражена тканина випадає і на листках з’являються численні дірки. 

На черешках хвороба проявляється у вигляді овальних витягнутих плям. Уражені листки відмирають, рослина утворює нові та витрачає на це велику кількість пластичних речовин. Відтак рослина витрачає всю внутрішню енергію на утворення нових листків замість уражених. Такий перебіг вегетації стає причиною недорозвиненого коренеплоду та зниженого вмісту цукрів у ньому.

Наслідок церкоспорозу: недобір цукру з 1 га сягає 50% і навіть більше. Також хвороба стає причиною накопичення в коренеплодах так званого шкідливого азоту, який під час цукроваріння збільшує вихід патоки й зменшує кількість цукру.

Ризоктоніоз, або червона гниль

Ризоктоніоз проявляється у другій половині літа за умови надмірної кількості опадів та теплої погоди, а також у низинах, де застоюється вода.

Хвороба проявляється у вигляді вдавлених плям на коренеплодах, що вкриті темно-фіолетовою сіткою грибниці.

За інтенсивного ураження в’януть листки, відбувається загнивання плодів та повна загибель рослин.

Уражені ризоктоніозом плоди непридатні для зберігання.

Виноград

Оїдіум, або борошниста роса

Цю хворобу хоч раз, але бачив кожен виноградар.

Борошниста роса на початкових етапах розвитку проявляється невиразно – світлуватий наліт на ягодах, пагонах та листках, який, на жаль, часто просто не помічають.

Коли виноградар пропустив (або не помітив) першу стадію розвитку хвороби, патоген прогресує й невдовзі настає друга стадія борошнистої роси. На листках з’являється біло-сірий наліт у вигляді невеликих плям. Під дією патогену скручуються листки, заражуються бутони, що згодом зовсім відпадають. Далі зараження переходить на ягоди, які припиняють ріст та починають тріскатися – відбувається характерне для зараження оїдіумом випинання насіння. Такий стан ягід триває до їхнього дозрівання. Зауважимо, що зрілі ягоди хвороба вже не вражує, але якщо патоген потрапив у ягоду раніше, то спостерігається розтріскування та випинання насіння.

Патоген здатен уражувати й пагони. Це відбувається тоді, коли гриб проник у вічка та перезимував, а навесні, під дією стимулюючих факторів, відбулась різка активність хвороби. Що раніше патоген почав прогресувати, то більше уражується вічко. Якщо розвиток гриба відбувається пізно, наприклад з червня, то уражуються бруньки тільки верхніх пагонів, які видаляють під час підрізування навесні. На пагонах залишаються темні плями від щорічного розвитку гриба. Цим пояснюється те явище, коли зимова боротьба з міцелієм не дає ефекту – він міститься всередині вічок, де захищений не тільки від фунгіцидів, але і від морозу.

Мілдью, або несправжня борошниста роса

Несправжню борошнисту росу часто плутають із борошнистою. Втім, є ознака, яка дає змогу їх розмежувати: борошниста роса відрізняється нальотом на верхньому боці листка, а несправжня – на нижньому.

Як уже було наголошено, несправжня борошниста роса проявляється масляними нечіткими плямами на верхньому боці листка, а на нижньому – білим нальотом.

Подальший розвиток хвороби супроводжується некрозом листків, особливо молодих. Уражені ягоди зменшуються у розмірах, аж до розміру горошини, які з часом буріють та відпадають.

Збудник не зупиняє свою діяльність та навіть пришвидшує її за вологої погоди та дає 15–16 генерацій

Опадання листків у період вегетативного розвитку винограду призводить до порушення внутрішніх фізіологічних процесів у рослині. Таке порушення пригнічує кущі та спричинює погане визрівання пагонів. Наслідки цього ми спостерігаємо навіть взимку, коли ослаблюється стійкість кущів до мінусових температур та жорстких вітряних умов, а відтак це стає причиною зменшення врожаю та його якості.

Альтернаріоз

Гриби роду Alternaria не здатні до самостійного інфікування, а це означає, що вони є супутніми паразитами та проявляються лише за певних умов. Такими «лакмусовими папірцями» можуть бути механічні пошкодження, ослаблений імунітет рослини (внаслідок спеки, різкого похолодання, підвищеної вологи та температури повітря тощо) і наявність первинної інфекції.

Хвороба проявляється у вигляді дрібних коричневих плям, які з часом розростаються та охоплюють усю поверхню листка, пагона та ягід.

Попри «супутню» форму альтернаріозу, не варто недооцінювати його шкідливість. За останнє 10-річчя відмічаємо посилення ураження вегетативної маси та плодів під час їхнього зберігання.

Особливістю майже всіх грибних хвороб є їхнє швидке поширення спорами у вітряну та дощову погоду. На ранніх етапах розвитку дуже легко не помітити перших симптомів та не вжити відповідних заходів. Трапляється, що коли починається активна боротьба з патогеном, хвороба вже настільки вразила культури, що захисні засоби зовсім не дають результату.

Як боротися з грибними ураженнями?

Універсальної відповіді немає, а якщо вона таки існує, то не відповідає кожному конкретному випадку. Плануючи захист с.-г. культур, перед тим, як приймати рішення щодо використання фунгіциду та інших агрохімічних заходів, важливо враховувати погодно-кліматичні, ґрунтові умови, фітосанітарний стан попередників та ін. І пам’ятайте, що запобігти хворобі ліпше, аніж її лікувати: це значно економить кошти на витрати фунгіцидів, а також зберігає урожай.

Для вчасного та правильного виявлення патогенів перевіряйте рослини в агролабораторії!