Фермерське господарство – мутант із невизначеним майбутнім

0

В Україні існує близько 40 тис. фермерських господарства. Це колосальний потенціал для можливих інвестицій в агросектор. Проте розвитку таких господарств значно перешкоджає законодавча неврегульованість їх діяльності. Хоча позитивні зрушення таки відбуваються.

1

Олександр Ручко, адвокат, старший юрист ALEXANDROV&PARTNERS

Сільське господарство це практично єдина галузь в Україні, яка в останні кризові роки демонструє зростання. Держслужбовці всіх рівнів одноголосно заявляють про те, що для аграріїв буде зроблено все та навіть більше. На всіх рівнях обговорюють способи сприяння розвитку агропромислового комплексу та залученню якомога більше інвестицій.

За всією цією бурхливою діяльністю зазвичай із поля зору випадають ті проблеми, які можна вирішити фактично без будь-яких державних затрат, окрім, звісно, оплати праці народних обранців. 

Крім активної «боротьби» із проблемами аграріїв, так само завзято шукають напрями та об’єкти для інвестування. Я відкрию велику таємницю: в Україні існує колосальний резерв для залучення агроінвестицій – це фермерські господарства (ФГ).

40 тис. ФГ і їх потенціал

Наразі в Україні існує близько 40 тис. фермерських господарств, які функціонують у правовому полі, що застаріло та відстало від реалій сьогодення на 10–15 років. І це величезна цифра, ігнорувати яку неможливо, а тому держава мала б дослухатись до проблем, що існують у них.    

Говорячи про інвестиції, слід розуміти, що вони не прийдуть туди, де немає чітких гарантій їхнього захисту. Захист, зокрема, включає в себе адекватне, прозоре та зрозуміле юридичне регулювання.

Натомість юридичне середовище, в якому існують ФГ, призвело до того, що з правової точки зору ці господарства стали «мутантами». Звісно, мутації це добре, адже завдяки їм виникають нові, кращі види, більш пристосовані до реальних умов. Однак у нашому випадку процес еволюції затягнувся та потребує активного стимулу для завершення. 

Що я маю на увазі кажучи про згубні «мутації». Усі недоліки, які через їхню кількість перераховувати недоцільно, тому зупинюсь на тих, що, на мою думку, мають основне  значення.

Нюанси із землею

Головний ресурс будь-якого сільськогосподарського виробництва це земля. Адже без неї господарство просто не може існувати, воно не спроможне виконувати свою першочергову функцію – виробляти с/г продукцію. 

Зазвичай основною земельною ділянкою фермерського господарства є земля, яку передають засновнику ФГ для його створення. І тут виникають вкрай цікаві ситуації. Фактично землекористувачем на такій землі є фермерське господарство як юридична особа, однак за всіма документам та реєстрам ця земля закріплена за фізичною особою – засновником. З точки зору чинного українського законодавства речові права на землю, у тому числі право оренди, виникає з моменту його державної реєстрації у відповідному реєстрі. При цьому механізму перереєстрації права користування землею із засновника на ФГ не передбачено. Тобто, обробляючи землю, фермерське господарство не може юридично зареєструвати її за собою.

Найцікавіше те, що цю проблему також усвідомили податківці та для стягнення оподаткування внесли зміни у Податковий кодекс, в яких зазначили, що платити податки треба із тієї землі, яка фактично перебуває в обробітку незалежно від того чи зареєстроване за ФГ право оренди на цю землю. Водночас вирішити проблему таким чином, щоб господарство могло стати законним формальним землекористувачем ніхто не поспішає.

Інвестиційна привабливість ФГ

Чому це так важливо. Насамперед тому, що у разі, якщо хтось захоче купити, успадкувати, розділити фермерське господарство він не зможе набути права на основний актив – землю. А це, своєю чергою, призводить до того, що доводиться знаходити шляхи, які ставлять під загрозу гарантії інвесторів та фермерів. Утім, вирішення цього питання дало б змогу підвищити інвестиційну привабливість фермерських господарств у рази.

2

Нюанси зі членством

Наступною проблемою ФГ є незрозумілість статусу та прав його членів. Так, чинна редакція Закону України «Про фермерські господарства» практично не дає відповіді на питання, що посвідчує участь у ФГ, які права та обов’язки мають його члени. На практиці часто головним обов’язком члена ФГ є сумлінна праця на благо цього господарства, а основним правом є отримання прибутку від діяльності ФГ. 

При цьому відкритим лишається питання гарантування прав членів ФГ стосовно справедливого розподілення прибутку, як реально впливати на діяльність господарства та отримати об’єктивну інформацію про його фінансовий стан. Коли між членами ФГ склалися довірчі відносини, ці питання можуть не бути критичними, але мій досвід доводить, що рано чи пізно все ж відповідні проблеми виникають.

Законодавча неврегульованість

Через те, що права членів фермерського господарства чітко не визначені, доволі дискусійним лишається питання, як саме член ФГ може передати свої права комусь іншому. Особливо ця проблема постала гостро щодо спадкування фермерських господарств. У судовій практиці існують два кардинально відмінні підходи до цієї ситуації. В одних випадках судді стверджують, що для успадкування ФГ потрібні правовстановлювальні документи на нього, як на цілісний майновий комплекс (тобто реєструвати його як об’єкт нерухомості, що на практиці вкрай складно), в інших виходять із того, що права члена спадкуються нарівні з іншими правами померлого. І знову невизначеність та породжені нею проблеми є наслідком недопрацювання  законодавців.

Подібні проблеми виникають стосовно продажу прав члена фермерського господарства та поділу майна подружжя, один із яких є членом ФГ. У цих ситуаціях, через ту саму законодавчу неврегульованість, також виникає безліч суперечливих ситуацій, а реєстр судових рішень містить рішення судів, в яких викладено абсолютно протилежне бачення однієї проблеми різними суддями.

Усе це не сприяє, а швидше вельми заважає розвитку фермерських господарства як класу.

Гостра необхідність реформування діяльності ФГ

Хотілося б сподіватися, що державні мужі колись помітять ті проблеми, з якими доводиться стикатися людям, що ведуть чи мають намір вести аграрний бізнес через ФГ, оскільки надмірне зволікання із вирішенням проблемних питань призведе до того, що проблеми лише посиляться. Тому від держави очікують зрозумілої та ефективної стратегії реформування діяльності фермерських господарств, яка методично втілюватиметься у життя. 

Заради об’єктивності хотілося б зазначити, що все ж певні здорові законодавчі ініціативи стосовно фермерських господарств існують, наразі в першому читанні парламентом прийнято законопроект, який вирішує два головних, на мою думку, питання: статус землі переданої засновнику, що, можливо, будуть перереєстровувати на створене ФГ та порядок відчуження прав члена ФГ (передачу цих прав пропонують зробити аналогічною тій, що існує у товариствах із обмеженою відповідальністю). А на момент написання цієї статті набрав чинності закон, який дозволив створювати сімейні фермерські господарства.

Тож будемо вірити у зміни на краще, а поки що продовжимо працювати із тим, що є, та вирішувати проблематичні питання тими інструментами, які наразі доступні.