Яніна Івашко, журналіст (Україна)
На перетравність клітковини впливає лігнін
Важливі для функціонування мікроорганізмів рубця корови елементи корму – це клітковина та крохмаль. Вони забезпечують тварин енергією, яка потім перетворюється на молоко. І якщо крохмаль в організмі корови перетравлюється майже повністю, то перетравність геміцелюлози і целюлози – основних складових клітковини – може коливатися від 20 до 80%, залежно від їхніх зв’язків із лігніном. Він є причиною низької енергетичної цінності клітковини та істотно впливає на засвоєння й продуктивну дію корму, а зміни його зв’язків допомагають підвищити перетравність клітковини.
Тому важливо пам’ятати, що сама клітковина має доволі високий перетравний потенціал. Також клітковина і крохмаль корму мають бути збалансовані. За дисбалансу – високого вмісту крохмалю, надлишок енергії корму і надто кисле рН середовище в рубці гальмують діяльність бактерій і можуть спричинити виникнення ацидозів у корів.
Але й повністю позбутися лігніну в кормі не можна. Його вміст має становити не менше 2%, адже він є структурною частиною клітини і відповідає за міцність рослин.
Тому у годівлі молочної худоби акцент роблять на підвищенні перетравності інших частин клітковини (целюлози, геміцелюлози тощо).
Умови проведення експерименту
На базі АФ «Соняшник», що на Полтавщині, фахівці компанії «Шауманн», які співпрацюють з господарством вже понад 3 років, постійно відвідують і цікавляться його життям, провели експеримент із дослідження перетравності корму, зокрема, клітковини. Водночас умови утримання й годівлі корів у господарстві не змінювали. Загалом, худобу тут утримують у корівниках за стійлово-вигульною системою. Влітку тварини перебувають переважно на вигулах, лише на доїння заходять у приміщення.
Саме господарство засноване на базі колишнього колгоспу. А агрофірма у її теперішньому вигляді існує вже понад 9 років. Молочним скотарством займалися з першого дня заснування агрофірми. Проте кількість корів була значно меншою, перевагу надавали свинарству. Наразі господарство повністю відмовилося від свинарства та зосередилося на розвитку молочної галузі.
Для годівлі дійного стада тут використовують повнозмішаний раціон лише з тією відмінністю, що влітку половину частки силосу заміняють зеленою масою (люцерна, суданка). Комбікорм виготовляють самі, закуповують лише премікси. Працівники господарства помітили, що чим більше сухої речовини в раціоні, то жирніше молоко. Тому інколи у кормосуміш додають солому, якщо немає сіна.
Цього року заклали 1000 тонн люцернового сінажу та 2500 тонн кукурудзяного силосу із використанням закваски.
Силос і сінаж віддають на перевірку в районну лабораторію щоквартально та додатково у приватну лабораторію (1700 грн за пробу силосу і сінажу). У кормозмішувач завантажують силос, сінаж, сіно й солому та частину комбікорму (із розрахунку 3 кг/гол.), а решту комбікорму (приблизно 5,5 кг) доярки роздають вранці та ввечері вручну відповідно до їх продуктивності.
Добові надої становлять від 17,5 до 19 л, із 3,8–4,2% жиру та 3,1% білка. Отелення розподілені рівномірно на весь рік.
Планують збільшити середні надої по стаду до 5500 л на корову. Надої поступово збільшували протягом попередніх двох років. Однак зі збільшенням виробництва молока у тварин з’явилися проблеми з відтворною здатністю. Задля вирішення проблем із заплідненням почали проводити стимуляцію охоти, тепер на плідне осіменіння використовують 1 – рідко 2 спермодози, тоді як раніше витрачали 3–4.
Торік господарство відремонтувало корпус для утримання дійних корів. Встановили в ньому новий молокопровід від «ТОВ Агросервіс», молочний цех із танком на 5,5 тонн молока.
Планують провести реконструкцію інших виробничих корпусів та збільшити поголів’я дійного стада до 400 голів завдяки власному молодняку. Усього на комплексі є три виробничі приміщення: для телиць до 1 року; для телиць парувального віку, нетелей та сухостійних корів; для дійних корів. Працює ветлікар, один робітник виконує функції обліковця та техніка штучного осіменіння.
Молоко здають на два молокозаводи у Полтавській області за середньою ціною – 4,40 грн/кг без дотацій (дані за 2014 р.). Корів на лікуванні доять окремо.
Співпраця з компанією «Шауманн» у господарстві реалізується впровадженням спеціальної програми.
Програма мінеральних кормів «Шауманн» для молочних корів створює основу для здорового та збалансованого обміну речовин, що сприяє високій продуктивності та довголіттю тварин, а також економічній ефективності тваринницької галузі загалом. Це дає змогу згодовувати коровам на всіх фазах лактації мікро- та мікроелементи відповідно до потреби, а також вітаміни найвищої якості.
Програма мінеральних кормів «Шауманн» для ВРХ складається з трьох топ-ліній для специфічної оптимізації загально-змішаного раціону: Ріндамін, Ріндавіт та Ріндавіталь. Їхній склад постійно перевіряють і вдосконалюють відповідно до найновітніших досліджень в науці та практиці.
Завдяки впровадженню програми від «Шауманн» у господарстві отримали такі результати:
- більше молока й молочного білка;
- стабільність надоїв;
- поліпшення здоров’я корів:
– постійність вмісту середовища рубця;
- поліпшення плідності шляхом оптимального забезпечення корів поживними речовинами;
- поліпшення здоров’я вимені й одержання завдяки цьому більше високоякісного молока;
- міцність копитець.
Експеримент з визначення перетравності клітковини
Задля підвищення енергетичної цінності корму інколи доцільно використовувати різні біологічно-активні добавки, що сприяють кращій перетравності клітковини.
Тож і фахівці компанії «Шауманн» для свого експерименту із дослідження перетравності клітковини використовували спеціальну добавку на основі живих дріжджів Rindavit Ass-Co ATG.
Переваги добавки:
- живі дріжджі Saccharomyces cerevisiae;
- швидке перетравлення клітковини;
- використання залишкового кисню забезпечує створення кращих умов для бактерій;
- стабільний рівень pH.
Поряд із цим вони розрахували раціон з меншим вмістом концентратів (у середньому – 7 кг на гол./день).
Добавку додавали у корм для піддослідної групи дійних корів для поліпшення перетравності клітковини. Ефективність добавки перевіряли після промивання випорожнень, а головне, рівнем продуктивності корів.
Після ретельного промивання водою отриманого калу від групи піддослідних тварин у масі залишаються лише неперетравлені рештки, переважно – частки клітковини. За різницею маси до та після промивання можна визначити рівень засвоєння організмом корови спожитого корму. Що більша різниця, то краще засвоюється корм, а з каловими масами виходить те, що організм не зміг розщепити та засвоїти. Показники цієї різниці для порівняння були зняті до експерименту та двічі упродовж його проведення.
Загалом, як видно із таблиці з кількості калу, що залишалася після промивання, у всіх тварин поліпшилося перетравлення та засвоєння корму. Тобто зменшилася кількість неперетравленої клітковини. У деяких групах тварин це сприяло збільшенню добових надоїв.
Тож завдяки використанню кормових добавок на основі живих дріжджів організм легше засвоює корми. Підвищення засвоюваності корму сприяє оптимальному його використанню, підвищенню надоїв, що своєю чергою зменшує витрати на виробництво молока.
Отже за підвищення перетравності клітковини корму, збільшується його ефективність. Без збільшення добової даванки корму більша його кількість засвоюється організмом та використовується для виробництва молока, натомість менше корму виходить транзитом – не засвоєним.
За використання в раціонах дійних корів преміксу із живими дріжджами Saccharomyces cerevisiae у господарстві знизили щоденне використання концентратів на 1,5 кг на голову без втрати молочної продуктивності.
