За матеріалами компанії «Бушхофф»
Дедалі більше підприємств починають готувати комбікорм самостійно. У зв’язку з цим виникає потреба у власних ємностях для зберігання різноманітних його компонентів.
До складу комбікорму входять різноманітні компоненти рослинного, тваринного та мінерального походження, а також різні продукти хімічної й мікробіологічної промисловості. Дуже важливо, щоб поживна цінність та біологічна активність цих компонентів не знизилися в період зберігання ще до того, як із них приготують комбікорм. Виробництво повноцінного комбікорму, збалансованого за всіма поживними елементами, можливе лише на основі високоякісної сировини.
Принципи, що визначають технологію зберігання різних компонентів комбікорму, в основному однакові. Вони полягають у створенні умов, що зменшують швидкість хімічних реакцій у продуктах, що зберігаються, та попередженні розвитку в них мікроорганізмів і шкідників. На практиці зазвичай цього досягають, знижуючи вологість та температуру продуктів. Проте режими, способи й можливі строки зберігання залежать від природи продукту, його хімічного складу, біохімічних та фізико-хімічних властивостей. Один і той самий вид сировини, але отриманий із різних ґрунтово-кліматичних зон (наприклад зерно), може мати свої специфічні особливості.
Вибір способу зберігання та необхідних для цього технічних засобів залежить здебільшого від кількості продукту. Відсоток різних компонентів у складі комбікорму різниться, а тому і запаси таких компонентів також можуть бути неоднакові. Так, приміром, комбікормовому заводу доводиться зберігати сотні тонн зерна, яке є основною складовою комбікорму, і значно менші кількості таких продуктів, як дріжджі, рибне борошно, а запаси мікродобавок можуть становити всього лише декілька кілограм.
Зберігання – перший етап приготування корму
Складування зерна та олійних шротів відбувається через продуктивну завальну яму з норією і лотковим ланцюговим транспортером продуктивністю 40-150 т/год. Також на цьому етапі можлива інтеграція очищення сировини. Зберігання компонентів найчастіше здійснюють у круглих (зовні приміщення) або гладкостінних силосах (усередині приміщення). Залежно від властивостей сипучості компонентів у приміщеннях використовують силоси із вивантажувальними лійками на 45 чи 60°, які завдяки своїй квадратній конструкції забезпечують не лише оптимальне використання приміщення, а й подальше вивантаження матеріалу з силосу (опційно із люком для огляду). Для несипких продуктів будують силоси із розвантажувальними шнеками та змішувачами. Останнім часом популярними стають силоси для зберігання із поліестеру.
Обсяги зберігання залежать від продуктивності заводу
Для зберігання зерна використовують ємності з пласким дном, оснащені системами аерації та температурного контролю. Для формування певної рецептурної партії використовують спеціальні квадратні ємності (квадратна форма забезпечує компактне розміщення і повну інтеграцію з виробничим майданчиком). Кількість ємностей варіює залежно від розміру комбікормового заводу. Продуктивність різного обладнання пов’язана із добовим виробництвом на підприємстві.
Можлива повна автоматизація ємностей для зберігання, а їх управління може бути повністю поєднаним із управлінням комбікормового заводу й здійснюватись від одного пульта керування.
Для зберігання готової продукції – комбікорму – використовують квадратні силоси зі спеціальними вивантажувальними лійками або силоси із поліестеру.
Переваги зберігання на власному майданчику
Будівництво силосних ємностей для зберігання запасів компонентів комбікорму (в основному зерна) забезпечує низку переваг:
– необхідний запас сировини;
– не треба підлаштовуватися під графік роботи елеватора для виробництва власного комбікорму;
– безперебійна робота;
– переваги у логістиці.
