Наталія Радченко, партнер податкової практики АО «Юскутум»
Реєстрація податкової накладної – це біг із перешкодами, де на кожному етапі можливе блокування руху документа аж до повного його зупинення. Із 1 липня 2017 р. бігова доріжка податкової накладної доповнилась ще однією перешкодою – система СМКОР (система моніторингу відповідності податкових накладних (ПН)/розрахунків коригування (РК) критеріям оцінювання ступеню ризиків). Деякі платники податків мали змогу ознайомитися з роботою цієї системи в тестовому режимі ще з 1 квітня 2017.
Основою системи моніторингу СМКОР є Наказ Мінфіну від 13.06.2017 р. №567, яким, після тривалих дебатів між ДФС та Мінфіном, були впроваджені Критерії оцінки ступеню ризиків, достатніх для зупинення ПН/РК у системі реєстрації. Ми не будемо цитувати норми наказу №567, які сумлінні бухгалтери вже, напевно, знають напам’ять, а зробимо спробу проаналізувати його «між рядків», звернути увагу на проблеми, які породжує CМКОР та дати рекомендації платникам, що робити, якщо податкову накладну заблоковано.
Спочатку розберемося, які етапи проходить ПН/РК у системі реєстрації податкових накладних, і де починає «працювати» СМКОР. Повний цикл руху накладної ДФС презентувала платникам 29 червня цього року (Інфографіка ДФС).
На інфографіці видно, що рух ПН у ЄРПН починається з первинного контролю, який включає:
- Розшифрування даних: перевірку ЕЦП та відповідність формату
- Перевірку реєстраційних даних платника
- Перевірку СЕАПДВ за формулою достатності коштів ∑накл
Якщо контроль за цими критеріями не пройдено, платник отримує квитанцію про відмову в прийнятті ПН/РК. Якщо платник виправляє причину неприйняття на етапі первинного контролю, то він може відправити накладну повторно. Якщо критерії первинного контролю ПН/РК пройшли успішно, тоді документи переходять до наступного етапу контролю – СМКОР.
Нагадаю, що в ст. 201 Податкового Кодексу зазначено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, чи зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, зважаючи на абзац цієї ж статті про те, що відсутність факту реєстрації ПН не дає права покупцеві включати суми ПДВ до податкового кредиту, необхідно обов’язково надсилати запити до ЄРПН, якщо жодної квитанції вам не надійшло.
Що таке ризикові товари?
Моніторинг у СМКОР починається із визначення ризиковості товару, зазначеного в ПН/РК. Перелік кодів УКТ ЗЕД ризикових товарів наведено в Наказі ДФС від 30.06.2017 р. №461 із скромною назвою «Про затвердження переліку кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД». По суті, цей наказ є другим основним документом у системі моніторингу, оскільки, якщо ваших кодів УКТ ЗЕД там немає, то вам пощастило і ПН пройде, якщо всі інші критерії в нормі. Коди агропродукції в наказі, безумовно, є: пшениця, ячмінь, кукурудза, соя, бобові та інші овочі й інша с/г продукція є ризиковою, з точки зору СМКОР. Якщо 75% вашого складу є ризиковим товаром, то моніторинг податкової накладної буде.
Податкові накладні система аналізує за 4-ма першими цифрами коду УКТЗЕД, тож відразу у платників , котрі купують продукцію оптом, а реалізують вроздріб, виникають певні запитання. ДФС на зустрічах із платниками запевняє, що система працює тільки з цифровими показниками, й одиниці вимірювання не впливають на проходження ПН. Аналогічна ситуація у підприємств, які купують сировину, а продають готову продукцію.
«Умовний склад» та інші нюанси моніторингу
Система СМКОР двоступенева: спочатку всі податкові накладні «відсіваються» за певними ознаками з умовною назвою «Чи підпадає взагалі документ під моніторинг». Із цими ознаками більш-менш зрозуміло: дрібні (обсяг ПН/РК до 500 тис. грн), сумлінні платники (ті, хто сплачує податки у прийнятних для податкової обсягах) та неплатники, з яких і так нічого взяти, під моніторинг не потраплять. Якщо обмежуючих ознак не дотримано, тоді починається сам моніторинг. Критеріїв, насправді, всього два, але інтерпретацій «як їх правильно розуміти», вже в рази більше.
Так, у платників одразу виникли образи на Мінфін щодо обмеження, так званого умовного складу товарних залишків періодом від 1 січня 2017 р. На справедливе питання: «А що робити з товаром, залишки якого тягнуться з попередніх років?» відповідь ДФС категорична – блокування таких податкових буде.
Також питання викликала додаткова умова щодо перевищення суми ПДВ, зазначеної в ПН, над середньомісячною сумою сплачених за останні 12 місяців податків та зборів за формулою:
∑ЕСВ + всі податки та збори – імпортний ПДВ. У цій формулі враховуються лише реально сплачені податки разом із сумами переплат, якщо такі є. А от розмір «перевищення» в Наказі №567 не зазначено, що значно ускладнює життя бухгалтерів, які мають вираховувати середньомісячний показник із точністю «до міліметра».
Якщо система СМКОР не знаходить ризиків, то радіти зарано, оскільки після системи Моніторингу податкова накладна перед реєстрацією повторно проходить контроль за формулою достатності. Взагалі перевірка достатності проводиться на кожному етапі контролю, для того, щоб документ бува «не проскочив» поза формулою.
Накладна заблокована. Що робити?
Якщо ПН/РК за результатами моніторингу визнано ризиковими, їх реєстрацію буде призупинено, а продавець та покупець одночасно отримують квитанцію про призупинення реєстрації. На щастя у них є 365 днів, щоб звернутися до податкової за розблокуванням.
Після отримання квитанції необхідно через електронний кабінет платника податків надати інформацію, яка відображає «специфіку господарської діяльності платника, окремо за кожним видом економічної діяльності»:
- Види економічної діяльності за Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010)
- Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, які на постійній основі виготовляє/постачає або отримує/придбаває платник
- Коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), які на постійній основі поставляє або отримує/придбаває платник
Причому, критерій «на постійній основі» є важливим. ДФС на зустрічах із платниками щодо порядку моніторингу особливо наголошує, що до картки необхідно вносити всі товарні позиції платника, а також всі послуги, які платник купує. Особливо, коли йдеться про нетипові для платника операції, які до того ж відмінні від основних видів діяльності платника за КВЕД. Показовим є те, що подання цієї «інформації за формою» не передбачено Податковим Кодексом, але ця інформація є основою для аналізу всієї діяльності платника.
Окрім заповнення Картки платника, обов’язково слід подати:
- Письмові пояснення щодо суті операцій, які були оформлені заблокованим документом
- Копії підтверджувальних операцію документів
Зверніть увагу, що в п. в) пп. 201.16.1. ст. 201 Податкового Кодексу зазначено, що в квитанції про зупинення реєстрації має бути пропозиція щодо надання платником пояснень ТА/АБО копій документів (за вичерпним переліком). Наполягаємо на тому, що «АБО» цього разу не працює. Подавати треба пояснення ТА всі документи, визначені Вичерпним переліком у Наказі №567, оскільки Постановою Кабміну від 29.03.2017 р. №190 встановлено вичерпний перелік підстав, відповідно до яких Комісія може винести негативне рішення, серед яких:
- Ненадання письмових пояснень
- Ненадання копій документів
- Якщо з копій документів стане зрозуміло, що вони складені з порушеннями законодавства та/або їх недостатньо для прийняття позитивного рішення
Останній пункт, як ви розумієте, дає податковій творчу свободу. Тому, рекомендації платникам, по-перше, аналізувати документи, які надає ДФС, з точки зору їх юридичної коректності, а, по-друге, враховувати судову практику з питань визнання операцій безтоварними, оскільки в процесі розгляду справ суди також звертають увагу на комплектність та достатність первинної документації для підтвердження господарських операцій. Враховуючи те, що негативні рішення податкової з питань реєстрації ПН/РК можуть бути оскаржені в адміністративних судах, аргументацію щодо комплектності документів потрібно готувати з урахуванням судової практики.
Пояснення та всі документи подаються в електронному вигляді за основним місцем обліку платника до спеціальної Комісії, створеної в ДФС, порядок роботи якої затверджено Наказом Мінфіну №566. Комісія має розглянути документи та винести позитивне або негативне рішення протягом 5 робочих днів. На жаль, в останній версії Наказу №567 не було збережено принципу «мовчазної згоди», за яким, у разі ненадходження рішення, вважається, що воно є для платника позитивним. Для того, щоб оскаржити негативне рішення податкової, платнику треба дочекатися його. І механізму оскарження, якщо рішення через якісь причини не надійшло, звісно, не передбачено.
ДФС підкреслює, що система СМКОР звільнена від впливу «людського фактора», оскільки моніторинг відбувається автоматично. Можна погодитися з цим частково, позаяк рішення щодо реєстрації заблокованої автоматично податкової накладної все одно приймають податківці. Тому «хеппі енду» не буде. Боротьба системи з платниками триває.
