Альфред Грісслер, ветлікар, що спеціалізується на свинях, Ветеринарна клініка «Траункрайс», Австрія
Раптові випадки загибелі, пронизливий вереск і агресія поросят із набряклими повіками та накопиченням води у кишківнику – водянка (набрякова хвороба) має багато «облич». А на лікування, на жаль, залишається замало часу. Та існує ціла низка попереджувальних заходів, що допоможуть це захворювання взяти під свій контроль.
У разі набрякової хвороби йдеться про інфекційне захворювання, яке виникає переважно у поросят після відлучення, а також після переведення їх на відгодівлю. У групі захворюють тварини із великою масою та найліпше розвинені. Водянка виникає через інтенсивне розмноження специфічних бактерій E. coli. Вони утворюють отруту, яку називають шига-токсин Stx2e. Бактерії E. coli прикріплюються у кишківнику, для чого вони потребують наявності необхідних спеціальних місць «захоплення» (рецепторів), що утворюються лише між 28-м та 35-м днем життя поросяти. До утворення цих рецепторів, навіть попри наявність хвороботворних мікробів E. coli, хвороба не виникне.
Шига-токсин знищує дрібні капіляри крові і спричинює накопичення рідини у тканинах. Особливо сприйнятливі до цього кишківник, підшкірна тканина й мозок. У тварин, які раптово не гинуть від різкого перебігу хвороби, з’являються набряки на повіках, спинці носа і в кишківнику. У них виникають судоми, кульгавість, плавальні рухи за лежання на боці та неврологічні симптоми. Додатково можуть з’являтися проноси й дегідратація, якщо разом із шига-токсином були утворені інші ентеротоксини. Ознакою набряку гортані є пронизливий, нетиповий вереск свиней. Чи загинуть тварини протягом години або все-таки залишаться на подальше дорощування, проте із відчутним відставанням у рості, залежить від дози токсину. У захворілих стадах тварин бактерії E. coli, що утворюють шига-токсин, спричинюють 10–15% втрат в окремих циклах виробництва, зокрема зниження та відставання у розвитку.
Мікроорганізми у шлунку і кишківнику
У підсисний період поросята отримують молоко – легкоперетравний продукт харчування. Відтак, щоб розщепити молочний цукор до молочних кислот, рН кишківника утримується на низькому рівні. Кислотне середовище створює несприятливі умови для поширення колі-бактерій. Після відлучення свиноматки травна система поросяти має перебудуватися зі споживання молока матері на воду та твердий корм на основі зернових. Це призводить до збільшення об’єму тонкої та товстої кишок, зміни мікрофлори кишківника та продукованих ферментів. У перші 3–4 тижні життя шлунок поросяти виробляє недостатню кількість соляної кислоти. Через це та через слабку моторику кишок мікроби можуть легше проникати у шлунок або підніматися із товстого відділу кишківника до тонкого, що призводить до значного поширення колі-бактерій у тонкій кишці. Втім, послаблення захисних сил організму через стресові ситуації (відлучення, перегрупування) може сприяти захворюванню тварини.
Через перехід на інший корм та стрес у перші дні після відлучення поросята зазвичай їдять менше. Упродовж цієї «голодної» паузи клітини слизової кишківника оновлюються повільніше. Також знижується продукування ферментів, що шкодить здатності шлунку перетравлювати корм. Коли поросята починають споживати корм після цієї «голодної» паузи, він надто слабко підкислюється у шлунку. Тоді велика кількість неперетравлених продуктів харчування потрапляє у задній відділ кишківника, через що, з одного боку, виникають аліментарні проноси, з другого – збільшення кількості штамів E. coli призводить до проносів та набрякової хвороби.
Діагностовано водянку – що робити?
- У корм для всієї групи поросят-відлучників негайно варто ввести антибіотики (колістин сульфат, лінкоміцин, неоміцин сульфат), а також провести індивідуальне лікування захворілих тварин ін’єкціями препаратів, ефективних проти колі-бактерій (енрофлоксацин, марбофлоксацин, данофлоксацин, лінкоспектин, цефкіном, триметоприм-сульфонамід).
- Обмежити кількість корму, додаткова даванка води.
Оскільки через швидкий перебіг хвороби з проведенням терапевтичних заходів часто запізнюються, основну увагу слід приділяти відповідній профілактиці. Тож деякі заходи ви можете вжити заздалегідь:
- Профілактичне застосування ефективних проти збудника медикаментів упродовж 2 тижнів після відлучення поросят.
- Суворе дотримання принципу «порожньо-зайнято» у цеху відлучення із завершальним ретельним чищенням і дезінфекцією.
- Оптимізація менеджменту:
- цех відлучення прогріти до температури 28–29°С;
- облаштування зон із власним мікрокліматом (ізольовані або з підігрівом зони лежання);
- жодного перевищення щільності поросят у групі.
- Годівля:
- згодовування поросятам престартера, починаючи із 10-го дня життя (підготовка перетравних ферментів до рослинних компонентів);
- поступовий перехід на інший корм за допомогою змішування різних кормів (щонайменше протягом 5 днів);
- сприяти споживанню корму поросятами після відлучення (за захворювання – перейти на обмежену годівлю);
- надати достатню кількість кормових місць (1:4);
- видавати щодня декілька маленьких порцій гігієнічно якісного корму;
- за можливості корм зволожувати;
- давати корм із високим вмістом сирої клітковини і низьким – протеїну;
- застосовувати легкоперетравні кормові компоненти (молочні продукти, збагачені жири, препарати плазми крові);
- додавати у корм органічні домішки кислот (мурашину, пропіонову, сорбінову, фумарову, бензойну) задля зниження рівня рН у шлунку і кишківнику поросят;
- застосовувати пробіотики (молочнокислі бактерії, дріжджі, спори бацил) та трави, наприклад материнку (орегано);
- забезпечити відповідне освітлення вночі (сутінкове світло 10 Вт), щоб слабкі поросята могли їсти у темряві.
- Забезпечення тварин водою:
- чашкові напувалки слід регулярно чистити, ніпельні – потребують пропускання води перед розміщенням тварин, аби видалити застояну воду із водопроводу;
- перевіряти швидкість протікання води (0,5–1 л/хв), дотримуватися співвідношення – тварина:напувалка (1:10);
- додатково давати воду в чашах або мисках;
- підтримувати оптимальну температуру води;
- проводити селекцію на резистентність до колі-бактерій ліній свиноматок і кнурів, які не мають у тонкому кишківнику місць «захоплення» (рецепторів) для певних хвороботворних штамів E. coli;
- проводити щеплення.
Вакцинація поросят-сисунів від набрякової хвороби можлива. Для цього тварин із 4-го дня життя слід одноразово щепити вакциною Ecoporc Shiga (прим. ред., в Україні наразі офіційно не представлена) внутрішньом’язово (1 мл). Достовірний захист від щеплення має виникнути через 3 тижні після вакцинації та тривати 105 днів. Таким чином стає можливим захистити поросят від водянки у критичний період відлучення і переведення їх на відгодівлю.
