Станіслав Смолінський, канд. техн. наук, доцент, НУБіП, Віктор Марченко, канд. техн. наук, Agroexpert (Україна)
Основними факторами отримання високих і стабільних урожаїв зернових є якісний посівний матеріал, вчасні агрохімічні захисні заходи, достатнє внесення добрив та якість сівби. Технологами встановлено, що від якісного виконання сівби прибавка врожайності може сягати 40%.
На що слід звернути увагу під час сівби
Сівбу зернових і зернобобових культур здійснюють такими способами: звичайним рядковим та перехресним із міжряддями 15 см; вузькорядним із міжряддями 7,5 – 10 см, розкидним і стрічковим. Одночасно з цим впроваджують у аграрне виробництво такі технології землеробства, як Mini-Till, No-Till та Strip-Till, застосування яких потребує адаптації операцій та техніки, зокрема й для виконання сівби. Більшість сучасних сівалок можна застосовувати також і за новітніх технологій шляхом переобладнання (наприклад встановленням анкерних сошників). До того ж перед висівною технікою стоїть важливе завдання – рівномірне розподілення посівного матеріалу площею.
Одним із можливих способів рівномірного розподілення насіння вважають перехресний, тобто сівбу із подвійними проходами сівалок у взаємно перпендикулярних напрямках. Але додаткове ущільнення ґрунту, затрати праці і палива дещо обмежили поширення цього способу на практиці. Досить високу рівномірність розподілення насіння отримуємо й за смугової сівби.
Важливо під час висівання забезпечити оптимальні норми висіву насіння, площу живлення, глибину і рівномірність загортання насіння. Агротехнікою визначено такі рекомендованої норми висіву: для озимих пшениці й жита та ярої пшениці – 6 – 7 млн, ячменю – 4 – 5, вівса – 6, гречки – 4, гороху – 1,2 – 1,4 млн. насінин/га.
Встановлено, що за більшої норми висіву насіння і гірших умов живлення рослин поживними речовинами й вологою, слід відповідальніше ставитися до вибору оптимальної площі живлення.
Дослідження показали, що рослини, які рівномірно розміщені площею, мають оптимальну площу живлення і максимальну освітленість, краще кущаться, мають міцніші стебла та повноцінне зерно порівняно з рослинами, умови живлення й освітлення яких є гіршими. Також встановлено, що найсприятливіші умови для споживання рослиною поживних речовин, вологи й світла досягаються за квадратної форми розміщення (для зернових оптимальним є квадрат 4х4 або 4,5х4,5 см). Значною мірою це залежить від ґрунтово-кліматичних умов та інших факторів, і може варіювати від 10 до 30 см2. У польових умовах досягти такого значення досить складно.
Ширина міжрядь і розвиток рослин
Сучасні зернові сівалки здійснюють сівбу із різною шириною міжрядь. За вузькорядної сівби (міжряддя 7,5 – 10 см) оптимальною вважається відстань між рослинами в рядку 2,5 – 4 см, що дає змогу забезпечити ефективне кущіння без зниження врожаю. Тому в країнах Західної Європи існують тенденції щодо вирощування зернових культур зі звуженими міжряддями. Так, за зменшення міжрядь на 1 см спостерігається прибавка врожаю зерна приблизно на 0,7 – 1%.
Дослідженнями встановлено, що за сівби озимої пшениці з міжряддям 9 – 12 см прибавка врожайності зерна становитиме 5 – 10% порівняно із міжряддям 18 – 25 см. До того ж вважають, що основною причиною прибавки є раннє закриття посівів, внаслідок чого зберігається волога у ґрунті. Раннє закриття посівів також слугує ефективним заходом боротьби із бур’янами внаслідок затінювання вільних ділянок поля, що призводить до зменшення потреби у засобах хімічного захисту рослин.
За вузькорядної сівби зернових із міжряддям 7,5 см спостерігається рівномірне розподілення насіння, зменшується забур’яненість та випаровування вологи. Зокрема, в умовах Великобританії, за звуження міжрядь і забезпечення квадратної конфігурації площі живлення, врожайність зернових зросла на 10,3 ц/га.
Але за вузькорядної сівби в умовах підвищеної вологості не завжди забезпечуватиметься якість виконання процесу, а також збільшуватиметься тяговий опір машини.
Доведено, що за допомогою зміни ширини міжрядь можна досягти зниження небажаного пізнього паросткоутворювання. Для цього найоптимальнішим міжряддям для зернових є 8 – 12 см.
У країнах колишнього СРСР за сівби зернових було і залишається міжряддя 15 см. Такий параметр базувався не агробіологічними вимогами до росту й розвитку рослин, а на основі конструкції сівалок. Сучасні зернові сівалки, які використовують у країнах ЄС, виконують сівбу зернових із міжряддям 12 см. За міжрядь менше 12 см спостерігається забивання сошників рослинними рештками, а встановлення дискових сошників у два ряди дає змогу вирішити цю проблему.
Широкорядна сівба зернових культур із міжряддям 17 – 21 см і більше є досить характерною у технології No-Till, яка найпоширеніша у країнах Північної та Південної Америки. Вона має своїх прибічників і серед аграріїв України. Збільшення ширини міжряддя за однакової норми висіву призводить до зростання густоти стеблостою, через що зменшується площа живлення рослин, й як наслідок – знижується врожайність.
За умов недостатнього зволоження й несприятливого живлення рівномірне розподілення насіння відіграє значну роль. Так, за підвищеної густоти стеблостою спостерігатиметься висушування ґрунту під час споживання вологи рослинами, а за розрідження посівів волога втрачається внаслідок випаровування. Тому оптимальне розміщення рослин у рядку за відповідного міжряддя сприятиме також зниженню випаровування.
Під час вибору ширини міжряддя варто враховувати також достатнє використання рослинами енергії світла. Технологи вважають, що врожайність зернових культур за більшої ширини міжрядь дещо вища, зокрема внаслідок раціональнішого використання світлової енергії, оскільки значна площа листкової маси культур при цьому має змогу ефективніше використовувати сонячну енергію навіть за умов тривалого вегетаційного періоду. Крім того, існує твердження, що за збільшення міжрядь посіви краще провітрюватимуться, вологість листкової маси зменшуватиметься, а це, своєю чергою, призводитиме до зменшення ймовірності зараження рослин хворобами та ураження грибами. Водночас вужчі міжряддя зменшують ризики перенесення вітром шкідливих спор полем.
Зважаючи на всі наведені аргументи можна зробити висновок, що найефективніше – ротація сівозмін, де мають місце як вузькорядний, так і рядковий, перехресний та широкорядний способи сівби.
Чим сіяти зернові культури
Для сівби зернових культур використовують сівалки із дисковими (залежно від способу висіву – одно-, дво-, дводискові вузькорядні тощо) або анкерними сошниками. Якщо брати до уваги рівномірніше розподілення насіння за глибиною борозенки без винесення насіння наверх, рівну поверхню поля після сівби і створення якнайкращих умов для проростання насіння, можна вважати, що дискові сошники забезпечуватимуть якіснішу сівбу, особливо за недостатньої підготовки поля до сівби, за умов підвищеної вологості й наявності рослинних решток. Але через мінливість характеристик ґрунту дискові сошники не постійно забезпечуватимуть потрібну раціональну площу живлення та утворення відповідного ложа в борозенці для насіння.
Для повноцінного розвитку рослин бажано забезпечити їх оптимальне розміщення із належними міжряддям і відстанню між насінинами в рядку, що дасть змогу кореневій системі розвиватися рівномірніше. Для цього на ринку сільськогосподарської техніки аграріям пропонують сівалки, ширина міжрядь яких може варіювати.
Виробництво сівалок із різною шириною міжрядь є характерною особливістю більшості відомих фірм-виробників. Фірма Great Plains (США) постачає зернові сівалки, які можуть працювати на полі, підготовленому під сівбу за традиційною технологією, за мінімального обробітку, а також для сівби за технологією No-Till. Ширина міжрядь цих машин може бути 15, 17, 19, 20 та 25 см залежно від технологій, умов вирощування та культур, що висівають.
Фірма Lemken (Німеччина) пропонує комбіновані висівні агрегати Compact-Solitair із шириною міжрядь 12,5, 16,7 і 33,4 см та начіпні зернові сівалки Saphir різних модифікацій для сівби із міжряддям 12,5 і 15 см, які оснащені дводисковими сошниками з обгумованим роликом для забезпечення необхідної глибини борозни або анкерними сошниками, що дає змогу досягти високої схожості внаслідок оптимального потоку насіння й точності його загортання у ґрунт.
Зернові сівалки CORONA 600, які пропонує компанія Maschio Gaspardo (Італія), виконують рядкову сівбу з міжряддям 12,5 см. Сівалка відмінно працює як за мінімального обробітку ґрунту, так і на необроблених землях. Посівну борозенку закривають за допомогою металевих коліщат, які діють на боковий бік борозенки, розрихленої сошником, тобто, насіння накривається тим шаром ґрунту, який сошник щойно підняв на поверхню.
Сівалка має оригінальну конструкцію – частина її ваги та ваги посівного матеріалу розподіляється на дискові сошники, що забезпечує оптимальну глибину висіву навіть на необроблених ґрунтах. Плаваюча рама дає змогу копіювати профіль поверхні ґрунту й у такий спосіб рівномірно розподіляти навантаження на всі елементи конструкції.
Навісні сівалки D9, AD та причіпна D9 6000-TC Combi компанії Amazone (Німеччина) можна використовувати як окремо, так і у комбінації із різними ґрунтообробними знаряддями для традиційної та мульчувальної сівби. Ці сівалки обладнано анкерними сошниками WS або прикочувальними дисковими сошниками RoTeC+Control, які встановлюють для сівби із міжряддям 12,5, 14,3 або 16,6 см. Достатня відстань між переднім і заднім рядами дискових сошників забезпечує сівбу без забивання навіть за значної кількості соломи. Завдяки різальному диску робота сошників відбувається без забивання під час сівби із міжряддям 12,5 см на високій швидкості.
Анкерний сошник типу WS ідеально працює за традиційної сівби або за незначної кількості соломи на поверхні поля із міжряддям від 12 до 16,6 см. Трирядне розміщення й достатня відстань між рядами унеможливлюють забивання масою сівалки у зоні сошників, забезпечуючи оптимальну сівбу із міжряддям.
Навісні сівалки VITASEM 302 та 402 компанії Pöttinger можуть працювати як окремі агрегати, так і у складі комбінованого висівного агрегату. Сівалки обладнано вигнутими однодисковими сошниками діаметром 320 мм, або анкерними сошниками із незагостреним елементом входження у ґрунт (переважно для роботи на ґрунтах із малою органічною масою) за ширини міжрядь 12, 14,3 та 14,8 см. Щодо вибору ширини міжряддя для сівби з конструктивної і технологічної точки зору компанія зазначає, що у машинах із меншим міжряддям компонування робочих органів оптимальніше.
На думку фахівців компанії Pöttinger, до основних переваг сівби із міжряддям завширшки 12,5 см є рівномірніше покриття поля культурними рослинами (сприяє зниженню забур’яненості ділянок) та захист проти ерозії.
Пріоритетом під час розробки сівалок Spirit компанії Väderstad (Швеція) було створення оптимальних умов для росту й розвитку рослин за висівання зернових, олійних та бобових культур. Тому конструктивне виконання сівалки забезпечує якісну сівбу із міжряддям 16,7 см для зернових культур та 33,4 см для ріпаку. Сівба супроводжується прикочуванням, що сприяє швидкому проростанню насіння, доступу до вологи й поживних речовин. Крім того, в умовах підвищеної вологості (наприклад у дощові роки) борозни дренажують надлишок води із поверхні поля.
Сівалки Focus TD компанії Horsch (Німеччина) обладнані сошниками TurboDisc. Для зміни ширини міжрядь, яка може бути 17,6 чи 34,4 см, у цих сівалок передбачено два варіанти: монтаж додаткових сошників на висівну секцію (для зменшення ширини міжрядь у два рази слід встановити вдвічі більше сошників), або заміною висівної секції. Для ущільнення ґрунту в рядках і підтримання ходу дводискового сошника на заданій глибині використовують прикочувальні ролики, які забезпечують ширину прикочування 5 см, та як опцію – ширину прикочування 7,5 см.
Компанія John Deere (США) виготовляє механічні сівалки моделі 1590 (ширина міжрядь 19, 25, 38 та 50 см), секційна сівалка моделі 455 (міжряддя 15, 19 і 25 см) та сівалка BD 11 (міжряддя 15 й 19 см), які обладнано дводисковими сошниками. Різна ширина міжрядь дає змогу технологам підібрати найкращий варіант сівби для відповідних культур і технологій.
Вітчизняне ВАТ «Червона Зірка» налагодило виробництво зернотукових сівалок типу СЗ-3,6 та СЗ-5,4, обладнаних дводисковими сошниками, що виконують сівбу із міжряддям 15 см. Водночас площа живлення окремої рослини матиме вигляд прямокутника з боками 15,0 х 1,0 см. Модернізовані сівалки «Астра-СЗ» мають міжряддя 15,0 або 7,5 см. Сівалки СТС-2,1 і СТС-6 здійснюють сівбу із міжряддям 22,8 см за умови мінімального або нульового обробітку ґрунту. Для цього сівалки СТС обладнано наральниковими сошниками для рядкової сівби та стрілчастими для стрічкової.
Хоча рівень механізації вирощування зернових культур досить високий, проте висівні машини як вітчизняного, так і закордонного виробництва не завжди забезпечують сівбу у чіткій відповідності із сучасними агротехнічними вимогами, які визначені для процесу. Тому питання забезпечення раціональної площі живлення рослин зернових культур шляхом розробки нових та вдосконалення наявних конструкцій сошників сівалок для різних способів сівби й технологій у землеробстві, обґрунтуванні норм висіву насіння та ширини міжрядь, є актуальними і перспективними для сучасного аграрного виробництва. Втім, вибір залишається за господарем.
