Фітази є фіксованою складовою частиною раціонів свиней на відгодівлі. Якою має бути їхня кількість?
Який вплив справляє фітаза на відгодівельну та забійну продуктивність, виділення фосфору та витрати на корми?
Фітаза поліпшує засвоєння фосфору (Р) із рослинного корму. Без фітази його засвоєння становить близько 30%, а якщо дозування правильне, можна очікувати на засвоєння Р до 65%.
Сам фосфор у складі мінеральної добавки є дорогим елементом. Його отримують із мінеральних джерел, запаси яких у світі зовсім невеликі. Якщо ж додавати до мінеральної добавки фітазу, то можна без проблем зменшити вміст фосфору у ній. Таким чином виділення фосфору, як і вартість корму, зменшується. Тому останніми роками фітазу активно використовують у раціонах свиней.
Різновид фітаз
Наразі на ринку є багато продуктів зі вмістом фітази. За інформацією виробників, вони мають різнитися між собою за ефективністю. Наприклад, 6-фітаза має бути ефективнішою, порівняно з іншими видами фітаз. У своєму дослідженні вчені перевірили цю інформацію.
Було сформовано чотири групи свиней, які отримували фосфор із різних видів мінеральних добавок та/або фітази двох різних походжень (табл. 1).
Дослідження корму
Раціони у дослідженні складалися із ячменю, пшениці, сої (протеїн 48) та мінеральної добавки (табл. 2). Різнилися вони лише за: вмістом фосфору (групи А, В, С порівняно із D); джерелом фітази (В порівняно із С); концентрацією фітази (С порівняно із D).
Група А на початковій стадії відгодівлі не була конкурентоспроможною, адже раціон без фітази містив менше перетравного фосфору. Групи В та С із середньої стадії відгодівлі були понаднормово забезпечені перетравним фосфором, тож слід було вилучити його з мінеральної добавки. Групі D фосфор не давали, бо там спостерігали надзвичайно позитивний вплив фітази – передусім на початковій стадії відгодівлі. На середній і кінцевій стадія відгодівлі потреба у фосфорі різко зменшилася, тому зменшилася й вірогідність недостатнього забезпечення фосфором.
Мала різниця у відгодівельній продуктивності
Період відгодівлі 96 поросят («баварський гібрид») почався із середньою живою вагою в 30,8 кг та закінчився для всіх груп через 106 днів із середньою вагою 114,7 кг. За досягнення ваги 63,3 кг годівлю змінили на корм середньої стадії відгодівлі, а з вагою 93,3 кг на корм для кінцевої стадії.
Групи з добавками фосфору та фітази (А, В, С) за показниками відгодівельної продуктивності були рівноцінними. Лише група D, якій давали тільки добавку фітази, трохи відставала (не суттєво).
Можливо, на початковій та середній стадіях відгодівлі було недостатньо фосфору та/або фітази.
За показниками ефективності групи із додаванням фосфору та 3-фітази (група В) та 6-фітази (група С) були однакові. Лише 3% добавка фосфору в мінеральній добавці без фітази (група А) показала однакові початкові показники продуктивності, однак, підвищила потребу в кормі. Тільки фітаза (група D), хоча й зменшила продуктивність, однак, призвела до ліпшого використання енергії корму ніж чиста добавка фосфору (група А) і, попри зменшення продуктивності на 32 г, була ефективною. Обидві групи В і С із фосфорними та фітазними добавками за витратами і показниками використання були недосяжні.
Що враховували?
Який раціон є найбільш економічним було встановлено порівнянням витрат (основа: 85 кг приросту живої ваги), витрати на фітазну добавку не враховувалися. Відмінності між групами складалися як із різниці у вартості раціонів (євро/т), так і різниці у споживанні самого корму.
За витратами на корми на 1 кг приросту групи В і С були далеко попереду. Найгірша ситуація з групою D, вочевидь, однієї лише фітази не достатньо.
Відносно 85 кг приросту живої ваги найменші витрати на 1 свиню на відгодівлі були в групі С (6-фі-таза), для контролю взяли «люфт» витрат на фітазу на 1 гол. у розмірі 1,58 євро. У групі С можна було витрачати на 3-фітазу 0,58 євро на 1 гол.
Загальна тенденція: результати груп В і С свідчать про те, що є сенс використовувати фосфорну добавку разом із фітазою для зменшення витрат на корм. А з раціоном без фосфору в мінеральній добавці і лише з фітазою (група D), за результатами досліджень, доведеться доплачувати за корм на відгодівлі. Посередині перебувають раціони для групи А: добавка з фосфором без фітази. Тобто лідирує раціон із фосфорною та фітазною добавкою, а раціон із 6-фітазою трохи попереду раціону з 3-фітазою. Дещо поліпшили раціони з іншою мінеральною добавкою для середньої та кінцевої стадій відгодівлі із 1 до 2% вмісту фосфору
Виділення фосфору
Баланс фосфору, звісно, був найліпшим у групі D.
Однак відгодівельна продуктивність тут супе речить витратам на корми. Група А без фітази виділяє найбільшу кількість фосфору. Вона, порівняно з іншими групами (В,С), попри високу продуктивність має найвищі витрати корму. Ліпший баланс фосфору був у групах В та С зі зменшеним його додаванням на середній стадії відгодівлі.
Різна продуктивність
У середньому у групах добові прирости були 790 г, витрати корму – 2,6 кг, використання корму – 388 г та 61% – вміст пісного м’яса (рис.) Найліпшими за всіма важливими критеріями (відгодівельна та забійна продуктивність, витрати на корм, виділення фосфору) були групи В та С. Контрольна група А (лише з добавкою фосфору) хоча й була попереду за показниками приростів, використову-вала забагато корму для такої продуктивності.
Тому і баланс фосфору був найгірший. Контроль групи D (лише фітаза у подвійній концентрації) показав найменші прирости, найвищі витрати кормів (без урахування фітазної добавки) та найменший вміст пісного м’яса. Водночас найнижчий показник виділення фосфору зовсім не поліпшив результати.
Висновки:
а практичного складання раціонів, передусім на початковій стадії відгодівлі, не можна відмовитися від цілеспрямованого додавання фосфору із мінеральною добавкою. На середній стадії відгодівлі варто починати економити на цій добавці, а на кінцевій стадії з живою вагою тварин 90 кг однозначно слід використовувати лише фітазу. Отже, за менших витрат корму можна максимально зекономити на фосфорі.
Немає сенсу подвоювати концентрацію фітази в кормі, її ефективність збільшується не пропорційно її кількості.
Д-р Германн Ліндермайєр д-р Вольфганг Прайссінгер, Баварський федеральний інститут сільського господарства, Груб (Німеччина)
