На сучасному етапі розвитку вітчизняного свинарства перед господарствами, які вирішили займатися виробництвом свинини, постають проблеми обґрунтованого вибору оптимального для конкретних умов виробництва, визначення основних технологічних параметрів майбутнього підприємства, інженерного та зооветеринарного забезпечення прийнятих рішень. Про це йшлося у розмові кореспондента журналу Agroexpert із доцентом Дніпропетровського аграрного університету Миколою Поводом – науковцем, який має чималий практичний досвід.
Кор.: Як Ви вважаєте, Миколо Григоровичу, з чого потрібно починати цю дуже складну справу?
М. П.: Сьогодні в Україні існує багато занедбаних, з першого погляду, нікому не потрібних тваринницьких і птахівничих приміщень, які тривалий час не використовують за призначенням. Саме ці об’єкти, насамперед, можуть стати основою для створення майбутніх підприємств із виробництва свинини. Звісно, це значна економія коштів на будівництво, але такий підхід потребує не лише чіткого та грамотного визначення основних параметрів технології, а й прискіпливої прив’язки їх до наявних приміщень, аби найбільш раціонально використати виробничі площі. Тобто, всі технологічні процеси потрібно розробляти під ці приміщення, але без жодного порушення існуючих норм утримання і використання тварин. І в цьому полягає одна зі складностей цієї роботи.
Кор.: Скажіть, будь ласка, чи є на біотехнологічному факультеті, який Ви донедавна очолювали, наукові доробки, дослідження в цьому напрямі? Чи можуть ними скористатися підприємці?
М. П.: Для вирішення цього завдання необхідні спільні зусилля фахівців різних напрямів: технологів, інженерів, ветлікарів, адже лише за комплексного підходу до вирішення проблеми можна зважити на всі тонкощі виробництва, забезпечити оптимальний результат від її розв’язання.
Саме з цією метою було запропоновано створити науково-технологічну групу, до якої увійшли провідні фахівці біотехнологічного факультету і факультетів ветеринарної медицини та механізації сільського господарства. Упродовж останніх років група розробила понад 30 проектів з реконструкції свинарських підприємств, які впровадили у виробництво в Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Луганській, Полтавській та Київській областях України. Нині на повну потужність працюють спроектовані колективом комплекси у ТОВ «Обрій» Покровського, «Прогрес-агро» Васильківського, «Деміс-Агро» Дніпропетровського, «Колос» Царичанського та «Перше травня» Томаківського районів Дніпропетровської області, у ТОВ «Укрлан» Чернігівського району Запорізької області, агрокомбінат «Глобинський свинокомплекс» у Полтавській області, ТОВ «Сєверодонецький» у Луганській області тощо. Завдяки скрупульозному розрахунку всіх ланок технологічного процесу і постійному моніторингу з боку спеціалістів групи цим господарствам вдається у складних та непередбачуваних умовах вітчизняної економіки ефективно й достатньо прибутково виробляти товарну свинину та племінний молодняк.
Кор.: Очевидно, це тривала робота, бо, напевно, містить багато важливих деталей, які потрібно з’ясувати?
М. П.: Робота над таким проектом складається з декількох етапів. Передусім, це вивчення можливостей використання наявних приміщень та місцевих економічних умов. Для цього наші спеціалісти виїжджають на підприємство, де проводять ретельні вимірювання геометричних параметрів приміщень, які планується переобладнати, досліджують будівельні особливості споруд і фіксують їхнє взаємне розташування. З’ясовують бачення замовником свого майбутнього підприємства, його побажання.
Не менш важливе й попереднє планування. На цьому етапі, з огляду на технологічні, природні, економічні вимоги, розробляємо кілька варіантів технології виробництва свинини, проводимо попереднє планування розміщення технологічного обладнання, що дає замовникові можливість з економічного погляду оцінити запропоновані проекти й вибрати остаточний варіант.
І тільки після вивчення, обговорення й узгодження із замовником усіх аспектів, на його прохання, розробляємо проект. Докладно обчислюємо технологію виробництва виходячи з точної кількості поголів’я на підприємстві, динаміки руху технологічних груп, розробляємо раціони годівлі зважаючи на кормову базу господарства, плануємо проведення санітарно-ветеринарних заходів. Для забезпечення оптимальної організації робіт на підприємстві розробляємо циклограму руху поголів’я.
Кор.: Чи забезпечують ваші фахівці постійний супровід проекту?
М. П.: Наша науково-консалтингово-виробнича група переконана, що потрібне обов’язкове супроводження проекту під час будівельних робіт і монтажу обладнання. Як показує досвід, виконання тих чи інших робіт на об’єкті потребує постійного контролю з боку розробника, адже в умовах реконструкції іноді виникають невеличкі, на перший погляд, але важливі проблеми, і розв’язати їх можуть тільки відповідні фахівці. Тому проект потребує систематичного контролю, оперативного корегування окремих операцій технології, усунення несподіванок, що можуть трапитися у процесі реконструкції або під час монтажу обладнання. Спеціалісти науково-консалтингово-виробничої групи консультують виконавців робіт, тобто, по суті, ведуть шеф-монтаж від початкової стадії (встановлення щілинної підлоги, локального обігріву, монтаж станків та обладнання технологічних ліній).
Кор.: На цьому співпраця підприємства з науковцями завершується?
М. П.: Ні. Більшість замовників усе ж таки обирає подальше науково-технологічне супроводження всіх процесів у виробництві, підтримує постійний зв’язок з нами. Так надійніше, вважають виробничники. Ми контролюємо стан поголів’я, наприклад, вплив факторів годівлі, показників мікроклімату приміщень на фізіолого-біохімічні процеси в організмі тварин з огляду на їхню продуктивність, вивчаємо ті чи інші особливості технології, пропонуємо заходи для покращення ситуації загалом і за окремими напрямами. А в разі подальшого розширення виробництва знайдемо найефективніші шляхи, спрямовані на мінімальні матеріальні витрати для господарства, на одержання продукції високої якості.
Кор.: Було б неправильно не запитати Вас, Миколо Григоровичу, про місце студентів у розробленні та запровадженні проектів з реконструкції.
М. П.: Саме так. На кожному з етапів, особливо на останньому, працюють, і вельми успішно, наші студенти. Для них це – унікальна можливість пройти змістовну, дуже корисну практику, набути реального досвіду в умовах виробництва і досконально вивчити особливості організації свинарських підприємств, застосування новітніх технологій у реконструкції ферм, у вирощуванні свиней. Набутий на виробництві досвід студенти використовують під час написання курсових і дипломних проектів. Отже, усім на користь!
