Сьогодні в Одеській області зрошується 41 тис. га земель, у той час, як у 1991 році полив становив 157 тис. га із загальної зрошуваної площі 243 тис. гектарів. Наприклад, Суворовська зрошувальна система, побудована ще у 1973 році і має проектну площу зрошення – 6,9 тис. гектарів. Сьогодні ж на системі зрошується лише 1,68 тис. га, що становить 24% від проєктної потужності. Змінити цю ситуацію можуть реформи у системі меліорації, які зараз впроваджуються. І перші результати вже є.
Про це повідомляють у Мінагрополітики.
Втрачені ресурси
Фермерське господарство «Стоянов А.А.» обробляє землі в Одеській області, що на півдні України. Через кліматичні зміни регіон часто зазнає нищівного впливу посухи, тому ефективне функціонування зрошення – необхідна передумова отримання врожаїв. Однак зрошувальна система, якою користується господарство вкрай застаріла і втрачає багато води. Модернізувати її агровиробники не могли, адже вона належала не їм, а державі. Проте завдяки реформі в секторі гідротехнічної меліорації, яка підтримується Програмою USAID АГРО, вони нарешті отримали таку можливість і скористались нею.
Система зрошення – це складний технологічний комплекс, який включає джерело води (річку чи озеро), канал, насосну станцію, басейн-накопичувач, мережу трубопроводів та дощувальні машини на полях. Раніше аграрії могли управляти хіба що останнім компонентом, тоді як вода втрачалася ще на попередніх етапах.
«Через пошкоджені труби дорогами текла вода, за яку ми платили гроші, а старі насоси споживають втричі більше електроенергії, ніж сучасні», – згадує керівник фермерського господарства Андрій Бутенко.
Неефективне управління зрошувальною системою приносило величезні збитки аграріям.
«На інших гілках наших меліоративних систем фермери платять менше, а споживають води стільки ж. Плюс через пориви труб багато води втрачалось. Ми намагались самостійно лагодити ці системи, але ж на баланс нам їх ніхто не передавав. Ми могли й самі насоси поміняти, але вони автоматично перейшли б в управління держави і без належного догляду швидко б прийшли до такого ж стану, як і ті, що стоять зараз», – розповів Андрій Бутенко.
Нова можливість
Здавалося, що виходу із ситуації нема. Але у травні 2022 року вступив у дію Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», розроблений за підтримки Програми USAID АГРО та Всеукраїнської Аграрної Ради. Закон надав право аграріям об’єднатись та спільно керувати каналами, трубопроводами, насосними станціями, що подають воду на поля для зрошення або відводять її з осушених територій. Тепер законодавство дозволяє організації водокористувачів отримати безоплатно у власність об’єкти меліоративної мережі, що перебувають у державній або комунальній власності, чи є безхазяйними. Організації відповідатимуть за їх утримання. Таким чином, агровиробники, які використовують зрошення або осушення, отримали законодавчий інструмент, завдяки якому мають можливість модернізувати меліоративні системи, сміливо залучаючи для цього інвестиції.
Тож, Андрій Бутенко разом з 8 сусідніми фермерами вирішили скористатися цією можливістю. Вони звернулись до Одеської обласної військової адміністрації та повідомили про намір створити організацію водокористувачів.
ОВК «Вода життя»
14 грудня 2022 року Андрій Бутенко разом із фермерами, що господарюють поряд, провели установчі збори, на яких проголосували за створення організації водокористувачів (ОВК) у межах обслуговування Суворовської зрошувальної системи на Одещині. Свою організацію об’єднані господарства назвали «Вода життя». Вона стала другою організацією водокористувачів, заснованою в Україні.
Після створення організації водокористувачів, Андрій Бутенко та його колеги поставили собі амбітну мету – в перші роки повноцінної роботи вивести зрошувальну систему на її проектний рівень зрошення, тобто втричі більший ніж зараз. Збільшення площ під поливом захистить врожаї від посух, суховіїв, ерозії ґрунтів, які постійно спостерігаються у регіоні. Водночас впровадження ресурсозберігаючих технологій та автоматизація процесу зрошення, зменшать вартість поливу.
Загалом аграрії з грудня 2022 року почали активно об’єднуватись в організації водокористувачів. У різних областях про намір створити таку організацію офіційно заявило вже 15 ініціативних груп. Аграрії сподіваються, що початок позитивних змін, які відбуваються в сфері гідротехнічної меліорації, матиме продовження і загальне управління державними меліоративними системами буде передане Операторам зі статусом державного некомерційного підприємства, до управління якими будуть залучені водокористувачі. Таким чином, утримання меліоративних систем перестане бути бюджетним тягарем і стане повністю відкритим для інвестицій та модернізації. Відповідний законопроект вже зареєстрований у Верховній Раді під №7577. Тож, є всі підстави сподіватися, що зміни, яких так довго чекали агровиробники, зрештою відбудуться і система меліорації в Україні матиме всі законодавчі умови для повноцінного функціонування та розвитку.
