Результати звіту про Глобальний індекс продовольчої безпеки свідчать, що глобальна продовольча безпека продовжує погіршуватися після досягнення свого піку в 2019 році. Стан продовольчої безпеки в Україні погіршився суттєво – країна посідає 71 сходинку Індексу серед 113 країн, хоча в минулому році її місце було 58.
Про це повідомляє прес-служба Corteva Agriscience.
Зазначається, що розв’язана росією війна суттєво вплинула на стан продовольчої безпеки в Україні – країна посіла останнє місце в Європейському рейтингу (26 місце з 26) та на глобальній мапі зайняла 65 сходинку серед 113 країн світу.
За показником «Доступність продуктів харчування» Україна отримала 48,1 бал зі 100 і посідає 93 місце у світі та 26 місце з 26 країни Європи. Найслабкішими чинниками за цією метрикою в країні є політичні та соціальні бар’єри, інфраструктура ланцюга постачань, розвиток сільськогосподарських досліджень та стратегія доступу до продуктів харчування.
Найгірший показник української продовольчої безпеки – «Сталість та адаптивність» (43,5 балів зі 100 та 94 місце глобально) – відображає суттєві проблеми стосовно доступу та управлінням водними ресурсами, а також недоліки в системі управління ризиками.
За показником забезпечення продуктами харчування Україна посідає найгірше місце в Європі і 65 сходинку глобально, що спричинено суттєвим зростанням цін, зміною середніх витрат на продукти харчування та відсутність потужних державних програм захисту.
Єдиний показник, який демонструє кращу ситуацію – фактор якості та безпечності їжі, за яким Україна налічує 71,3 бали зі 100 або 52 сходинку глобального рейтингу. За оцінками експертів, українці вживають достатньо якісного білку, а харчові продукти загалом є безпечні, хоча раціон середнього українця не відзначається різноманітністю.
Погіршення продовольчої безпеки в країні через війну спричинене, зокрема, знищеними логістичними ланцюгами та інфраструктурою, зруйнованими господарствами та виробництвами, зменшенням кількості виробленого продовольства на працюючих підприємствах, зростанням базових продовольчих потреб в найбільш постраждалих регіонах країни. Фактично продовольча безпека країни стає відповідальністю бізнесу – агрохолдингів, малих та середніх господарств, а також їх партнерів-постачальників ресурсів.
«Аграрний сектор України працює не лише заради продовольчої безпеки українців, але і для підтримки інших країн світу. Це твердження ще раз підкреслив 2022 рік, коли розв’язана рф війна зруйнувала частину продовольчих ланцюгів і значення України в забезпеченні світу продовольством усвідомили всі. Але в середині країни ситуація залишається складна – фермери змушені працювати в умовах постійного ризику для власного життя, а населення, особливо в деокупованих регіонах та поруч з фронтом, часто не має доступу до достатнього харчування. Corteva залишається виключно на боці України: залишив російський ринок, ми робимо все заради підтримки фермерів та фінансуємо благодійні та гуманітарні ініціативи, мета яких надати допомогу нужденним людям. Ми працюємо пліч-о-пліч з українцями заради Перемоги», – говорить Сергій Харін, керівник бізнесу Corteva Agriscience в Східній Європі.
Довідка: індекс представляє глибокий аналіз того, як основні принципи доступності, наявності, якості та безпеки, а також сталості та адаптивності в регіоні впливають на продовольчу безпеку в усьому світі. Новим цього року є включення критичних показників середовища продовольчої безпеки, які пов’язують сільськогосподарські ініціативи, як наприклад доступ до сільськогосподарських ресурсів та інвестиції в дослідження та розробки, з продовольчою безпекою.
Нові метрики демонструють повну картину продовольчої системи, висвітлюючи моменти, які погіршувалися протягом років, зокрема якість і безпеку продуктів харчування, адже показники по цих критеріях впали на 4% між 2019 і 2022 роками. Продовольча система також залишається дуже вразливою до кліматичних впливів – посух, повенів та відсутності достатньої кількості води для сільського господарства.
