Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Держрибагентством та Держпродспоживслужбою та за участі Бюджетної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури” провели 2 листопада круглий стіл на тему: «Експорт української риби та продукції з неї на світові ринки».
Про це повідомляє прес-служба відомства.
Учасники заходу обговорили експортний потенціал української аквакультури, визначили найбільш актуальні проблеми експорту, що заважають бізнесу, та виробили алгоритм дій щодо експорту продукції на зовнішні ринки.
Також розглянули законодавчі аспекти експорту продукції тваринництва, проблеми українського експорту живої риби, продукції рибопереробки, кав’яру, європейський досвід експорту риби та продукції з неї.
«З розгортанням реформи рибної галузі виникатимуть нові виклики, до яких ми маємо бути готові. На сьогодні рибопродукція складає лише 0,2 % від нашого загального експорту, а імпортуємо 13% риби і рибної продукції. Це дуже серйозний дисбаланс, який свідчить про істотні проблеми. Сьогоднішня зустріч має допомогти скласти певний план дій з усунення існуючих недоліків та вирішення завдань на майбутнє», – зазначив під час засідання заступник міністра Мінагрополітики Віталій Головня.
Наразі для експорту живої риби відкриті ринки Азербайджану, Ізраїлю, Іраку, Катару, Молдови, Сербії, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану, а також до країн ЄС, Великобританії та Саудівської Аравії. Ракоподібні, молюски та інші продукти промислу експортуються в Молдову, Узбекистан та Туркменістан. Продовжується робота над відкриттям ринків Канади, Бразилії, Китаю, Туреччини, Оману та ОАЕ.
Але зовнішній ринок для української живої риби наразі фактично знаходиться на досить низькому рівні. Тому необхідний чіткий алгоритм дій, який змінить ситуацію і виведе експорт на новий рівень.
«За результатами зустрічі ми сформуємо дорожню карту, яка дозволить у взаємодії з Мінагрополітики та Держпродспоживслужбою рухатися шляхом освоєння нових ринків для української риби. Сьогодні одним з основних бар’єрів, які гальмують розвиток галузі, є відсутність широкого ринку збуту рибопродукції як в Україні, так і за її межами. Сподіваюся на плідну взаємодію у цьому напрямі з колегами і водночас закликаю бізнес ці проблеми вирішувати спільно. Практика свідчить, що навіть зараз є достатні можливості для експорту на нові ринки, однак часто самі підприємці виявляються неготовими їх освоювати», – підкреслив т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок.
Учасники заходу від бізнесу озвучили актуальні проблеми, які заважають їх експортній діяльності, зокрема труднощі з отриманням дозвільних документів та складність самої процедури, недосконалість супроводжуючої документації на вивіз ветеринарної продукції. Вирішенням деяких з них може стати створення «єдиного вікна», що пришвидшить всі процеси – від відвантаження до вивозу. Завдяки цьому партнери матимуть впевненість у своєчасному отриманні товару, а бізнес – гарантовану реалізацію.
«За останні роки Україна отримала доступ до експорту багатьох продуктів у ЄС, але це далеко не всі товарні позиції, які цікаві нашому бізнесу. Тому очікуємо від підприємців визначення ринкових пріоритетів, у бік яких ми маємо рухатися. Зокрема, питання експорту риб до ЄС, з приводу якого Україна вже декілька місяців комунікує з європейськими структурами. Хотілося би за результатами зустрічі визначити пріоритетні для експорту види живої риби, щоб подати документи у Єврокомісію ще у цьому році. Було б дуже добре окреслити для ЄС, що ми хочемо експортувати і відповідно розробити план з певними часовими рамками», – зазначила заступниця голови Держпродспоживслужби України Ольга Шевченко.
За результатами діалогу учасників «круглого столу» вирішено у взаємодії з експортерами української рибної продукції визначити пріоритетні види живої риби для експорту в країни ЄС.
