12 липня під час другого засідання Ради безбар’єрності за участю першої леді Олени Зеленської та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля було розглянуто доопрацьований План заходів на 2021-2022 роки на виконання Нацстратегії, до якого включено пропозиції від громадськості, дані щодо необхідного фінансування та чіткі індикатори успішності його реалізації.
Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.
«Безбар’єрність – це філософія суспільства без обмежень. Це про внутрішню готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім. До Плану заходів залучена потужна команда – це представники влади разом з представниками громадськості. Я б навіть назвала це не План заходів, а План змін. І це про зміни, які можуть бути втілені в найближчі два роки та мають сприяти тому, щоб безбар’єрність стала новою суспільною нормою», – зазначила Олена Зеленська.
Під час засідання перша леді представила власний просвітницький проект «Довідник безбар’єрності».
План заходів передбачає понад 250 ініціатив, що мають бути втілені у найближчі два роки. Серед усіх заходів представники міністерств спільними зусиллями визначили сім пріоритетних проектів. Вони стосуються найбільших бар’єрів, з якими українці стикаються щодня.
«250 проектів, що увійшли до Національної стратегії безбар’єрності, – це ті реальні зміни, на які роками чекали мільйони українців у кожній територіальній громаді: від Ужгорода до Луганщини, від Чернігова до Одеси. План заходів стане «дорожньою картою» для кожного міністерства, у межах своєї сфери відповідальності. Також сьогодні презентовано сім ключових проектів цього Плану, які відповідають на найбільші виклики, пов’язані з суспільними бар’єрами», – наголосив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Зокрема, міністерства сфокусуються насамперед на таких проектах:
-
Стандарти інфраструктурної безбар`єрності – об’єкти транспортної інфраструктури мають стати доступними для всіх та відповідати сучасним вимогам безбар’єрності.
-
Інформаційна кампанія «Україна без бар’єрів» – суспільство має бути обізнаним та сприймати філософію життя без обмежень.
-
Доступ до інтернету в українських селах – щонайменше 6 тис. об’єктів соціальної інфраструктури, 3 тис. сіл, 1 млн українців отримають змогу підключитись до інтернету.
-
Фізична доступність громадських будівель – маломобільні групи населення отримають змогу переміщуватись та користуватись більшістю громадських будівель.
-
Ветеранська підприємницька ініціатива G2VEI (Government to Veterans Entrepreneurial Initiatives) – учасники бойових дій та ветерани отримають рівні можливості, незалежно від географії проживання, для започаткування власного бізнесу.
-
«Шкільна освіта для всіх» – вдосконалення роботи освітніх центрів: сім’ї з дітьми з особливими потребами отримають мультидисциплінарний підхід для раннього виявлення особливих освітніх потреб, щоб надати повноцінну освіту та розвиток дітям.
-
Впровадження міжнародної класифікації функціонування (МКФ), обмежень життєдіяльності та здоров’я – передбачає новий підхід до визначення статусу «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», а реабілітаційна допомога буде враховувати реальні потреби особи незалежно від наявності статусу «особа з інвалідністю» – цього в державі ще ніколи не було.
«Ми маємо зруйнувати зайві бар’єри та створити безперешкодне середовище для всіх, в якому кожна людина зможе повноцінно реалізувати свій потенціал та започаткувати власний бізнес. Для досягнення цієї мети Мінекономіки розробило низку заходів, зокрема, створення мережі інноваційних бізнес-інкубаторів, запровадження системи соціального підприємництва, а також орієнтація державної служби зайнятості на розвиток безбар’єрного ринку праці. Такі кроки сприятимуть розвитку економічної безбар’єрності в Україні”, – зазначила під час першого засідання ради заступниця Міністра економіки України Світлана Глущенко.
